Вода-одно из самых важных для человека веществ. организм его, кровь, мозг, ткани тела больше чем наполовину состоят из воды. а в некоторых растениях ее еще больше. вода — в океанах и морях, реках и озерах, под землей и в почве. на высоких горах, в арктике, антарктиде вода находится в виде снега и льда. это вода в твердом состоянии. лед можно видеть у нас на реках и озерах, когда они замерзают зимой. много воды в атмосфере: это облака, туман, пар, дождь, снег. на поверхности суши находится далеко не вся вода, имеющаяся на земле. в глубине грунта существуют подземные реки и озера. вы удивляетесь, что и твердый лед, и легкий, как газ, пар тоже вода? таково ее свойство: она бывает жидкой, твердой и газообразной. есть у воды еще важное свойство: она может легко растворять в себе многие вещества. вы, конечно, видели, как растворяется поваренная соль в супе. так же вода растворяет различные соли, находящиеся в земных слоях, и многие другие твердые тела и даже газы. совсем чистой воды в природе нет. ее можно получить только в лаборатории. такая вода невкусная, в ней нет солей, нужных живому организму. а в морской воде слишком много разных солей, поэтому она тоже для питья не годится. при недостатке воды жизнедеятельность организмов сильно нарушается. лишь покоящиеся формы жизни — споры, семена — хорошо переносят длительное обезвоживание. растения при отсутствии воды и могут погибнуть. животные, если лишить их воды, быстро погибают: например, упитанная собака может прожить без пищи до 100 дней, а без воды — менее 10. потеря воды опаснее для организма, чем голодание: без пищи человек может прожить больше месяца, без воды — всего лишь несколько дней. в воде растворяются важные для жизнедеятельности организма органические и неорганические вещества. потребность человека в воде, которую он употребляет с питьем и с пищей, в зависимости от климата составляет 3 — 6 литров в сутки. вода — добрый друг и человека. она — удобная дорога: по морям и океанам плавают корабли. именно поэтому многие города возникли на берегах рек.
Ліс-основне багатство зони мішаних лісів. ця зона знаходиться на півночі в межах південної частини поліської низовини, займає близько 20 % території україни і простягається зі сходу на захід більш як на 550 км, з півночі на південь — на 150-200 км. в названу зону входять частина волинської, рівненської, житомирської, київської областей, а також відносно невеликі території львівської, рівненської, тернопільської і хмельницької областей. південна межа полісся проходить по лінії устилуг — рівне — шепетівка — житомир — київ і далі на північний схід. зона характеризується низовинним, рівнинним рельєфом, значною зволоженістю земель та наявністю масивів і боліт, відносно великими запасами водних ресурсів, у тому числі і ресурсів прісних поверхневих і підземних вод. середньорічна кількість опадів становить 600-700 мм, більша частина з них випадає влітку. полісся, особливо західне, — одне з найбільш зволожених територій україни. саме у його межахсконцентрований основний обсяг робіт з осушувальної меліорації. переважають дерново-підзолисті та болотяні грунти. відносно великою є лісистість. полісся — найбільший нагромаджувач прісної води в україні. є ряд прісних озер, у тому числі великих. позитивний вологи сприяє тому, що більша частина поверхневих вод надходить у систему дніпра та використовується для потреб виробництва і населення центральних і південних вододефіцитних районів україни. охорона водних ресурсів набуває тут першочергового значення. тому дуже важливо не допустити переосушення меліорованих земель полісся. провідне місце у структурі земельних угідь належить орним землям (близько 40 %). далі йдуть ліси та чагарники (30 %) сіножаті і пасовища (20 %), болота (2 %). зона мішаних лісів — важливий район сільськогосподарського виробництва. за внутрішньотериторіальними відмінностями природних умов та ресурсів зону змішаних лісів поділяють на ряд фізико-ічних областей: західноукраїнське, житомирське, київське, чернігівське та новгород-сіверське полісся. найбільш загальні ознаки, за якими розрізняють названі області, полягають у тому, що із заходу на схід зменшується кількість опадів, абсолютна відносна вологість повітря і грунтів, знижується ість території, лісистість, зростає континентальність клімату, падає питома вага лук та пасовищ, збільшуються площі орних земель.
