Даны точки а в с в прямоугольной системе координат. найдите координат точки с если она принадлежит медиатриссе отрезка ав где а (2,3) в (2,-2) имеет положительную ординату и расположена на расстоянии 5 единиц от отрезка ав
Вчення Шан Яна викладено у політичному трактаті «Шан-цзюнь шу» 商君書 («Книга Шан цзюня»), який містить як ранні тексти що можливо належали Шан Янові, так і пізніші додання від його послідовників. Шан Ян розумів сутність того, що порядок у державі досягається законами, вмілою адміністрацією, довірливим ставленням влади і мешканців, встановленням належної комунікації. Своє бачення реформ у державі Цінь виклав у низці ключових концептів, які реалізував на практиці:
Найбільшу цінність для держави має армія (військова потуга держави) і заготівля зерна (наскрізний термін «І» (壹, yi, «Єдине», зосередження на єдиному), суть якого зводилася до того, що «держава досягає процвітання двома шляхами [за до двох засобів] землеробства і війни»).
Виробництво (зерна), а не торгівля стали основою економіки держави Цінь. Основу економіки формували особи, які працювали на землі і сплачували податки. Саме тому політика держави мала бути направлена на збільшення кількості оброблюваної землі, а відтак податкових надходжень і ресурсу для військових операцій. Головний акцент на обробітку пустуючих земель (указ про «культивування трави» (цілиних земель) (垦草, ken cao)). З цією метою було реалізовано політику заохочення переселення людей у Цінь з сусідніх держав (Хань, Вей, Чжао), "де землі мало, а населення багато" з метою збільшення трудових ресурсів.
Перерозподіл землі і наділення нею прямого виробника.
Створення кадастру платників податків.
Запроваджувався єдиний зерновий податок.
Наука і традиції є непотрібними.
Цінність людини не в її походженні, а в заслугах.
Усі є рівними перед законом. Шан Ян наголошував, що ніхто не має права порушувати закон навіть за великі заслуги в минулому. Закон найважливіший і всі зобов’язанні його дотримуватися та виявляти його порушників.
Доноси є можливістю попередити злочин.
Кругова порука, колективна відповідальність за злочини.
Населення об’єднувалося у п’ятидвірки і десятидвірки. Реформатор Шан Ян запропонував і вибудовував чітку суспільну організацію, яку можна було легко контролювати, адже вона була пов’язана напряму з обліком і веденням статистичних даних (формування списків платників податків).
Усунення противників реформ через виділення конкретного ворога – «паразита» (蝨, shi, дослівно «воша») і боротьба з ним. У текстах кількість цих супротивників «паразитів» має варіативну форму, зустрічається шість, десять, дванадцять. Така несталість є ознакою появи все нових викликів і загроз перебігу реформ, особливо на початковому етапі.
Запровадження 18-ти рангової системи знатності у державі.
Запровадження системи винагород і покарання.
Протидія спекуляції. Шан Ян свою політику у цій сфері вбачав у протидії і забороні скуповувати збіжжя по дешевим цінам.
Використання уніфікованих (єдиних) управлінських практик.
Запровадження єдиних стандартів мір і ваги.
Покращення транспортного сполучення шляхом розбудови мережі доріг.
Уніфікація адміністративного поділу держави-го. Формування чиновницько-бюрократичного апарату підзвітного правителю держави Цінь.
на 15, 7 см
74, 575 квадратных сантиметров
Пошаговое объяснение:
Длина окружности 2Пи х радиус ( не дает макбук по другому формулу записать)
длина 1 окружности - 2 х Пи х 3,5 = 21, 98 см (Пи берем 3,14)
длина 2 окружности - 2 х Пи х 6 = 37,68 см
37,68 - 21,98 = на 15, 7 см длина второй окружности больше
теперь к площади, она равна Пи эр в квадрате
площадь 1 окружности - 3,14 х 3,5 в квадрате = 38, 465 см квадратных
площадь 2 окружности - 3,14 х 6 в квадрате = 113, 04 см квадратных
тогда площадь кольца равна 113, 04 - 38, 465 = 74, 575 см квадратных
Вчення Шан Яна викладено у політичному трактаті «Шан-цзюнь шу» 商君書 («Книга Шан цзюня»), який містить як ранні тексти що можливо належали Шан Янові, так і пізніші додання від його послідовників. Шан Ян розумів сутність того, що порядок у державі досягається законами, вмілою адміністрацією, довірливим ставленням влади і мешканців, встановленням належної комунікації. Своє бачення реформ у державі Цінь виклав у низці ключових концептів, які реалізував на практиці:
Найбільшу цінність для держави має армія (військова потуга держави) і заготівля зерна (наскрізний термін «І» (壹, yi, «Єдине», зосередження на єдиному), суть якого зводилася до того, що «держава досягає процвітання двома шляхами [за до двох засобів] землеробства і війни»).
Виробництво (зерна), а не торгівля стали основою економіки держави Цінь. Основу економіки формували особи, які працювали на землі і сплачували податки. Саме тому політика держави мала бути направлена на збільшення кількості оброблюваної землі, а відтак податкових надходжень і ресурсу для військових операцій. Головний акцент на обробітку пустуючих земель (указ про «культивування трави» (цілиних земель) (垦草, ken cao)). З цією метою було реалізовано політику заохочення переселення людей у Цінь з сусідніх держав (Хань, Вей, Чжао), "де землі мало, а населення багато" з метою збільшення трудових ресурсів.
Перерозподіл землі і наділення нею прямого виробника.
Створення кадастру платників податків.
Запроваджувався єдиний зерновий податок.
Наука і традиції є непотрібними.
Цінність людини не в її походженні, а в заслугах.
Усі є рівними перед законом. Шан Ян наголошував, що ніхто не має права порушувати закон навіть за великі заслуги в минулому. Закон найважливіший і всі зобов’язанні його дотримуватися та виявляти його порушників.
Доноси є можливістю попередити злочин.
Кругова порука, колективна відповідальність за злочини.
Населення об’єднувалося у п’ятидвірки і десятидвірки. Реформатор Шан Ян запропонував і вибудовував чітку суспільну організацію, яку можна було легко контролювати, адже вона була пов’язана напряму з обліком і веденням статистичних даних (формування списків платників податків).
Усунення противників реформ через виділення конкретного ворога – «паразита» (蝨, shi, дослівно «воша») і боротьба з ним. У текстах кількість цих супротивників «паразитів» має варіативну форму, зустрічається шість, десять, дванадцять. Така несталість є ознакою появи все нових викликів і загроз перебігу реформ, особливо на початковому етапі.
Запровадження 18-ти рангової системи знатності у державі.
Запровадження системи винагород і покарання.
Протидія спекуляції. Шан Ян свою політику у цій сфері вбачав у протидії і забороні скуповувати збіжжя по дешевим цінам.
Використання уніфікованих (єдиних) управлінських практик.
Запровадження єдиних стандартів мір і ваги.
Покращення транспортного сполучення шляхом розбудови мережі доріг.
Уніфікація адміністративного поділу держави-го. Формування чиновницько-бюрократичного апарату підзвітного правителю держави Цінь.