6. мәтінді оқы. санды деректерді пайдаланып, теңсіздіктер құрастыр.
солтүстік қазақстанның орманды даласында бұғы, елік,
ақ қояндар кездеседі. ғалымдар оларды бір апта бойы
бақылап, 120 бұғы, 230 елік және 310 ақ қоянды тіркеді.

У баладі "Світязь" з водою (озером) пов'язана тема смерті і відродження народу, його духовної сили. Синій (блакитний) колір символізує довіру, безкінечність, сум. Це небесний колір і колір води. У культурі християн він також асоціюється з вічної божественної силою. Означає також чеснота, добру славу, вірність. Білий колір — символ невинності, чистоти, до праведності, світла, сонця, життя, святості. У християн традиционый білий позначає спорідненість з Богом. Одночасно білий має протилежне значення: це знак смерті, порожнечі, мовчання. Поет використав різні значення білого кольору в баладі "Світязь".

Народ Туганового держави до приходу ворогів жив щасливо і радісно. Проте з приходом гнобителів ("чорної сили") життя людей загрожує небезпека: "Біле нас огортає...". Білі квіти, які перетворилися дівчата і жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту і невинність, життя у відповідність з Божими заповідями. Однак тим, хто загрожує всьому "білому" (тобто чистому, вільному, доброчесного), квіти несуть смерть. Лілія (купава) - символічне втілення краси та чистоти. Водночас вона - символ смерті, відданості, помсти покійника, квітка Пресвятої Діви. Білі купави в баладі А. Міцкевича "Світязь" втілюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Зелений колір - символ природи, молодості, родючості, краси, радості, життя. Білі купави в "зеленому листі" втілюють віру поета в свій народ, в продовження його життя, нове відродження, вільне існування. Зілля - символ смерті і відродження; магічного впливу на почуття, вчинки людини, її долю; оберіг від нечисті. У перекладі балади А. Міцкевича "Світязь" використовується метафора "цар-зілля", підкреслюючи думку про те, що прагнення до свободи - найбільше і найсильніше, яке живе в народі.

в математике - равенство между двумя отношениями четырёх величин а, в, с, d: a/b=c/d . Величины a, b, с, d называют членами пропорции, причём а и d - крайними, a b и с - средними. Произведение средних членов пропорции должно равняться произведению крайних: bc = ad. Этим свойством, называемым основным свойством пропорции, пользуются для проверки правильности пропорции и для выражения одного какого-либо её члена через остальные (например, b=(ad)/c) 2) В пластических искусствах - соотношение величин элементов художественного произведения, а также отдельных элементов и всего произведения в целом. Различают, в частности, пропорции архитектурные и пропорции, используемые для изображения человеческого тела и лица. Представления о пропорции возникли в ходе практической деятельности архитекторов и художников древнего мира, применявших при создании произведений определённые модули и геометрические построения. Кроме пропорций, основанных на кратных и целочисленных отношениях, широко распространились системы пропорционирования, приводящие к иррациональным отношениям (например, золотое сечение).