Казка про те, як Крапелька і Капітошка подорожували між землею і небом
Одного ранку в лісі з'явився Капітошка. З березового листа, що тремтів від вітра, впала крапля на лист лопуха, звідти скотилася, прихопивши ще одну, на росисту травинку. І ось на ній захитався прозорий кругловидий веселун. Він переливався на травинці та вітався з жуками і мурахами, що пробігали повз. Опівдні стало припікати сонце, і поруч з Капітошкою приземлився джміль, щоб напитися.
Бешкетник схопив волохатого звіра за лапки і злетів високо. А потім опинився в надрах запашної квітки. Там, влаштувавшись на м'якій тичинці, він і задрімав. Розбудив його чийсь плач. На краю квітки висіла дощова Крапелька і скаржилася, що хоче додому до мами-хмари і до подружок. Гостинний господар запропонував їй найзручнішу тичинку і забулькав-задзвенів колискову, під яку заснув і сам.
З ранку стояла спека. Квітка розкрила свої пелюстки, і Капітошка з крапельками прокинулися і вже летіли легкою парою прямо в небо. Там Крапелька швидко знайшла сестричок і подружок, вони скупчилися , утворивши невелику хмарку. Вони поспішали розповісти, що бачили на землі. А Капітошка нікого не знав: він був народжений з роси і ніколи не бував у небі. Допитливий гість прислухався до розповідей крапельок: хтось потрапив у річку і плавав над нею всю ніч туманом. Або хтось потрапив у грунт і з підземною річкою вибіг до моря, піднявся назад у хмару, бо його випарувало жарке південне сонце.
Оповідань було так багато, хмара пливла так довго, що земля знизу стала кам'янистою. А новеньких ставало все більше.
З великими труднощами знайшов Капітошка свою знайому Крапельку. Він довго умовляв її спуститися вниз, адже вони багато чого ще не бачили. Нарешті, коли земля внизу стала білою, Крапелька засумувала і погодилася. Вони стрибнули з краю хмари, що стала величезною, як гора. Їх підхопив вітер і закрутив. У Капітошки почали рости ручки і ніжки. Дві, три ... шість! Він перетворювався на щось нове, вже не на краплю і не на росу.
Йшов перший сніг. Незабаром йому судилося розтанути під теплим сонцем неквапливої осені. Перетворитися на струмки і калюжі. А потім випаруватися. Тоді Капітошка і Крапелька знову повернуться в хмару з новими розповідями.
Казка про те, як Крапелька і Капітошка подорожували між землею і небом
Одного ранку в лісі з'явився Капітошка. З березового листа, що тремтів від вітра, впала крапля на лист лопуха, звідти скотилася, прихопивши ще одну, на росисту травинку. І ось на ній захитався прозорий кругловидий веселун. Він переливався на травинці та вітався з жуками і мурахами, що пробігали повз. Опівдні стало припікати сонце, і поруч з Капітошкою приземлився джміль, щоб напитися.
Бешкетник схопив волохатого звіра за лапки і злетів високо. А потім опинився в надрах запашної квітки. Там, влаштувавшись на м'якій тичинці, він і задрімав. Розбудив його чийсь плач. На краю квітки висіла дощова Крапелька і скаржилася, що хоче додому до мами-хмари і до подружок. Гостинний господар запропонував їй найзручнішу тичинку і забулькав-задзвенів колискову, під яку заснув і сам.
З ранку стояла спека. Квітка розкрила свої пелюстки, і Капітошка з крапельками прокинулися і вже летіли легкою парою прямо в небо. Там Крапелька швидко знайшла сестричок і подружок, вони скупчилися , утворивши невелику хмарку. Вони поспішали розповісти, що бачили на землі. А Капітошка нікого не знав: він був народжений з роси і ніколи не бував у небі. Допитливий гість прислухався до розповідей крапельок: хтось потрапив у річку і плавав над нею всю ніч туманом. Або хтось потрапив у грунт і з підземною річкою вибіг до моря, піднявся назад у хмару, бо його випарувало жарке південне сонце.
Оповідань було так багато, хмара пливла так довго, що земля знизу стала кам'янистою. А новеньких ставало все більше.
З великими труднощами знайшов Капітошка свою знайому Крапельку. Він довго умовляв її спуститися вниз, адже вони багато чого ще не бачили. Нарешті, коли земля внизу стала білою, Крапелька засумувала і погодилася. Вони стрибнули з краю хмари, що стала величезною, як гора. Їх підхопив вітер і закрутив. У Капітошки почали рости ручки і ніжки. Дві, три ... шість! Він перетворювався на щось нове, вже не на краплю і не на росу.
Йшов перший сніг. Незабаром йому судилося розтанути під теплим сонцем неквапливої осені. Перетворитися на струмки і калюжі. А потім випаруватися. Тоді Капітошка і Крапелька знову повернуться в хмару з новими розповідями.
В решении.
Пошаговое объяснение:
1.
1) 63 : 9 = 7 : 1;
2) 21/5 : 3/2 = (21 * 2)/(5 * 3) = 14/5 = 14 : 5;
3) 60 (см) / 3 (см) = 20 : 1.
2.
а) 20 9/10 : 5 1/2 =
=209/10 : 11/2 =
= (209 * 2)/(10 * 11) =
= (19 * 2)/10 =
= 38 : 10;
б) 1 1/21 : 2/7 =
= 22/21 : 2/7 =
=(22 * 7)/(21 * 2) =
= 11/3 = 11 : 3;
в) 2 4/17 : 10/17 =
= 38/17 : 10/17 =
= (38 * 17) : (17 * 10) =
= 38 : 10.
Верная пропорция:
20 9/10 : 5 1/2 = 2 4/17 : 10/17 (под а) и в)
209/10 : 11/2 = 38/17 : 10/17
38 : 10 = 38 : 10.
3.
1) 3 2/5 : 7/20 = 4 1/4 : 10 5/10
Перевести в десятичные дроби для упрощения:
3,4 : 0,35 = 4,25 : 10,5
Применить основное свойство пропорции: произведение её крайних членов равно произведению средних.
3,4 * 10,5 = 0,35 * 4,25
35,7 ≠ 1,4875
Пропорция неверна.
2) 24/25 : 5/14 = 72/100 : 15/56
(24 * 14)/(25 * 5) : (72 * 56)/(100 * 15)
336/125 = 4032/1500
Применить основное свойство пропорции: произведение её крайних членов равно произведению средних.
336 * 1500 = 125 * 4032
504000 = 504000
Пропорция верна.