Жили-були собі дід та баба. Жили дуже бідно. Була в них корівка, а годувать її не було чим. На пашу водить її не могли, бо були старими дід і баба. Рішили вони продати корівку. Дід повів її на базар. Корівка була невеличка, але здорова. Сторгувався дід швидко з одною хазяйкою і продав корівку. Дуже пізно прийшов дід додому до своєї бабки.
Жаль було корівки, дак він з горя і напився. А ще купив палицю, щоб було на що спиратися.
Баба почала його лаяти:
— А щоб тебе нечиста сила забрала і в сині небеса занесла! Щоб ти на рівній дорозі ноги поламав! Давай сюди гроші!
А грошей вже не було. Баба вигнала діда з дому. Пішов дід по світу. Прийшов до річки, своє добро поховав під кущами. Сів і журиться. Аж ось звідкись узявся пихатий пан із своєю панею. Підійшли вони до діда. Сподобалась палиця панові. Він почав вимагати, щоб дід ту палицю йому продав. Дід пану каже:
— Не продам, бо ця палиця не проста, а чарівна.
Панові захотілось узнати, які чудеса виробляла палиця. Дід кинув палицю під кущ, де він перед тим заховав ковбасу. Пішов за нею, витяг не тільки палицю, а й ковбасу.
Пан дуже здивувався. Каже:
— Закуска є, тепер коли б ще і випивка знайшлася.
Кинув дід вдруге палицю до того куща, де він горілку заховав. Послав дід пана принести палицю. Пан побіг до куща і найшов там пляшку горілки. Просить пан діда:
— Продай мені свою палицю.
— Продам, якщо так просите. Платіть шапку грошей.
Побігла пані за грошима. Вернувся дід додому з грошима, помирилися з бабою та й живуть собі.
Пан пішов на другий день у ліс. Кидав, кидав, да все даром. Зрозумів пан, що дід обманув його.
Как восстановление, так и формирование леса наиболее быстро происходит при сохранении подроста, а после сплошных рубок в разновозрастных лесах III группы – и тонкомера. Если этого не делать, то после наиболее распространенных в настоящее время сплошных рубок не сразу возникает новое поколение главной породы. Проходит 5-20 лет, пока на вырубке появится достаточное количество древесных особей. В течение некоторого времени из-за неблагоприятных условий для последующего лесовозобновления почва не продуцирует, происходит потеря прироста древесины. Применение других рубки, обеспечивающих быстрейшее возобновление главной породы ускоряет восстановление леса. Так, под разреженным в первый прием постепенной рубки сосновым пологом на подготовленной почве складываются благоприятные условия для появления самосева сосны, который легко можно сохранить при зимней рубке остатков древостоя и восстановить таким образом лес.
Возобновление леса как сложный биологический этап в его становлении заканчивается смыканием крон молодых деревьев. После этого в жизни леса начинается очередной этап формирования, который в лесоводстве называют этапом молодняка или чащи. С этого момента к индивидуальной изменчивости признаков растений, наследственности и микросреде прибавляется весьма значительный фактор взаимовлияния и взаимодействия молодых растений, а также взаимовлияния между возникшим лесным сообществом растений, которое называют экосистемой (биогеоценозом) , и условиями среды.
Главные условия - производительность почв и биоэкологические свойства пород. При сплошной подготовке почвы с учетом лесорастительных условий и проектируемых главных пород рекомендуется вводить сопутствующие породы, а иногда и кустарники с целью повышения биологической устойчивости и средообразующей роли насаждений, а также для лучшего очищения от сучьев стволов главной породы. Например, главные породы для зоны хвойных лесов и смешанных лесов - сосна, ель, лиственница, кедр сибирский (сосна кедровая сибирская) ; в зоне лиственных лесов и лесостепной зоне - сосна, ель, дуб, тополь; в степной зоне - сосна, дуб, вяз, тополь, робиния лжеакация; в полупустыне - робиния лжеакация, дуб, шелковица белая, абрикос, вяз. В южных районах широко практикуют лесные культуры таких пород, как: пробковый дуб, орех грецкий, миндаль, фисташка, абрикос, облепиха и др. В России лесные культуры создают преимущественно посадкой (около 80 %).
Жили-були собі дід та баба. Жили дуже бідно. Була в них корівка, а годувать її не було чим. На пашу водить її не могли, бо були старими дід і баба. Рішили вони продати корівку. Дід повів її на базар. Корівка була невеличка, але здорова. Сторгувався дід швидко з одною хазяйкою і продав корівку. Дуже пізно прийшов дід додому до своєї бабки.
Жаль було корівки, дак він з горя і напився. А ще купив палицю, щоб було на що спиратися.
Баба почала його лаяти:
— А щоб тебе нечиста сила забрала і в сині небеса занесла! Щоб ти на рівній дорозі ноги поламав! Давай сюди гроші!
А грошей вже не було. Баба вигнала діда з дому. Пішов дід по світу. Прийшов до річки, своє добро поховав під кущами. Сів і журиться. Аж ось звідкись узявся пихатий пан із своєю панею. Підійшли вони до діда. Сподобалась палиця панові. Він почав вимагати, щоб дід ту палицю йому продав. Дід пану каже:
— Не продам, бо ця палиця не проста, а чарівна.
Панові захотілось узнати, які чудеса виробляла палиця. Дід кинув палицю під кущ, де він перед тим заховав ковбасу. Пішов за нею, витяг не тільки палицю, а й ковбасу.
Пан дуже здивувався. Каже:
— Закуска є, тепер коли б ще і випивка знайшлася.
Кинув дід вдруге палицю до того куща, де він горілку заховав. Послав дід пана принести палицю. Пан побіг до куща і найшов там пляшку горілки. Просить пан діда:
— Продай мені свою палицю.
— Продам, якщо так просите. Платіть шапку грошей.
Побігла пані за грошима. Вернувся дід додому з грошима, помирилися з бабою та й живуть собі.
Пан пішов на другий день у ліс. Кидав, кидав, да все даром. Зрозумів пан, що дід обманув його.
Возобновление леса как сложный биологический этап в его становлении заканчивается смыканием крон молодых деревьев. После этого в жизни леса начинается очередной этап формирования, который в лесоводстве называют этапом молодняка или чащи. С этого момента к индивидуальной изменчивости признаков растений, наследственности и микросреде прибавляется весьма значительный фактор взаимовлияния и взаимодействия молодых растений, а также взаимовлияния между возникшим лесным сообществом растений, которое называют экосистемой (биогеоценозом) , и условиями среды.
Главные условия - производительность почв и биоэкологические свойства пород. При сплошной подготовке почвы с учетом лесорастительных условий и проектируемых главных пород рекомендуется вводить сопутствующие породы, а иногда и кустарники с целью повышения биологической устойчивости и средообразующей роли насаждений, а также для лучшего очищения от сучьев стволов главной породы.
Например, главные породы для зоны хвойных лесов и смешанных лесов - сосна, ель, лиственница, кедр сибирский (сосна кедровая сибирская) ; в зоне лиственных лесов и лесостепной зоне - сосна, ель, дуб, тополь; в степной зоне - сосна, дуб, вяз, тополь, робиния лжеакация; в полупустыне - робиния лжеакация, дуб, шелковица белая, абрикос, вяз. В южных районах широко практикуют лесные культуры таких пород, как: пробковый дуб, орех грецкий, миндаль, фисташка, абрикос, облепиха и др.
В России лесные культуры создают преимущественно посадкой (около 80 %).