Дискретна випадкова величина Х може приймати тільки два значення: х1 і х2, причому х1 <х2. Відома ймовірність р1 можливого значення х1
математичне сподівання М (Х) в дисперсії D (Х). Знайти закон розподілу цієї
випадкової величини. ( р1 = 0,5; М(Х) = 3,5; D(Х) = 0,25 )

А) 9*(-6):54 = -54 :54 = -1

б) (9:(-3))*5= (-3)*5= -15

в) -7*13*(-4)= -91 * (-4)= 364
(Когда умножаем два числа с минусами,получаем +)

г) 4*(-7+3) = 4*(-4)=-16

д) 42*8:(-6) = 42:(-6)*8= (-7)*8= -56

е) 8*(-6):4= 8:4*(-6)=2*(-6)= -12

ё) (50-25)*0-16:4 = 25*0-16:4= 0-4= -4

ж) (-5)*(-8)-(-56):(-4) = 40- 14 = 26

и) -16:(-2):4+(-20):4 = сначала делим,потом прибавляем = 8:4+(-5)= 2-5= -3

й) 3-2:(-2)+(-15):(-3) = сначала делим,потом отнимаем= 3+1+5= 9

к) 2*(20-2*4):(-4)+3*(-5) = 2*(20-8):(-4) + (-15)= 2*(12):(-4)-15= 24:(-4)-15= (-6)-15= -6-15=-21

Дон Кіхот з Ламанчі» вийшов в 1695 році в Іспанії. Головний герой книги – збіднілий дворянин, іспанський ідальго Дон Кіхот. Письменник описує героя свого твору як міцну, сильну, але напрочуд худорляву і високу за зростом людину, яка досить просто одягається в будні, а на свята наряджається у одяг з тонкого сукна з оксамитом.

Весь свій час Дон Кіхот проводив за читанням романів про лицарські подвиги і врешті-решт майже втратив від цього розум. Його захопила одна єдина думка – кинути усе і стати справжнім мандрівним лицарем. Адже на реальний оточуючий світ від дивився поглядом лицарів минулих часів. Його ніхто не розумів, з нього жартували і сміялися. Але Дон Кіхот, не зважаючи на усі свої дивацтва, вважав за обов’язок дотримуватися свого слова і дуже справедливо судив вчинки інших.

Слід сказати, що головний герой роману за своїм зовнішнім виглядом не дуже походив на лицаря. Та і його вірний зброєносець Санчо Панса, якого той узяв у подорож, був не дуже схожий на вірного помічника лицаря. Але незвичайними вони були тільки на вигляд, а у душі це були гідні люди, які прагнули відстоювати власну гідність і гідність тих людей, які, на їх думку, були принижені чи ображені.