1. Прямая и окружность имеют две общие точки, если расстояние от центра окружности до прямой меньше радиуса окружности.
2. Если прямая АВ - касательная к окружности с центром О и В - точка касания, то прямая АВ и радиус ОВ перпендикулярны.
3. Угол АОВ является центральным, если точка О является центром окружности, а лучи ОА и ОВ пересекают окружность. (отрезки ОА и ОВ будут являться радиусами окружности)
4. Вписанный угол, опирающийся на диаметр, равен 90°.
5. Дано: ∠АСD=31°.
∠ABD = 31° (т.к. он вписанный и опирается на ту же дугу, что и ∠АСD), ∠AOD = 62° (∠AOD центральный и опирается на ту же дугу, что и ∠АСD
. Следовательно он в два раза больше ∠AСD).
6.Если хорды АВ и CD окружности пересекаются в точке Е, то верно равенство
DЕ·ЕС = АЕ·ЕВ.
7.Если АВ- касательная, AD - секущая, то выполняется равенство
АВ² = АD·АС.
8. Если четырехугольник ABCD вписан в окружность, то сумма его противоположных углов равна 180°.
9. Центр окружности, вписанной в треугольник, совпадает с точкой пересечения биссектрис этого треугольника.
10. Если точка А равноудалена от сторон данного угла, то она лежит на биссектрисе этого угла.
11. Если точка В лежит на серединном перпендикуляре, проведенному к данному отрезку, то она равноудалена от концов этого отрезка.
12. Около любого треугольника можно описать окружность.
Розділимо купку з 9 монет на 3 купки по 3 монети у кожній. Пронумеруємо їх: І купка, ІІ купка і ІІІ купка. Виконаємо перше зважування. Покладемо І і ІІ купки на терези без шальок, а ІІІ залишимо. Далі можливі варіанти. 1. Купки І і ІІ виявились рівними на терезах, тобто однакові за масою. Це означає, що легша монета (фальшива) знаходиться не на терезах, а в купці під номером ІІІ. Виконаємо друге зважування. Розділимо купку номер ІІІ на три монетки, та покладемо тепер на терези дві з них, а третю залишимо. Якщо монетки на терезах однакові, то третя монетка фальшива, якщо ж на терезах монетки не однакові за масою, то фальшива та, що легша. Отже, за два зважування ми з'ясували, яка з монеток фальшива. 2. Припустимо, що після першого зважування купки І і ІІ на терезах не однакові за масою. Це означає, що фальшива монетка знаходиться в легшій купці на терезах. Візьмемо цю легшу купку та розділимо на три монетки. Виконаємо друге зважування. Дві з цих монеток покладемо на ваги, а третю залишимо. Далі такий самий хід думок, як і у першому випадку. Якщо монетки на терезах однакові, то третя монетка фальшива, якщо ж на терезах монетки не однакові за масою, то фальшива та, що легша. Отже, за два зважування ми з'ясували, яка з монеток фальшива.
1. Прямая и окружность имеют две общие точки, если расстояние от центра окружности до прямой меньше радиуса окружности.
2. Если прямая АВ - касательная к окружности с центром О и В - точка касания, то прямая АВ и радиус ОВ перпендикулярны.
3. Угол АОВ является центральным, если точка О является центром окружности, а лучи ОА и ОВ пересекают окружность. (отрезки ОА и ОВ будут являться радиусами окружности)
4. Вписанный угол, опирающийся на диаметр, равен 90°.
5. Дано: ∠АСD=31°.
∠ABD = 31° (т.к. он вписанный и опирается на ту же дугу, что и ∠АСD), ∠AOD = 62° (∠AOD центральный и опирается на ту же дугу, что и ∠АСD
. Следовательно он в два раза больше ∠AСD).
6.Если хорды АВ и CD окружности пересекаются в точке Е, то верно равенство
DЕ·ЕС = АЕ·ЕВ.
7.Если АВ- касательная, AD - секущая, то выполняется равенство
АВ² = АD·АС.
8. Если четырехугольник ABCD вписан в окружность, то сумма его противоположных углов равна 180°.
9. Центр окружности, вписанной в треугольник, совпадает с точкой пересечения биссектрис этого треугольника.
10. Если точка А равноудалена от сторон данного угла, то она лежит на биссектрисе этого угла.
11. Если точка В лежит на серединном перпендикуляре, проведенному к данному отрезку, то она равноудалена от концов этого отрезка.
12. Около любого треугольника можно описать окружность.
Виконаємо перше зважування. Покладемо І і ІІ купки на терези без шальок, а ІІІ залишимо.
Далі можливі варіанти.
1. Купки І і ІІ виявились рівними на терезах, тобто однакові за масою. Це означає, що легша монета (фальшива) знаходиться не на терезах, а в купці під номером ІІІ. Виконаємо друге зважування. Розділимо купку номер ІІІ на три монетки, та покладемо тепер на терези дві з них, а третю залишимо. Якщо монетки на терезах однакові, то третя монетка фальшива, якщо ж на терезах монетки не однакові за масою, то фальшива та, що легша. Отже, за два зважування ми з'ясували, яка з монеток фальшива.
2. Припустимо, що після першого зважування купки І і ІІ на терезах не однакові за масою. Це означає, що фальшива монетка знаходиться в легшій купці на терезах. Візьмемо цю легшу купку та розділимо на три монетки. Виконаємо друге зважування. Дві з цих монеток покладемо на ваги, а третю залишимо. Далі такий самий хід думок, як і у першому випадку. Якщо монетки на терезах однакові, то третя монетка фальшива, якщо ж на терезах монетки не однакові за масою, то фальшива та, що легша. Отже, за два зважування ми з'ясували, яка з монеток фальшива.