Усучасному суспільстві є багато людей, які заради грошей здатні на все, вони економлять свої гроші на кожному кроці, і намагаються як найменше їх тратити. але чи можна сказати, що вони скнари, можливо вони “філософи”, які з розумом ставляться до своїх заощаджень і можливо вони посупають правельно. оноре де у свому творі “гобсек” звертає увагу читачів саме на негативному впливі банатства на людей, яке робить з людини істоту без честі й совісті, яка готова піти на все заради свого стану в суспільстві. гобсек- це багата людина ,яка працювала все своє життя лихварем,який був дуже заощадливим і саме так він став мільйонером. але його мільйони не вплинули на спосіб життя чоловіка. увесь час він жив у скромнім і старім будинку. багатство гобсека зробило його самотнім але це не хвилювало його. саме через це у нього немає друзів, сім”ї , родини. йому не відомі звичайні почуття людини, почуття: жалю,кохання, дружби. його єдина любов-це гроші. автор спеціально описує нам його образ,щоб показати нам сутність чоловіка. прочитавши можна зрозуміти,що золото зробило його життя мертвим і холодним, і вбило в ньому усі людські риси в творі придставлено два соціального середовища. це багатії , які розтрачають свої гроші на насолоди і розкоші. і бідні люди, які працювали невіддихаючи, щоб заробити собі на прожиття. і гобсек зрозумів, що саме гроші є головною силою у їхньому суспільстві. своєю пристрастю до грошей чоловік забов”язаний тим людям, які розділили суспільство на дві касти населення: будних і багатих. чоловік був дуже розумним і поставивсобі мету, що краже він задавить багатих ніж вони задавлять його. забираючи кридити у людей гобсек був жорстокий і холодний, саме цим він якав їх. йому те, що від нього були залежні люди вищої касти і він міг керувати ними через гроші. але все ж таки йому були притаманні риси філософа. думається, що йому було непотрібно було усі ці гроші, він жив заради влади над людьми. саме у фіналі жадібність гобсека погубила його він був задоволеним своїм життям я вважаю, що цей чоловік був скоріше філософом, ніж скнарою. багато моментів у творі говорить про його розум і хитрість. йому було непортібні його гроші перш за все він жаждив влади саме через це його варто назвати філософом того часу.
Як наша мова: дзе да ідзе, ідзі ды хадзі; а як маскоўская мова: бярэ ды дзярэ, ды і чорт іх разбярэ, хто каго дзярэ Іжыца, дубец к спіне бліжыцца (аб даўнейшым трудным навучанні па славянскіх кнігах, у часе якога і білі). -Сказаў бы, ды печ у хаце - Язык Вільні дапытай = Хто пытае, той не блукае (той не блудзіць) = Невядомая дарога на канцы языка = Пытаючыся, дапытаешся
- Язык у роце, як чорт у балоце = Хто язык доўгі мае, таму дрэнна бывае = Языча, языча, сабе дабра не зыча = Языча, языча, які чорт цябе кліча? = Свой язык горшы за ліхога суседа = Языку дай волю - завядзе ў няволю = Праз язык галаву сцінаюць
- Язык не калодка, ведае, што салодка = Як клёцкі ў малаку, то па дзве валаку, а як у водзе, то раз, два - і годзе
Як наша мова: дзе да ідзе, ідзі ды хадзі; а як маскоўская мова: бярэ ды дзярэ, ды і чорт іх разбярэ, хто каго дзярэ
Іжыца, дубец к спіне бліжыцца (аб даўнейшым трудным навучанні па славянскіх кнігах, у часе якога і білі).
-Сказаў бы, ды печ у хаце
- Язык Вільні дапытай = Хто пытае, той не блукае (той не
блудзіць) = Невядомая дарога на канцы языка = Пытаючыся, дапытаешся
- Язык у роце, як чорт у балоце = Хто язык доўгі мае,
таму дрэнна бывае = Языча, языча, сабе дабра не зыча = Языча, языча, які чорт цябе кліча? = Свой
язык горшы за ліхога суседа = Языку дай волю - завядзе ў няволю = Праз язык галаву сцінаюць
- Язык не калодка, ведае, што салодка = Як
клёцкі ў малаку, то па дзве валаку, а як у водзе, то раз, два - і годзе