Пошаговое объяснение: №1 ΔКОL-прямоугольный, т.к. радиус ОК⊥КL (касательная перпендикулярна радиусу, проведённому в точку касания), ⇒КL= OK·tg60° = 6·√3 №2. Δ ОMN -прямоугольный, т.к. радиус ОN⊥MN (касательная перпендикулярна радиусу, проведённому в точку касания), по условию ON=1/2 ·OM (9=1/2 ·18) ⇒∠NMO=30° (по св-ву катета, лежащего против угла в 30°), ⇒∠NMK =30°·2=60° (по св-ву касательных, проведённых из одной точки к окружности). №3. ΔОАВ -равносторонний, т.к. ОА=ОВ=R(радиусы окружности), а ОА =АВ по условию, ⇒ОА=ОВ=АВ, ⇒все углы треугольника равны по 60°, ⇒∠ОАВ=60°. ∠ОАС=90° (касательная перпендикулярна радиусу)⇒∠ВАС=90°-60°°=30°. №4 ΔОАВ -равносторонний, т.к. ОА=ОВ=R(радиусы окружности), а ОА =АВ по условию, ⇒ОА=ОВ=АВ, ⇒все углы треугольника равны по 60°, ⇒∠ОАВ=60°. ∠ОАС=90° (касательная перпендикулярна радиусу)⇒∠ВАМ=90°-60°°=30°. Но ΔАМВ равнобедренный (по св-ву касательных, проведённых из одной точки М)⇒∠АВМ=∠∠ВАМ=30°, тогда ∠АМВ= 180° -(30°+30°)= 120°.
Принцип поділу влади спирається на ідеї, висхідні ще до давньогрецького мислителю Арістотелем. Основну розробку вони отримали в 18 столітті у французького філософа Ш. Монтеск'є. Згідно з його поглядами, свобода, тобто право робити все, що не заборонено законами, може бути забезпечена тільки в такій державі, де влада розділена на три гілки: законодавчу, виконавчу і судову. В умовах демократичного режиму кожна з влади має певну самостійність і врівноважується іншими владою. Компетенція кожного органу визначається так, щоб виключити його панування над іншими органами. Це одна з найважливіших гарантій проти сваволі. p> У В«соціалістичнихВ» країнах принцип поділу влади відхилявся на користь принципу В«єдності владиВ», що виражається в В«ПовновладдяВ» представницьких органів (у нашій країні така влада отримала назву радянської влади, влади представницьких органів - рад) на які переходило здійснення народного суверенітету. І виконавча, і судова влади підзвітні радам, і вони можуть навіть брати на себе функції цих властей. У дійсності така модель служить прикриттям всевладдя апарату компартії, яка реально керує і законодавчої, і виконавчої, і судовою владою, а не рідко здійснює державно-владну діяльність
Пошаговое объяснение: №1 ΔКОL-прямоугольный, т.к. радиус ОК⊥КL (касательная перпендикулярна радиусу, проведённому в точку касания), ⇒КL= OK·tg60° = 6·√3 №2. Δ ОMN -прямоугольный, т.к. радиус ОN⊥MN (касательная перпендикулярна радиусу, проведённому в точку касания), по условию ON=1/2 ·OM (9=1/2 ·18) ⇒∠NMO=30° (по св-ву катета, лежащего против угла в 30°), ⇒∠NMK =30°·2=60° (по св-ву касательных, проведённых из одной точки к окружности). №3. ΔОАВ -равносторонний, т.к. ОА=ОВ=R(радиусы окружности), а ОА =АВ по условию, ⇒ОА=ОВ=АВ, ⇒все углы треугольника равны по 60°, ⇒∠ОАВ=60°. ∠ОАС=90° (касательная перпендикулярна радиусу)⇒∠ВАС=90°-60°°=30°. №4 ΔОАВ -равносторонний, т.к. ОА=ОВ=R(радиусы окружности), а ОА =АВ по условию, ⇒ОА=ОВ=АВ, ⇒все углы треугольника равны по 60°, ⇒∠ОАВ=60°. ∠ОАС=90° (касательная перпендикулярна радиусу)⇒∠ВАМ=90°-60°°=30°. Но ΔАМВ равнобедренный (по св-ву касательных, проведённых из одной точки М)⇒∠АВМ=∠∠ВАМ=30°, тогда ∠АМВ= 180° -(30°+30°)= 120°.
Пошаговое объяснение:
Принцип поділу влади спирається на ідеї, висхідні ще до давньогрецького мислителю Арістотелем. Основну розробку вони отримали в 18 столітті у французького філософа Ш. Монтеск'є. Згідно з його поглядами, свобода, тобто право робити все, що не заборонено законами, може бути забезпечена тільки в такій державі, де влада розділена на три гілки: законодавчу, виконавчу і судову. В умовах демократичного режиму кожна з влади має певну самостійність і врівноважується іншими владою. Компетенція кожного органу визначається так, щоб виключити його панування над іншими органами. Це одна з найважливіших гарантій проти сваволі. p> У В«соціалістичнихВ» країнах принцип поділу влади відхилявся на користь принципу В«єдності владиВ», що виражається в В«ПовновладдяВ» представницьких органів (у нашій країні така влада отримала назву радянської влади, влади представницьких органів - рад) на які переходило здійснення народного суверенітету. І виконавча, і судова влади підзвітні радам, і вони можуть навіть брати на себе функції цих властей. У дійсності така модель служить прикриттям всевладдя апарату компартії, яка реально керує і законодавчої, і виконавчої, і судовою владою, а не рідко здійснює державно-владну діяльність