1. конопля 2. стебель прямостоячий, округлый у основания, шестигранный в середине и четырёхгранный на верхушке, имеет полость.3. листья черешковые, сложные, пяти-семи пальчаторассечённые, доли по краям зазубренные. число долей возрастает от основания к середине стебля и затем снижается к верхушке (у основания и на верхушке листья простые). 4. жилкование перистое.5. цветки у конопли раздельнополые. женский цветок представлен пестиком , заключённым в свёрнутый в виде конуса зелёный прицветник . пестик состоит из верхней чечевицеобразной одногнёздной завязи и двух сидячих длинных рылец, сросшихся у основания. мужской цветок имеет пять жёлто-зелёныхчашелистиков и пять тычинок с крупными пыльниками . цветки сидячие, расположены у основания боковых побегов в пазухах листьев. женское соцветие — сложный колос , мужское — рыхлая метёлка . у однодомной конопли первыми закладываются мужские цветки в пазухах листьев главной оси соцветия, а затем боковых ветвей, выше формируются обоеполые цветки, а затем женские.
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе
Главная
В закладки
Сочинения
Содержание
Контакты
Английская литература
Итальянская литература
Литературные очерки
Мировая литература
Немецкая литература
УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР У ПОВІСТІ н. В. гоголя «НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ»
История успеха
Как бинарные опционы меня от рабства
binary-option-trade.com Olymp Trade
Получите 10 000 у.е. для обучения торговле без затрат
olymptrade.com Размещение рекламы
Место здается от 0.01$ за переход
targetseek.ru
1 варіант
Н. В. Гоголь народився в Україні в містечку Сорочинці Полтавської губернії. Він ріс серед простих, добрих і веселих людей, заслухувався народними казками й легендами, глузував з невичерпних жартів сільських баляндрасників, самозабутньо розспівував у святкові дні колядки й щедривки. А оскільки доля наділила цієї веселої людини блискучим літературним талантом, вона переніс на сторінки своїх добутків усе, що було дорого його серцю, іскристий гумор, соковита і яскрава мова, «звичаї й вдачі малороссиян наших».
Вся повість Н. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом» просочена українським фольклором. Люди, описані в повісті, не просто вірять у водяників і русалок, відьом і чортів - вони живуть поруч із ними.
Але перша відьма на селі «чудова», «найдорожча» Соло-ха - зовсім не страшна. Вона дотепна й чарівна, хитра й «тямуща», «добра господарка».
Односільчани догадувалися про її причетність до нечистої сили, але доведено це ніким не було, а тому мало що могли говорити «баби, особливо коли випивали де-небудь на веселій сходці зайве».
Веселий сміх, а зовсім не жах і трепет, викликає фігура чорта. Чого коштує одне його опис: «уявляє себе красенем, тим часом як фігура - глянути совісно. Пика... мерзенність мерзенністю...»
Це представник погані, що особливо розгулялася в останню ніч перед світлим Різдвом, він марнолюбний і мстивий, дурнуватий і хвалькуватий, а в загальному - крейду й незначний. Поделом йому дісталося від коваля Вакули, адже «замість того щоб провесть, спокусити й одурачить інших, ворог людського роду був сам обдурений».
Своєю чудесною повістю Н. В. Гоголь затверджує, що ніяка погань не страшна людині, якщо він смів і весел, працьовитий і щедрий, якщо його серце відкрите любові, а душу - Богові.
2 варіант
Мені дуже подобається повість Н. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом» , тому що в ній чудесним образом сполучаються реальність і фантастика. Поруч із простими селянами співіснують персонажі українського фольклору, повсякденна жиз, нь переплітається із чарівництвом.
Ми стаємо свідками того, як на сторінках повести оживають народні перекази й повір'я, наприклад, що в різдвяну ніч нечиста сила стає особливо активної й може відбутися всі що завгодно.
Найбільш яскравим представником дрібної погані є чорт, що намагається будувати підступи й усіляко шкодить добрим людям. Він краде місяць, улаштовує заметіль серед ясної зимової ночі, щоб Чуб з кумом сбилисьс шляхи, намагається заволодіти душею Вакули в обмін на черевички для Оксани. Але набожному й метикованому ковалеві в підсумку вдається осміяти й покарати риса.
Чудова Солоха виявляється відьмою. Вона літає верхи на мітлі по небу, ховає в рукав зірки, може перетворюватися у тварин. Хтось із жителів Диканьки бачив у неї позаду хвіст, хтось довідався її в образі чорної кішки й свині.
Шановний знахар Пацюк « доводиться те саме що чорт ». Він не дотримує поста й у вечір голодної куті їсть вареники зі сметаною, без праці бачить нечисту силу. Ожилі персонажі українського фольклору роблять повість веселіше, цікавіше, сказочнее, допомагають авторові передати багатство й самобутність народної міфології.
Пользовательского поиска
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе
Главная
В закладки
Сочинения
Содержание
Контакты
Английская литература
Итальянская литература
Литературные очерки
Мировая литература
Немецкая литература
УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР У ПОВІСТІ н. В. гоголя «НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ»
История успеха
Как бинарные опционы меня от рабства
binary-option-trade.com Olymp Trade
Получите 10 000 у.е. для обучения торговле без затрат
olymptrade.com Размещение рекламы
Место здается от 0.01$ за переход
targetseek.ru
1 варіант
Н. В. Гоголь народився в Україні в містечку Сорочинці Полтавської губернії. Він ріс серед простих, добрих і веселих людей, заслухувався народними казками й легендами, глузував з невичерпних жартів сільських баляндрасників, самозабутньо розспівував у святкові дні колядки й щедривки. А оскільки доля наділила цієї веселої людини блискучим літературним талантом, вона переніс на сторінки своїх добутків усе, що було дорого його серцю, іскристий гумор, соковита і яскрава мова, «звичаї й вдачі малороссиян наших».
Вся повість Н. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом» просочена українським фольклором. Люди, описані в повісті, не просто вірять у водяників і русалок, відьом і чортів - вони живуть поруч із ними.
Але перша відьма на селі «чудова», «найдорожча» Соло-ха - зовсім не страшна. Вона дотепна й чарівна, хитра й «тямуща», «добра господарка».
Односільчани догадувалися про її причетність до нечистої сили, але доведено це ніким не було, а тому мало що могли говорити «баби, особливо коли випивали де-небудь на веселій сходці зайве».
Веселий сміх, а зовсім не жах і трепет, викликає фігура чорта. Чого коштує одне його опис: «уявляє себе красенем, тим часом як фігура - глянути совісно. Пика... мерзенність мерзенністю...»
Це представник погані, що особливо розгулялася в останню ніч перед світлим Різдвом, він марнолюбний і мстивий, дурнуватий і хвалькуватий, а в загальному - крейду й незначний. Поделом йому дісталося від коваля Вакули, адже «замість того щоб провесть, спокусити й одурачить інших, ворог людського роду був сам обдурений».
Своєю чудесною повістю Н. В. Гоголь затверджує, що ніяка погань не страшна людині, якщо він смів і весел, працьовитий і щедрий, якщо його серце відкрите любові, а душу - Богові.
2 варіант
Мені дуже подобається повість Н. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом» , тому що в ній чудесним образом сполучаються реальність і фантастика. Поруч із простими селянами співіснують персонажі українського фольклору, повсякденна жиз, нь переплітається із чарівництвом.
Ми стаємо свідками того, як на сторінках повести оживають народні перекази й повір'я, наприклад, що в різдвяну ніч нечиста сила стає особливо активної й може відбутися всі що завгодно.
Найбільш яскравим представником дрібної погані є чорт, що намагається будувати підступи й усіляко шкодить добрим людям. Він краде місяць, улаштовує заметіль серед ясної зимової ночі, щоб Чуб з кумом сбилисьс шляхи, намагається заволодіти душею Вакули в обмін на черевички для Оксани. Але набожному й метикованому ковалеві в підсумку вдається осміяти й покарати риса.
Чудова Солоха виявляється відьмою. Вона літає верхи на мітлі по небу, ховає в рукав зірки, може перетворюватися у тварин. Хтось із жителів Диканьки бачив у неї позаду хвіст, хтось довідався її в образі чорної кішки й свині.
Шановний знахар Пацюк « доводиться те саме що чорт ». Він не дотримує поста й у вечір голодної куті їсть вареники зі сметаною, без праці бачить нечисту силу. Ожилі персонажі українського фольклору роблять повість веселіше, цікавіше, сказочнее, допомагають авторові передати багатство й самобутність народної міфології.