㏒1(x+5)=-2 1 маленькая

8* (х - 1,4) = 0,56 х - 1,4 = 0,56 : 8х  - 1,4 = 0,07 х = 0,07  + 1,4х = 1,47 проверим: 8* (1,47 - 1,4) = 0,568 * 0,07 = 0,560,56 = 0,56 (4,6 - х) * 19  = 4,18 4,6 - х = 4,18 : 19 4,6  - х =0,22 х= 4,6 - 0,22 х =4,38 проверим: (4,60 - 4,38 ) * 19 = 4,180,22*19=4,184,18 = 4,18 (51,32 + х ) * 0,12 = 72 51,32 + х = 72 : 0,1251,32 + х = 600 х=600,00 - 51,32 х = 548,68 проверим: (51,32 + 548,68)  * 0,12 = 72600  * 0,12 = 7272=72 17,28/(56-х) = 36 знаменатель не может быть равен  0 56 - х ≠ 0 х ≠  - 5636(56-х) = 17,282016  - 36 х = 17,28-36 х= 17,28 - 2016 36х = 2016,00 - 17,2836 х = 1998,72 х= 1998,72 / 36  х = 55,52 проверим: 17,28 / (56 - 55,52) = 3617,28 / 0,48 = 361728 / 48  =  3636=36

"Його звали лицар Айвенго; незважаючи на молодість, жоден з його соратників не перевершив Айвенго в мистецтві володіння зброєю. ""всі побачили гарні, хоч засмаглі від сонця риси двадцятип'ятирічного юнака з густими русявими кучерями. Обличчя його було бліде, мов смерть, і де-не-де поплямоване кров'ю"Ровена - до Айвенго: "Дарую тобі цей вінець, лицарю, як нагороду, призначену мужньому переможцеві. І ніколи вінець лицарства не був покладений на більш гідне чоло"."Чим більше перешкод і труднощів, тим більше слави попереду.""Ревеко, люба Ревеко! — вигукнув Айвенго. — Це зовсім не жіноча справа. Не наражай себе на небезпеку, тебе можуть поранити чи вбити, і я все життя мучитимусь усвідомленням, що це сталося через мене. Принаймні візьми отого старого щита, прикрийся ним і постарайся якомога менше висуватися за віконну решітку.""— Але подумайте про ваше королівство, государю, — заперечив Айвенго, — вашому королівству загрожують розпад і міжусобна війна, а вашим підданим — незчисленні лиха, якщо вони втратять свого монарха в одній із тих сутичок, у які вам вгодно втручатися кожен Божий день, на кшталт тієї, від якої ви щойно врятувались." "— Я не хочу ні користуватися його обладунком, ні віддавати його тіло на поталу, — сказав лицар Айвенго. — Він боровся за віру християнську. А нині він упав не від руки людської, а з волі Божої. Але нехай його поховають тихо і скромно, як личить загиблому за неправе діло. ""Айвенго довго й щасливо жив з Ровеною, бо з ранньої юності їх зв'язували узи взаємної любові. І кохали вони одне одного ще більше тому, що зазнали стільки перешкод до свого з'єднання