Ни для кого не секрет, что на нашей планете всё начинает меняться. Полезные ископаемые потихоньку заканчиваются, загрязнения рек, атмосфер, почвы всё чаще проявляются в виде катастроф всемирного масштаба. И каждый человек, задумывающийся об окружающей среде и своей жизни понимает, что так жить нельзя - нужно что-то менять. Менять не только восстановления природных ресурсов, но и своё отношение ко всему живому вокруг.
Одной из самых обсуждаемых тем является вопрос об увеличивающихся за счет большого числа машин выхлопных газов. Они являются достаточно весомой причиной появления озоновых дыр в атмосфере. Чтобы предотвротить это загрязнение, нам необходимо создать некие клапоны, снижающие выделение опасных газов. Также, здесь возможен вариант увеличения числа доброжелателей-садовников, экологов для повышения уровня озеленения городских аллей, парков.
В мире очень много проблем, связанных с экологией. Человечество должно сделать все, чтобы большая часть из них исчезла, ну, или хотя бы снизилась. А чтобы это получилось, каждый человек планеты должен начать с себя. Даже если вы начнете сортировать мусор и отвозить его в центры переработки, уже что-то изменится в лучшую сторону. С вас будут брать пример, вам будут подражать. Таким образом, вместе мы сделаем нашу планету лучше.
Жили-були собі дід та баба. Жили дуже бідно. Була в них корівка, а годувать її не було чим. На пашу водить її не могли, бо були старими дід і баба. Рішили вони продати корівку. Дід повів її на базар. Корівка була невеличка, але здорова. Сторгувався дід швидко з одною хазяйкою і продав корівку. Дуже пізно прийшов дід додому до своєї бабки.
Жаль було корівки, дак він з горя і напився. А ще купив палицю, щоб було на що спиратися.
Баба почала його лаяти:
— А щоб тебе нечиста сила забрала і в сині небеса занесла! Щоб ти на рівній дорозі ноги поламав! Давай сюди гроші!
А грошей вже не було. Баба вигнала діда з дому. Пішов дід по світу. Прийшов до річки, своє добро поховав під кущами. Сів і журиться. Аж ось звідкись узявся пихатий пан із своєю панею. Підійшли вони до діда. Сподобалась палиця панові. Він почав вимагати, щоб дід ту палицю йому продав. Дід пану каже:
— Не продам, бо ця палиця не проста, а чарівна.
Панові захотілось узнати, які чудеса виробляла палиця. Дід кинув палицю під кущ, де він перед тим заховав ковбасу. Пішов за нею, витяг не тільки палицю, а й ковбасу.
Пан дуже здивувався. Каже:
— Закуска є, тепер коли б ще і випивка знайшлася.
Кинув дід вдруге палицю до того куща, де він горілку заховав. Послав дід пана принести палицю. Пан побіг до куща і найшов там пляшку горілки. Просить пан діда:
— Продай мені свою палицю.
— Продам, якщо так просите. Платіть шапку грошей.
Побігла пані за грошима. Вернувся дід додому з грошима, помирилися з бабою та й живуть собі.
Пан пішов на другий день у ліс. Кидав, кидав, да все даром. Зрозумів пан, що дід обманув його.
Ни для кого не секрет, что на нашей планете всё начинает меняться. Полезные ископаемые потихоньку заканчиваются, загрязнения рек, атмосфер, почвы всё чаще проявляются в виде катастроф всемирного масштаба. И каждый человек, задумывающийся об окружающей среде и своей жизни понимает, что так жить нельзя - нужно что-то менять. Менять не только восстановления природных ресурсов, но и своё отношение ко всему живому вокруг.
Одной из самых обсуждаемых тем является вопрос об увеличивающихся за счет большого числа машин выхлопных газов. Они являются достаточно весомой причиной появления озоновых дыр в атмосфере. Чтобы предотвротить это загрязнение, нам необходимо создать некие клапоны, снижающие выделение опасных газов. Также, здесь возможен вариант увеличения числа доброжелателей-садовников, экологов для повышения уровня озеленения городских аллей, парков.
В мире очень много проблем, связанных с экологией. Человечество должно сделать все, чтобы большая часть из них исчезла, ну, или хотя бы снизилась. А чтобы это получилось, каждый человек планеты должен начать с себя. Даже если вы начнете сортировать мусор и отвозить его в центры переработки, уже что-то изменится в лучшую сторону. С вас будут брать пример, вам будут подражать. Таким образом, вместе мы сделаем нашу планету лучше.
Жили-були собі дід та баба. Жили дуже бідно. Була в них корівка, а годувать її не було чим. На пашу водить її не могли, бо були старими дід і баба. Рішили вони продати корівку. Дід повів її на базар. Корівка була невеличка, але здорова. Сторгувався дід швидко з одною хазяйкою і продав корівку. Дуже пізно прийшов дід додому до своєї бабки.
Жаль було корівки, дак він з горя і напився. А ще купив палицю, щоб було на що спиратися.
Баба почала його лаяти:
— А щоб тебе нечиста сила забрала і в сині небеса занесла! Щоб ти на рівній дорозі ноги поламав! Давай сюди гроші!
А грошей вже не було. Баба вигнала діда з дому. Пішов дід по світу. Прийшов до річки, своє добро поховав під кущами. Сів і журиться. Аж ось звідкись узявся пихатий пан із своєю панею. Підійшли вони до діда. Сподобалась палиця панові. Він почав вимагати, щоб дід ту палицю йому продав. Дід пану каже:
— Не продам, бо ця палиця не проста, а чарівна.
Панові захотілось узнати, які чудеса виробляла палиця. Дід кинув палицю під кущ, де він перед тим заховав ковбасу. Пішов за нею, витяг не тільки палицю, а й ковбасу.
Пан дуже здивувався. Каже:
— Закуска є, тепер коли б ще і випивка знайшлася.
Кинув дід вдруге палицю до того куща, де він горілку заховав. Послав дід пана принести палицю. Пан побіг до куща і найшов там пляшку горілки. Просить пан діда:
— Продай мені свою палицю.
— Продам, якщо так просите. Платіть шапку грошей.
Побігла пані за грошима. Вернувся дід додому з грошима, помирилися з бабою та й живуть собі.
Пан пішов на другий день у ліс. Кидав, кидав, да все даром. Зрозумів пан, що дід обманув його.