1., как у тебя дела? 2. у меня все отлично, а как у тебя? 1. у меня тоде всё хорошо, мне подарили котёнка. 2. правдо? здорово, поздравляю, а мне попугая подарили, кешу. 1. ухты, круто! 2. ладно мне пора домой, а то что то прохладно, до встречи. 1. хорого, давай. чаю попей. пока. салам, бул сенде иши эмне? 2. менде баары жакшы, ал эми сенде? 1. менде тоде баары жакшы, мага подарили котенка. 2. правдо? жергиликтүү тургундар, поздравляю, а мага попугая подарили, кешу. 1. ухты, круто! 2. ладно, мага кез үйгө, ошондой болсо, эмне анда прохладно чейин жолугушуулар. 1. хорого, давай. чаю попей. азырынча.
На сьогоднішній день гостро стоїть питання виникнення значної кількості пожеж, що виникають внаслідок спалювання сухої природної рослинності, стерні, соломи, післязбиральних залишків та сміття. Це призводить до знищення біорізноманіття, тваринного світу, виникає загроза виникнення пожеж в полезахисних лісових смугах, лісах, а іноді й травмування або загибелі людей.
Сільгосппідприємства, незважаючи на заборони, щороку із завидною постійністю спалюють на полях стерню або солому після збирання врожаю. І мало хто замислюється про те, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях або в лісосмугах, вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі, сади.При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність грунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур`яни.
Спалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ , приносить значну шкоду навколишньому середовищу, зростає ймовірність пожеж у житлових та дачних будинках. Адже для виникнення таких пожеж достатньо необережно кинутого маленького недопалку чи сірника. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів.Під час спалювання стерні та інших рослинних залишків повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання післяжнивних залишків призводить до цілої низки небезпек. При спалюванні стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість пожеж. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ліній електропередач, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
Щороку, під час «чистки» полів від стерні, шляхом її випалювання рятувальники щодня виїжджають на гасіння пожеж, що відбуваються в екосистемах. Бездумні дії часом призводять до непоправних наслідків, багатотисячних збитків.
У 90% випадків причина виникнення лісових пожеж – людина, яка необережно поводиться із вогнем, не звертає уваги на необхідність суворого дотримання правил протипожежної безпеки. Також одним з небезпечний чинників, які можуть спричинити пожежу є дитячі пустощі з вогнем.
На сьогоднішній день гостро стоїть питання виникнення значної кількості пожеж, що виникають внаслідок спалювання сухої природної рослинності, стерні, соломи, післязбиральних залишків та сміття. Це призводить до знищення біорізноманіття, тваринного світу, виникає загроза виникнення пожеж в полезахисних лісових смугах, лісах, а іноді й травмування або загибелі людей.
Сільгосппідприємства, незважаючи на заборони, щороку із завидною постійністю спалюють на полях стерню або солому після збирання врожаю. І мало хто замислюється про те, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях або в лісосмугах, вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі, сади.При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність грунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур`яни.
Спалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ , приносить значну шкоду навколишньому середовищу, зростає ймовірність пожеж у житлових та дачних будинках. Адже для виникнення таких пожеж достатньо необережно кинутого маленького недопалку чи сірника. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів.Під час спалювання стерні та інших рослинних залишків повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання післяжнивних залишків призводить до цілої низки небезпек. При спалюванні стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість пожеж. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ліній електропередач, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
Щороку, під час «чистки» полів від стерні, шляхом її випалювання рятувальники щодня виїжджають на гасіння пожеж, що відбуваються в екосистемах. Бездумні дії часом призводять до непоправних наслідків, багатотисячних збитків.
У 90% випадків причина виникнення лісових пожеж – людина, яка необережно поводиться із вогнем, не звертає уваги на необхідність суворого дотримання правил протипожежної безпеки. Також одним з небезпечний чинників, які можуть спричинити пожежу є дитячі пустощі з вогнем.