1. Существительно- часть речи, которая отвечает на вопросы кто? что?. Обозначает прдмет. 2. Падеж имени существительного определяется по вопросу. Например: дали ребёнку ( Д.п) дали кому? Ребёнку 3.И.п кто? что? Р.п. кого? чего? Д.п кому? чему? В.п. кого? что? Т.п кого? чего? П.п О ком? о чём? 4. И мена существительные изменяются по числам и падежам 5. И.п всегда подлежащее в предложении и отвечает на кто, что? В.п кого, что? 6. 3 склонения у имени существительного 7. Чтобы определить склонение имени существительного надо поставить это слово в Начальную форму. (и.п., ед.ч) 8.По склонения и падежам 9.Надо задать вопрос. Например принеси мне ножницы (мн.ч) Принеси тетради (мн.ч., ед.ч) 10. 1- м.р., ж.р-окончания -а., -я. дядя, мама 2.- м.р., ср.р- окончания: нулевое., -е., окно, поле, стул 3- ж.р- нулевое окончание мышь, дочь 11. На вопросы Кто? Что? 12. К собственным относятся географические названия, имена, клички ит.д 13.Надо задать вопрос ж.р- она моя., м.р-он мой., ср.р- оно моё 14.И.п и ед.ч
На сторінках роману „Айвенго” триває вічна боротьба добра і зла, справедливості й підступності. Людському і суспільному злу В. Скотт протиставляє вічні цінності. Письменник з великою майстерністю викриває вади й недоліки людей, але при цьому він завжди залишається об’єктивним, помічаючи в людині як добре, так і погане. Айвенго — ідеальний лицар. Пряме і переносне значення слова лицар збігаються, коли йдеться про нього. Створюючи образ Айвенго, Вальтер Скотт нагадує своїм співвітчизникам про поняття, найважливіші для благородної людини: чесність, справедливість, любов до вітчизни, вірність прекрасній дамі. В образі Айвенго втілено ті риси, які письменник хотів би бачити і у сучасних йому аристократах. Зовсім інший Бріан де Буагільбер. З’являється як сувора, тверда людина. Видно його відношення до церкви, його віра. Незважаючи на свій титул священної особи він досить вульгарно говорить про саксонську принцесу Ровену, зовсім не як духовна особа. І ми бачимо його не як позитивного персонажа. Гордий та самовпевнений, він терпить нищівний удар по самолюбству. Далі він, можливо з причини втрати авторитету, вдаряється в усі тяжкі. Він бере в полон Ревекку і просто губить голову. Він закохується в Ревеку, видна його внутрішня боротьба. Він готовий відмовитися від свого титулу, імені, він готовий кинути себе, знеславити заради своєї пристрасті. В його душі йде запекла боротьба. Ось коли перед нами постає він справжній! Пристрасна натура, сильний дух... Але його душа вже знівечена постійною жорстокістю і насильством. Айвенго і Бріан де Буагільбер – сміливі воїни, але у творі вони протиставлені один одному. Вони суперники й вороги, які уособлюють дві різні моральні позиції.
2. Падеж имени существительного определяется по вопросу. Например: дали ребёнку ( Д.п) дали кому? Ребёнку
3.И.п кто? что?
Р.п. кого? чего?
Д.п кому? чему?
В.п. кого? что?
Т.п кого? чего?
П.п О ком? о чём?
4. И мена существительные изменяются по числам и падежам
5. И.п всегда подлежащее в предложении и отвечает на кто, что? В.п кого,
что?
6. 3 склонения у имени существительного
7. Чтобы определить склонение имени существительного надо поставить это слово в Начальную форму. (и.п., ед.ч)
8.По склонения и падежам
9.Надо задать вопрос. Например принеси мне ножницы (мн.ч) Принеси тетради (мн.ч., ед.ч)
10. 1- м.р., ж.р-окончания -а., -я. дядя, мама
2.- м.р., ср.р- окончания: нулевое., -е., окно, поле, стул
3- ж.р- нулевое окончание мышь, дочь
11. На вопросы Кто? Что?
12. К собственным относятся географические названия, имена, клички ит.д
13.Надо задать вопрос ж.р- она моя., м.р-он мой., ср.р- оно моё
14.И.п и ед.ч