Дима нарисовал карандашом разбиение клетчатого прямоугольника на прямоугольники размером 3×1, закрасил карандашом центральную клетку каждого из получившихся прямоугольников, после чего стёр карандашные линии. всегда ли можно восстановить исходное разбиение?
) Зная, что первый поезд за 1/4 часа проходит 13 км, узнаем, сколько км он преодолевает за 1 час, то есть определим его скорость движения: 13 · 4 = 52 (км/ч);
2) Зная, второй поезд за 1/3 часа преодолевает 16 км, найдем, сколько км он проедет за 1 час, то есть определим скорость его движения: 16 · 3 = 48 (км/ч);
3) Поскольку поезда двигались навстречу друг другу, вычислим скорость их сближения: 52 + 48 = 100 (км/ч);
4) Зная скорость сближения поездов и время, через которое они встретились, найдем расстояние между городами: 100 · 2 = 200 (км).
ответ: между городами расстояние – 200 км.
Пошаговое объяснение:
Пользовательского поиска
Золотий жук характеристика образа Вільяма Леграна
Твір розміщено в остап вишня (губенко) від Tvir в Понедельник 1 апреля
Легран Вільям — людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обґрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. Л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. Як озивається про Л. його друг-оповідач, «він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає від хворобливого стану розуму, упадаючи поперемінно те в захопленість, то в похмурість». На майже безлюдному Селливановом острові, де Л. шукає самоти, він виявляє дивного жука й пергамент, за до яких довідається місцезнаходження скарбу капітана Кидда, героя народних балад, що оспівують цього відважного пірата, що жив за два сторіччя до описуваних подій. Скарб допомагає Л. повернути ніколи втрачене багатство.
Оповідачеві, старому слузі-негрові Юпітеру, і читачам дії Л. стають зрозумілими тільки у фіналі, а доти він здається хворим або божевільним, тоді як на перевірку Л. нагадує Дюпена, володіючи настільки ж твердою розважливістю. По вважав, що всьому незрозуміле й таємничому є логічне пояснення: Л. «не давав своїм думкам збитися зі шляхи, логіка ж допускала тільки одне рішення».