Слово кум походить від прасл. ... Дієслово «покуматися», «покумитися», що означає «стати кумами, хресними родичами», колись вживалося в сенсі «заприятелювати», «затоваришувати», приказка «кум королю і сват міністру» вживається щодо людини, що поводиться підкреслено незалежно, бундючно.
Слово кум походить від прасл. *kumъ, утвореного від ранішої форми *kuma. Дієслово «стати кумами, хресними родичами», колись вживалося в сенсі «заприятелювати», «затоваришувати», приказка «кум королю і сват міністру» вживається щодо людини, що поводиться підкреслено та незалежно.
Слово кум походить від прасл. ... Дієслово «покуматися», «покумитися», що означає «стати кумами, хресними родичами», колись вживалося в сенсі «заприятелювати», «затоваришувати», приказка «кум королю і сват міністру» вживається щодо людини, що поводиться підкреслено незалежно, бундючно.
Слово кум походить від прасл. *kumъ, утвореного від ранішої форми *kuma. Дієслово «стати кумами, хресними родичами», колись вживалося в сенсі «заприятелювати», «затоваришувати», приказка «кум королю і сват міністру» вживається щодо людини, що поводиться підкреслено та незалежно.