Буду благодарна

очень

Кто бы мог поспорить с этим высказыванием! Ведь, на самом деле, ребенка можно научить считать и писать, научить решать уравнения с двумя неизвестными и разбираться в устройстве сложного механизма, но станет ли это гарантией того, что он в дальнейшем будет счастлив!Давно известно любому педагогу изречение, ставшее афоризмом: «После пяти уже поздно! » Мудрый русский народ говорит, что воспитывать надо дите, пока лежит оно поперек лавки. А это значит, что, пока ребенок находится в дошкольном возрасте, надо успеть воспитать его добрым, любознательным, а, главное, счастливым! Да, скажут многие мамы, мы согласны с этим, но КАК воспитать ребенка счастливым! А главное – где найти время? В эпоху, когда научный прогресс не стоит на месте, и многим женщинам приходится работать, чтобы обеспечить своему чадо достойную жизнь? ответ очевиден! Ребенок пойдет в дошкольное учреждение, где его радушно встретит детский коллектив и, конечно, воспитатель.Так какими же качествами должен обладать настоящий педагог-дошкольник, чтобы воспитать ребенка счастливым? Вы сразу ответите: «Первое – он должен любить детей! » А что значит – любить ВСЕХ детей? Расскажу о себе.Как-то давно, проходя мимо детского сада, я издалека, стоя на небольшой горке, увидела, как гуляют ребятишки с воспитателем на участке. Они, в своих комбинезонах и курточках, выглядели такими смешными и неуклюжими, что я остановилась и на мгновение засмотрелась на эту картину. А потом представила, что вижу я все это глазами пришельца из космоса: «А-а, человеческие детеныши! » – подумала я, и, вдруг, волна необъяснимого, прекрасного до слез, чувства поднялась во мне. Тогда я подумала: «Наверно, это и есть любовь к детям! » С тех пор, когда я смотрю на детей, думаю: «А-а, человеческие детеныши! » Да, я их люблю!А вы когда-нибудь задумывались, почему для одной «тетеньки» какой-нибудь мальчуган – хулиган невыносимый, а для другой – милый шалун? На мой взгляд, второе качество, которым должен обладать любой воспитатель – это хорошая память. Да-да! Память о том, что было с тобой в детстве. Все детские ситуации и все детские приключения уже когда-то были. Были с тобой или твоими «детсадовскими» друзьями. Помня свое детство и свои детские переживания, ты сможешь представить себе, что чувствует ребенок в той или иной ситуации, понять его реакцию на те или иные поступки; ты сможешь ребенку, когда ему будет трудно. И теперь, когда происходит что-то неординарное в группе, я говорю себе: «А, ну-ка, вспомни детство золотое! » И решение проблемы приходит само собой. Главное, чтобы малыш увидел перед собой твои глаза и понял – ты понимаешь его!Я хорошо помню свое детство, свой детский сад и свою любимую воспитательницу Людмилу Анатольевну. Мы ее все любили, вся группа. Почему, спросите вы? Нам с ней было интересно. Каждый последующий день не был похож на предыдущий. Вроде бы, одни и те же занятия, но каждый раз что-то новое. Она с нами не занималась, она с нами играла! И играла не потому, что знала: «Ведущая деятельность ребенка-дошкольника – это игра», а потому, что была творческой личностью. Вот вам и третье качество воспитателя – быть творческой личностью, уметь мыслить оригинально и видеть один и тот же предмет по-разному. Если это качество есть у педагога, у детей оно обязательно проявится! 

Фігура Онєгіна , якщо в ній розібратися більш пильно , не так вже приваблива , як здається на перший погляд. У Онєгіні немає нічого видатного. Він безцільно розтрачує юність на петербурзьких балах , не маючи в житті гідного заняття . Не дивно , що незабаром він вирішує виїхати в село.Однак і село нічого не змінює для Онєгіна. Автор пише про це так: «Село , де нудьгував Євгеній ...». У цій онегинской нудьзі є навіть якась аморальність. Після смерті дядька Онєгіна в селі спілкуватися було рішуче ні з ким. Євген знайомитися з Ленським . Їх Пушкін назвав " від робити нічого друзі " . Дійсно це так і було - Ленський був наївний і недосвідчений , світської і тим більше справжнього життя не знав і пристосуватися до неї не міг , Онєгіну просто було нудно , до того ж хандра . Онєгін був старше Ленського , життям навчений , досвідчений - звідси його жартівливе і іронічне ставлення до романтичної натурі Ленського.
Плід романтичного уяви Ленського - його любов до Ольги . Ольгу він не любив , скоріше любив її образ , який сам створив . Ольга - провінційна , звичайна панночка , про яку Онєгін сказав так: " Я вибрав би іншу , коли б був як ти , поет ...". І чому Євген впевнений , що сам не може полюбити ? Він зустрів " іншу" - Тетяну Ларіну , яка зізналася йому в любові. Тетяна , як і Ленський в реального Онєгіна закохана не повністю, а в його образ , який вона створила на основі прочитаних сентиментальних книг. А Онєгін що ж ?Євгеній Онєгін і Тетяна ЛарінаДушевна нудьга Онєгіна проявилася і у відносинах з Тетяною . Навіть побачивши в ній витончену натуру , Євген не зважився зробити крок , від якого його життя могло б змінитися. А одумався він занадто пізно . Тепер вся подальша його життя була переповнена розчаруванням.Євген боїться полюбити , боїться пробудити втрачені почуття за час перебування у світському суспільстві . Адже саме в світському суспільстві , любити і дружити він по- справжньому розучився . Замість цих понять там наклеп , громадську думку і брехня. Саме громадська думка погубило Ленського і Онєгіна !
Сварка Онєгіна і Ленського сталася на балу. Двічі Онєгін запросив Ольгу на танець. Романтичні , рожеві мрії Ленського розтанули - в танці Ольги з Онєгіним він бачить зраду . Але ні для Онєгіна , ні для Ольги це звичайно зовсім не зрада . Ленський викликає Онєгіна на дуель.Чому ж Онєгін не міг все з'ясувати мирним шляхом , не зміг просто порозуміється з Ленським , уникнувши дуелі ? Як не дивно , йому завадило громадську думку. Навіть у глушині, в селі воно мало вагу . Для Онєгіна воно було сильніше дружби. Онєгін вбиває на дуелі Ленського.
Ольга Ларіна погорювали , поплакала і зрештою вийшла заміж за військового , з яким незабаром поїхала. Так пройшла її "любов" до Ленського . Тетяна Ларіна Ленського НЕ розлюбила - після дуелі вона "повинна ... ненавидіти вбивцю брата свого" . Але не може - її почуття до Онєгіна стали ще складніше. Справжню сутність Євгена вона розуміє все більше. Він розкривається для неї по- справжньому. Але вона його не може розлюбити . Напевно вже ніколи ...
У світському суспільстві , в Петербурзі , знову зустрічаються Онєгін і Ларіна. Тетяна заміжня , а Євген тільки повернувся з мандрівки . Коли він побачив в Тетяні світську даму , в ньому прокинулася любов до неї. Кілька років тому в любові до неї він відмовив. Не змінилася Тетяна - Онєгін змінився. Він зміг полюбити. Але пізно . Тетяна " іншому віддана " і буде " вік йому вірна " . І хоча вона вийшла заміж не по любові , зруйнувати життя люблячого її чоловіка вона не може ...