почему пьер безухов и андрей болконский относятся к числу любимых героев льва толстого? ведь натуры этих персонажей совсем разные. уже в салоне а. шерер андрей напоминает скучающего онегина, которому светские гостиные внушали отвращение. если пьер по наивности благоговеет перед салонными гостями, то болконский, имея большой жизненный опыт, презирает собравшихся. андрей отличается от пьера трезвым, государственным умом, практической цепкостью, способностью довести намеченное дело до конца, сдержанностью, самодисциплиной и собранностью. а главное — силой воли и твердостью характера. однако говорить о том, что эти герои не имеют общего, было бы неправильно, ведь их многое объединяет.
они остро чувствуют фальшь и пошлость, они высокообразованные, умные, независимые в своих суждениях и в целом близки по духу. “противоположности дополняют друг друга”, — говорили древние. и с этим я полностью согласна. пьеру и андрею интересно вместе. андрей может быть откровенен только с пьером. он изливает душу и доверяет только ему. а пьер способен верить только андрею, которого он безгранично уважает. но герои эти мыслят по-разному, их мировоззрения совсем не похожи. если андрей — рационалист, то есть у него рассудок преобладает над чувствами, то безухов — натура непосредственная, способная остро чувствовать и переживать. пьеру свойственны глубокие раздумья и сомнения в поисках смысла жизни. жизненный путь его сложен и извилист. вначале, под влиянием молодости и окружающей обстановки, он совершает много ошибок: ведет бесшабашную жизнь светского кутилы и бездельника, позволяет князю курагину обобрать себя и женить на легкомысленной красавице элен. пьер стреляется на дуэли с долоховым, порывает с женой, разочаровывается в жизни. ему ненавистна всеми признаваемая ложь светского общества и он понимает необходимость борьбы.
андрей и пьер— деятельные натуры, они постоянно ищут смысл жизни. в силу полярности характеров, взглядов на жизнь эти герои проходят разные жизненные пути. пути их духовных исканий тоже различны. но нельзя не отметить, что некоторые события в их жизни идентичны, разница заключается лишь в порядке их размещения во времени, на которое они приходятся. в то время, как андрей ищет наполеоновскую славу на войне, будущий граф безухов, не зная, куда девать энергию, забавляется в компании долохова и курагина, проводя время в кутежах и развлечениях.
в это время у болконского в жизни наступают большие перемены. разочаровавшись в наполеоне, князь андрей, потрясенный смертью жены, впадает в меланхолию, решая, что жить он должен только для себя и семьи, мировая слава его больше не интересует.
тем временем положение пьера в свете полностью меняется. получив богатство и титул, он приобретает расположение и уважение света. опьяненный триумфом, он женится на самой красивой и глупой женщине света — элен курагиной. позднее он скажет ей: “где вы, там разврат и зло”. в свое время андрей тоже неудачно женился. вспомним, почему он так торопился на войну. только ли из-за опротивевшего света? нет. он был несчастлив в семейной жизни. “редкое внешнее очарование” его жены быстро надоело князю, потому что он чувствует ее внутреннюю пустоту.
как и андрей, пьер быстро понял свою ошибку, но в этом случае никто не пострадал, кроме долохова, которого пьер ранил на дуэли. осознав всю порочность и бессмысленность прошлой жизни, пьер уходит в масонство с твердым желанием духовного перерождения. ему кажется, что он нашел свой смысл жизни. и в этом есть изрядная доля правды. пьер жаждет деятельности и решает облегчить участь крепостных. наивно думая, что он им, пьер чувствует себя счастливым, потому что выполнил свой долг. он говорит: “когда я живу, по крайней мере стараю других, я начинаю понимать счастье жизни”. этот вывод станет для него главным на всю жизнь, хотя он разочаруется и в масонстве, и в своей хозяйственной деятельности.
Термін «комп’ютерна залежність» вперше був використаний в 1990 році. Психологи її класифікують, як форму емоційної «наркоманії». Для залежного підлітка стає важливим не результат гри, а її процес, у якому він втрачає контроль над часом. Факти свідчать, що більшість 16-18 літніх юнаків, які мають доступ до Інтернету та грають у он-лайн ігри, місяцями, а то й роками не виходять з дому! Один хлопець звернувся до психіатрів з проханням надати йому інвалідність через агорафобію (страх перед відкритим простором). Ніяких відхилень у нього не знайшли, але дізналися, що він просто не міг відірватися від улюбленої гри.
Психологи виділяють такі стадії залежності: Стадія легкого захоплення. Коли людина один чи кілька разів пограла у рольову комп’ютерну гру, вона входить у смак, їй починає подобатися комп’ютерна графіка, звук, сам факт імітації реального життя чи якихось фантастичних сюжетів. Стадія захоплення. Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування залежності, є поява в ієрархії потреб нової потреби — грати в комп’ютерні ігри. Гра в комп’ютерні ігри на цьому етапі має систематичний характер. Якщо людина немає постійного доступу до комп’ютера, можливі досить активні дії з усунення цієї перешкоди. Стадія залежності. Залежність може оформлятися в одній з двох форм: соціалізованій та індивідуалізованій. Соціалізована форма ігрової залежності відрізняється підтримкою соціальних контактів із соціумом (хоча переважно з такими ж ігровими фанатами). Ці гравці люблять грати за до комп’ютерної мережі один з одним. Ця форма залежності менш згубна для психіки, ніж індивідуалізована форма. Людина не відривається від соціуму, не усамітнюється в собі. Чи може підліток, для якого гра стала самоціллю та сенсом буття, розвиватися, як гармонійна особистість, реалізувати свої здібності? Треба розуміти, що залежність у будь-якій формі – це рух по замкнутому колу, де немає розвитку.
Виділяють досить чіткі симптоми залежності від комп’ютерних ігор: Психологічні симптоми: • Відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером; • Нездатність зупинити роботу за комп’ютером; • Дедалі більше часу затрачується на комп’ютерні ігри; • Ігнорування друзів та сім’ї; • Відчуття порожнечі, депресії та роздратованості поза комп’ютером; • Перекладання повсякденних турбот на плечі членів сім’ї;
Фізичні симптоми: • Зап’ястний тунельний синдром — оніміння та зниження чутливості пальців; • Сухі очі; • Головні болі (схожі на мігрень); • Болі у спині; • Нерегулярне харчування — відсутність апетиту; • Недотримання гігієни; • Розлади сну.
Більшість гравців – дуже одинокі люди. Навіщо, коли живе спілкування замінюють ігри! Окрім того, приваблюють складні системи завдань та досягнень. Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками і однолітками. Ігри для них - це шлях самоствердитися, бо у віртуальному світі, все залежить тільки від твого уміння грати, а не від особистих якостей та умінь. Виникає ілюзія, що ти чогось досягаєш, а в житті може бути навпаки.
Не хочеш стати ігроманом, пам’ятай: Не можна грати під час депресії, при серйозних змінах у житті. Не варто грати, коли гостро відчуваєш самотність. Гравці погані співрозмовники. Набагато зменшують ризик пристрасті до гри цікаве життя, знання, розуміння того, що алкоголь, наркотики та надмір ігор – це все один ланцюжок, кінцевий пункт якого - повна самоліквідація особистості. Імунітетом тут мають бути чуття міри та відповідальності. Згадай народну мудрість: «Що занадто, то нездорово».
почему пьер безухов и андрей болконский относятся к числу любимых героев льва толстого? ведь натуры этих персонажей совсем разные. уже в салоне а. шерер андрей напоминает скучающего онегина, которому светские гостиные внушали отвращение. если пьер по наивности благоговеет перед салонными гостями, то болконский, имея большой жизненный опыт, презирает собравшихся. андрей отличается от пьера трезвым, государственным умом, практической цепкостью, способностью довести намеченное дело до конца, сдержанностью, самодисциплиной и собранностью. а главное — силой воли и твердостью характера. однако говорить о том, что эти герои не имеют общего, было бы неправильно, ведь их многое объединяет.
они остро чувствуют фальшь и пошлость, они высокообразованные, умные, независимые в своих суждениях и в целом близки по духу. “противоположности дополняют друг друга”, — говорили древние. и с этим я полностью согласна. пьеру и андрею интересно вместе. андрей может быть откровенен только с пьером. он изливает душу и доверяет только ему. а пьер способен верить только андрею, которого он безгранично уважает. но герои эти мыслят по-разному, их мировоззрения совсем не похожи. если андрей — рационалист, то есть у него рассудок преобладает над чувствами, то безухов — натура непосредственная, способная остро чувствовать и переживать. пьеру свойственны глубокие раздумья и сомнения в поисках смысла жизни. жизненный путь его сложен и извилист. вначале, под влиянием молодости и окружающей обстановки, он совершает много ошибок: ведет бесшабашную жизнь светского кутилы и бездельника, позволяет князю курагину обобрать себя и женить на легкомысленной красавице элен. пьер стреляется на дуэли с долоховым, порывает с женой, разочаровывается в жизни. ему ненавистна всеми признаваемая ложь светского общества и он понимает необходимость борьбы.
андрей и пьер— деятельные натуры, они постоянно ищут смысл жизни. в силу полярности характеров, взглядов на жизнь эти герои проходят разные жизненные пути. пути их духовных исканий тоже различны. но нельзя не отметить, что некоторые события в их жизни идентичны, разница заключается лишь в порядке их размещения во времени, на которое они приходятся. в то время, как андрей ищет наполеоновскую славу на войне, будущий граф безухов, не зная, куда девать энергию, забавляется в компании долохова и курагина, проводя время в кутежах и развлечениях.
в это время у болконского в жизни наступают большие перемены. разочаровавшись в наполеоне, князь андрей, потрясенный смертью жены, впадает в меланхолию, решая, что жить он должен только для себя и семьи, мировая слава его больше не интересует.
тем временем положение пьера в свете полностью меняется. получив богатство и титул, он приобретает расположение и уважение света. опьяненный триумфом, он женится на самой красивой и глупой женщине света — элен курагиной. позднее он скажет ей: “где вы, там разврат и зло”. в свое время андрей тоже неудачно женился. вспомним, почему он так торопился на войну. только ли из-за опротивевшего света? нет. он был несчастлив в семейной жизни. “редкое внешнее очарование” его жены быстро надоело князю, потому что он чувствует ее внутреннюю пустоту.
как и андрей, пьер быстро понял свою ошибку, но в этом случае никто не пострадал, кроме долохова, которого пьер ранил на дуэли. осознав всю порочность и бессмысленность прошлой жизни, пьер уходит в масонство с твердым желанием духовного перерождения. ему кажется, что он нашел свой смысл жизни. и в этом есть изрядная доля правды. пьер жаждет деятельности и решает облегчить участь крепостных. наивно думая, что он им, пьер чувствует себя счастливым, потому что выполнил свой долг. он говорит: “когда я живу, по крайней мере стараю других, я начинаю понимать счастье жизни”. этот вывод станет для него главным на всю жизнь, хотя он разочаруется и в масонстве, и в своей хозяйственной деятельности.
Факти свідчать, що більшість 16-18 літніх юнаків, які мають доступ до Інтернету та грають у он-лайн ігри, місяцями, а то й роками не виходять з дому! Один хлопець звернувся до психіатрів з проханням надати йому інвалідність через агорафобію (страх перед відкритим простором). Ніяких відхилень у нього не знайшли, але дізналися, що він просто не міг відірватися від улюбленої гри.
Психологи виділяють такі стадії залежності:
Стадія легкого захоплення. Коли людина один чи кілька разів пограла у рольову комп’ютерну гру, вона входить у смак, їй починає подобатися комп’ютерна графіка, звук, сам факт імітації реального життя чи якихось фантастичних сюжетів.
Стадія захоплення. Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування залежності, є поява в ієрархії потреб нової потреби — грати в комп’ютерні ігри. Гра в комп’ютерні ігри на цьому етапі має систематичний характер. Якщо людина немає постійного доступу до комп’ютера, можливі досить активні дії з усунення цієї перешкоди.
Стадія залежності. Залежність може оформлятися в одній з двох форм: соціалізованій та індивідуалізованій. Соціалізована форма ігрової залежності відрізняється підтримкою соціальних контактів із соціумом (хоча переважно з такими ж ігровими фанатами). Ці гравці люблять грати за до комп’ютерної мережі один з одним. Ця форма залежності менш згубна для психіки, ніж індивідуалізована форма. Людина не відривається від соціуму, не усамітнюється в собі.
Чи може підліток, для якого гра стала самоціллю та сенсом буття, розвиватися, як гармонійна особистість, реалізувати свої здібності? Треба розуміти, що залежність у будь-якій формі – це рух по замкнутому колу, де немає розвитку.
Виділяють досить чіткі симптоми залежності від комп’ютерних ігор:
Психологічні симптоми:
• Відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером;
• Нездатність зупинити роботу за комп’ютером;
• Дедалі більше часу затрачується на комп’ютерні ігри;
• Ігнорування друзів та сім’ї;
• Відчуття порожнечі, депресії та роздратованості поза комп’ютером;
• Перекладання повсякденних турбот на плечі членів сім’ї;
Фізичні симптоми:
• Зап’ястний тунельний синдром — оніміння та зниження чутливості пальців;
• Сухі очі;
• Головні болі (схожі на мігрень);
• Болі у спині;
• Нерегулярне харчування — відсутність апетиту;
• Недотримання гігієни;
• Розлади сну.
Більшість гравців – дуже одинокі люди. Навіщо, коли живе спілкування замінюють ігри! Окрім того, приваблюють складні системи завдань та досягнень.
Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками і однолітками. Ігри для них - це шлях самоствердитися, бо у віртуальному світі, все залежить тільки від твого уміння грати, а не від особистих якостей та умінь. Виникає ілюзія, що ти чогось досягаєш, а в житті може бути навпаки.
Не хочеш стати ігроманом, пам’ятай:
Не можна грати під час депресії, при серйозних змінах у житті.
Не варто грати, коли гостро відчуваєш самотність. Гравці погані співрозмовники.
Набагато зменшують ризик пристрасті до гри цікаве життя, знання, розуміння того, що алкоголь, наркотики та надмір ігор – це все один ланцюжок, кінцевий пункт якого - повна самоліквідація особистості. Імунітетом тут мають бути чуття міри та відповідальності. Згадай народну мудрість: «Що занадто, то нездорово».