У давнину люди вважали, що Земля є плоским або опуклим кругом, який тримається на підпорах. Стародавні індійці думали, що півкулю Землі тримають чотири слони, які стоять на величезній черепасі. У слов’ян існувала думка, що Земля тримається на китах, а кити плавають по воді.
Учений Піфагор, який жив за дві з половиною тисячі років до нашої ери, вважав, що Земля – це куля, в якої немає верху та низу. Через двісті років після Піфагора старогрецький учений і філософ Аристотель, вивчаючи будову Всесвіту, висловив думку, що Земля – центр Всесвіту, а навколо неї обертаються Сонце і Місяць, планети і зорі. Приблизно через п’ятсот років після Аристотеля жив грецький учений Птоломей, який створив свою систему Всесвіту. Він учив, що всі небесні тіла рухаються навколо Землі в порожньому світовому просторі.
500 років тому всі попередні уявлення про будову Всесвіту спростував польський учений Микола Копернік. Він після тривалих завдяки складним математичним розрахункам довів, що Земля є не центром Всесвіту, а лише однією з планет, що обертаються навколо Сонця.
Ідеї Коперніка розвинув у своїх працях італійський учений Джордано Бруно, який народився в 1548 році. Він вважав, що Всесвіт не має центру й меж. Його твердження суперечили поглядам церкви на Всесвіт, і тому його оголосили єретиком, змушували відмовитися від єретичних поглядів. Але славетний учений не зрікся своїх ідей, за що в 1600 році його заживо спалили на вогнищі.
З давніх часів гаючи за небом, люди використовували різні прості вимірювальні прилади, які дозволяли визначити місце розташування і час перебування тіл на небосхилі. Найпершим і найпростішим приладом був гномон. Він складався зі стрижня, установленого на горизонтальному майданчику гаючи за довжиною та напрямком тіні стрижня, можна було визначити висоту Сонця й інші астрономічні дані. Пізніше були сконструйовані квадрат, за до якого вимірювали кути між зорями, та астролябія – прилад, за до якого визначали висоту зір над горизонтом.
Перший прилад, що збільшував зображення в 30 разів, сконструював італійський професор астрономії та математики Галілео Галілей у 1609 році. Це телескоп, назва якого означає «далеко дивлюсь». За до цього приладу вчений побачив у десятки разів більше зір, ніж неозброєним оком, виявив, що Чумацький Шлях – це скупчення незліченної кількості зір, що слабко світяться, відкрив чотири супутники Юпітера, розглянув поверхню Місяця та багато інших небесних тіл.
Сучасні телескопи дають збільшення в 500 разів. Їх установлюють у спеціальних приміщеннях – обсерваторіях з Землі дослідження небесних тіл не обмежується. Зараз створені орбітальні станції, штучні супутники, які вивчають небесні тіла в космосі.
Освоєння космосу збагачує науку новими знаннями про небесні тіла. Першим у космосі побував радянський льотчик Юрій Гагарін. 12 квітня 1961 року за 108 хвилин він облетів земну кулю зі швидкістю 8 км/с (її називають першою космічною швидкістю). У 1965 р. радянський космонавт Олексій Леонов першим вийшов у відкритий космос. У 1969 р. американські космонавти висадилися на Місяць і взяли проби місячного ґрунту. Першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк, який у 1997 році протягом 16 діб працював на орбітальній станції спільно з американськими космонавтами.
№488 Поскольку надо найти все числа кратные 3, то можно представить эти числа, как 3*х, где х - натуральное число 560<3x<580 560/3<x<580/3 186 2/3<x<193 1/3 округлим 187≤х≤193 187*3=561 188*3=564 189*3=567 190*3=570 191*3=573 192*3=576 193*3=579 Если сумма цифр =9, то число делится на 9. 561: 5+6+1=12 не делится на 9 564: 5+6+4=15 не делится на 9 567: 5+6+7=18 делится на 9 570: 5+7+0=12 не делится на 9 573: 5+7+3=15 не делится на 9 576: 5+7+6=18 делится на 9 579: 5+7+9=21 не делится на 9 Кратные числа 576 и 567
№499
153-1=152 сумма двух чисел, если бы они были равными, т.к. разница между числами 1. 152:2=76 первое число 76+1=77 второе число
Пусть первое число х, тогда второе натуральное число (х+1). По условию х+(х+1)=153. х+х+1=153 2х=153-1 2х=152 х=152:2 х=76 первое число 76+1=77 второе число Проверка 76+77=153
ответ 76, 77
№500 а) число кратное 70 , заключённое в промежутке от 500 до 600 Представим все числа кратные 70 как 70х. 500<70x<600 500/70<x<600/70 8≤x≤8 x=8 70*8=560 единственное число
б) первое число , кратное 80 , которое больше 1000 Пусть кратное число 80х, тогда 80х>1000 x>1000/80 x>12.5 Первое натуральное число х=13 13*80=1040 первое кратное >1000
Учений Піфагор, який жив за дві з половиною тисячі років до нашої ери, вважав, що Земля – це куля, в якої немає верху та низу. Через двісті років після Піфагора старогрецький учений і філософ Аристотель, вивчаючи будову Всесвіту, висловив думку, що Земля – центр Всесвіту, а навколо неї обертаються Сонце і Місяць, планети і зорі. Приблизно через п’ятсот років після Аристотеля жив грецький учений Птоломей, який створив свою систему Всесвіту. Він учив, що всі небесні тіла рухаються навколо Землі в порожньому світовому просторі.
500 років тому всі попередні уявлення про будову Всесвіту спростував польський учений Микола Копернік. Він після тривалих завдяки складним математичним розрахункам довів, що Земля є не центром Всесвіту, а лише однією з планет, що обертаються навколо Сонця.
Ідеї Коперніка розвинув у своїх працях італійський учений Джордано Бруно, який народився в 1548 році. Він вважав, що Всесвіт не має центру й меж. Його твердження суперечили поглядам церкви на Всесвіт, і тому його оголосили єретиком, змушували відмовитися від єретичних поглядів. Але славетний учений не зрікся своїх ідей, за що в 1600 році його заживо спалили на вогнищі.
З давніх часів гаючи за небом, люди використовували різні прості вимірювальні прилади, які дозволяли визначити місце розташування і час перебування тіл на небосхилі. Найпершим і найпростішим приладом був гномон. Він складався зі стрижня, установленого на горизонтальному майданчику гаючи за довжиною та напрямком тіні стрижня, можна було визначити висоту Сонця й інші астрономічні дані. Пізніше були сконструйовані квадрат, за до якого вимірювали кути між зорями, та астролябія – прилад, за до якого визначали висоту зір над горизонтом.
Перший прилад, що збільшував зображення в 30 разів, сконструював італійський професор астрономії та математики Галілео Галілей у 1609 році. Це телескоп, назва якого означає «далеко дивлюсь». За до цього приладу вчений побачив у десятки разів більше зір, ніж неозброєним оком, виявив, що Чумацький Шлях – це скупчення незліченної кількості зір, що слабко світяться, відкрив чотири супутники Юпітера, розглянув поверхню Місяця та багато інших небесних тіл.
Сучасні телескопи дають збільшення в 500 разів. Їх установлюють у спеціальних приміщеннях – обсерваторіях з Землі дослідження небесних тіл не обмежується. Зараз створені орбітальні станції, штучні супутники, які вивчають небесні тіла в космосі.
Освоєння космосу збагачує науку новими знаннями про небесні тіла. Першим у космосі побував радянський льотчик Юрій Гагарін. 12 квітня 1961 року за 108 хвилин він облетів земну кулю зі швидкістю 8 км/с (її називають першою космічною швидкістю). У 1965 р. радянський космонавт Олексій Леонов першим вийшов у відкритий космос. У 1969 р. американські космонавти висадилися на Місяць і взяли проби місячного ґрунту. Першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк, який у 1997 році протягом 16 діб працював на орбітальній станції спільно з американськими космонавтами.
Поскольку надо найти все числа кратные 3, то можно представить эти числа, как 3*х, где х - натуральное число
560<3x<580
560/3<x<580/3
186 2/3<x<193 1/3 округлим
187≤х≤193
187*3=561
188*3=564
189*3=567
190*3=570
191*3=573
192*3=576
193*3=579
Если сумма цифр =9, то число делится на 9.
561: 5+6+1=12 не делится на 9
564: 5+6+4=15 не делится на 9
567: 5+6+7=18 делится на 9
570: 5+7+0=12 не делится на 9
573: 5+7+3=15 не делится на 9
576: 5+7+6=18 делится на 9
579: 5+7+9=21 не делится на 9
Кратные числа 576 и 567
№499
153-1=152 сумма двух чисел, если бы они были равными, т.к. разница между числами 1.
152:2=76 первое число
76+1=77 второе число
Пусть первое число х, тогда второе натуральное число (х+1).
По условию х+(х+1)=153.
х+х+1=153
2х=153-1
2х=152
х=152:2
х=76 первое число
76+1=77 второе число
Проверка
76+77=153
ответ 76, 77
№500
а) число кратное 70 , заключённое в промежутке от 500 до 600
Представим все числа кратные 70 как 70х.
500<70x<600
500/70<x<600/70
8≤x≤8
x=8
70*8=560 единственное число
б) первое число , кратное 80 , которое больше 1000
Пусть кратное число 80х, тогда
80х>1000
x>1000/80
x>12.5
Первое натуральное число х=13
13*80=1040 первое кратное >1000