Слова и звуки… Звуки и слова.В них полной жизни выраженье,Вся цепь существ, от тьмы до херувима.Все оживает в звуках и словах…В словах и звуках — вечный ключ сердец…Евдокия Растопчина (1867)В условиях современного образовательного процесса взаимодействие таких учебных дисциплин как музыка и литература оказывает колоссальное воздействие на развитие духовных потребностей ребенка, позволяя ему целостно и полно воспринимать окружающий его мир.Тесная взаимосвязь этих двух предметов в истории отечественного образования прослеживалась всегда. В период становления педагогики она носила характер простого взаимного иллюстрирования, иногда подкрепления каких-то произведений искусства примерами из других областей. Современная школа изменила свой подход к взаимодействию этих двух дисциплин. Возникшее в 70-х годах новое для того периода направление в педагогике, было ориентировано на интеграцию искусств в школьном полихудожественном воспитании.На сегодняшний день интеграция в школьном образовании не только не утратила своей актуальности, но и занимает все большее место в развитии различных методологических подходов и приемов в структурном построении драматургии урока.Программа музыкального образования под редакцией Д. Б. Кабалевского насквозь пронизана интеграционными связями. Взаимовлияние музыки и литературы ребята ощущают уже на первых уроках музыки в начальной школе. Именно в этот период ученики постепенно начинают осознавать, что музыка и слово связаны с природой человека.Так, знакомство с музыкой балета «Конек-Горбунок» Р. Щедрина немыслимо без обращения к литературному сюжету сказки П. Ершова. Цитаты из текста, анализ музыкальных интонаций, особенности оркестровки не только зримо представить образ неуклюжего царя Гороха, но и уловить иронично — насмешливое отношение к нему композитора Родиона Щедрина.А сколько радости младшие школьники получают, сравнивая остроумнейшие стихи Агнии Барто со смешной музыкой песни «Болтунья» Сергея Прокофьева. Они самостоятельно анализируют литературный текст, находят в музыке те средства музыкального языка, которые композитор использует
Зовні наша планета оточена оболонкою з повітря. Від земної поверхні вона простирається вверх на кілька тисяч кілометрів. Тому можна сказати, що ми живемо на дні повітряного океану. Повітряну оболонку Землі називають атмосферою. Чому повітря не розсіюється у космічному просторі? Його утримує земне тяжіння. Тому атмосфера обертається разом з Землею як єдине ціле.Атмосферне повітря – це суміш газів. До його складу входить 20 різних газів. Проте основними є азот (78 %) і кисень (21 %). На інші припадає лише 1 %. Такий склад газів майже скрізь на Землі однаковий до висоти 100 км.Кожний з газів виконує свою роль. Азот входить до складу різноманітних сполук, з яких складаються всі живі істоти.Кисень необхідний всьому живому для дихання. Вуглекислий газ – “утеплювач” Землі. До неї він пропускає сонячні промені, а її тепло затримує. Озону в атмосфері дуже мало. Проте на висоті 20-30 км він концентрується і утворює озоновий шар. Цей шар затримує ультрафіолетові сонячні промені, згубні для всього живого.Крім того, у повітрі міститься водяна пара. Є в ньому і різні тверді домішки: пил, попіл від лісових пожеж і вулканічних вивержень, кристалики льоду і морської солі, сажа. Так, над пустелями в атмосфері багато пилу, над океанами – кристаликів солі, над великими містами – сажі.Нижньою межею атмосфери вважають земну поверхню. Проте повітря проникає в пори і тріщини гірських порід. Воно є у воді, грунті, живих організмах. В атмосфері повітря розподілене нерівномірно: з висотою його кількість зменшується. Приблизно 50 % всієї маси повітря розташовується до висоти 5 км, і майже усе (99,5 %) – до висоти 80 км. Біля земної поверхні, де тяжіння сильніше, повітря щільніше і важче. З висотою воно стає більш розрідженим. Тому чіткої верхньої межі атмосфера не має. Умовно її проводять на висоті 3 000 км. Там атмосфера поступово переходить у космічний простір.
