1. Розстібнути комірець сорочки чи іншого верхнього одягу, помасажувати мізинець правої руки уверх-вниз-вправо-вліво, трішки його пощипати, якщо є можливість - піднести ватку з нашатирним спиртом до носа і викликати швидку- перша до при втраті свідомості. 2. Якщо людина скаржиться на біль у животі, треба зробити легкий масаж живота за годинниковою стрілкою, якщо протягом 2 годин біль ще триває - випити активірований вуголь. Якщо і це не допомагає, треба подзвонити лікарю, давати якомога більше води постраждалому і навіть дати знеболювальне. 3. Якщо постраждалий отримав травму у грудях і відчувається різкий біль, потрібно обробити рану розчином перекисі водню чи "зеленкою", накласти стерильний бинт та подзвонити до швидкої. Якщо біль через деякий невеликий проміжок часу зник, але він досить часто повторюється - треба відвідати кардіолога, бо при травмі є вірогідність, що зачепили внутрішні органи, можливо навіть серце.
«Инвалид - не инвалид… Люди так не делятся», - вот проблема, поднятая автором.С первых строк текста понятно, что Л. Улицкая очень сочувствует своему герою. Ей жалко мальчика Геню, отторгнутого ребятами во дворе и в школе из-за его нелепой фамилии, отсутствия отца, а главное – из-за инвалидности. Но как радуется автор тому, что мальчик смог наладить отношения со сверстниками, которые оценили талант Гени и, не обращая внимание на его физические недостатки, с радостью приняли его в свою компанию. Л. Улицкая считает, что люди не должны делиться по принципу «инвалид – не инвалид».Я полностью разделяю точку зрения автора, так как считаю, что инвалиды - такие же люди, как и все, сильные и слабые, талантливые и не очень, они также испытывают минуты падения и минуты торжества.Ярким примером сказанному является судьба Л.Бетховена. После тяжелой болезни он полностью потерял слух, но закончил «Третью Симфонию» и написал оперу «Фиделио», которая с небывалым успехом шла в лучших оперных театрах Вены, Берлина и Праги. В течение десяти лет Бетховен без устали создавал сонаты, реквиемы и оперы. Его слава в то время достигла небывалого масштаба. Никто не обращал внимания на его физический недостаток. Все восторгались и восторгаются талантом гениального композитора.И в наши дни инвалиды являются для нас примером мужества, стойкости. Вспомним четырехкратного паралимпийского чемпиона Ирека Зарипова. Несмотря на то что он в аварии потерял ноги, юноша смог закончить учебу, начал упорно тренироваться и достиг всемирного признания в таких сложных видах спорта, как лыжные гонки и биатлон. У И.Зарипова прекрасная семья, масса друзей, поклонников, и никого из них не смущает то, что Зарипов –инвалид.Таким образом, могу сделать вывод, что мы не делимся на инвалидов и не инвалидов, так как все равны. Мы обязаны ценить человека по его внутренним качествам и
2. Якщо людина скаржиться на біль у животі, треба зробити легкий масаж живота за годинниковою стрілкою, якщо протягом 2 годин біль ще триває - випити активірований вуголь. Якщо і це не допомагає, треба подзвонити лікарю, давати якомога більше води постраждалому і навіть дати знеболювальне.
3. Якщо постраждалий отримав травму у грудях і відчувається різкий біль, потрібно обробити рану розчином перекисі водню чи "зеленкою", накласти стерильний бинт та подзвонити до швидкої. Якщо біль через деякий невеликий проміжок часу зник, але він досить часто повторюється - треба відвідати кардіолога, бо при травмі є вірогідність, що зачепили внутрішні органи, можливо навіть серце.