Не так часто доводиться читати літературні твори, романи, яким вдається поєднувати в собі вкрай захоплюючу історію і непідробно високу мораль, зрозуміти яку змогла би навіть й дитина. Одним з таких унікальних романів є творіння пера французького письменника-майстра Жуля Верна, назва йому – «П’ятнадцятирічний капітан». Крім цікавої історії про пригоди юного моряка, читач також може повною мірою зрозуміти глибоке засудження автором проблеми рабства і негуманного ставлення до людини.
Але, звичайно, насамперед всім сподобалася пригодницька історія Діка Сенда. Залишившись єдиним, хто здатний керувати морським судном, молодий хлопець не розбився об скелі, не затопив корабель, зрештою, не знищив своїх супутників. Він зміг вміло впоратися з керуванням морським судном і привести його до берегів. Так склалося, що подальша історія пригод Діка Сенда і його супутників була складною, заплутаною, але з усіма проблемами вони, на щастя, впоралися і вижили.
У той же час протягом всієї їхньої історії автор висловлює свій однозначний осуд стосовно ганебного явищу того часу – рабства. Нагадаю, що в ті часи рабство не було незаконним, а Дік Сенд і його друзі потрапили в Анголу, яка тоді вважалися мало не головним світовим центром рабства. Їх і самих хотіли задіяти в цьому процесі. Звичайно, у людей, яких продавали і купували, не було ніяких прав. У їх житті була ціна, втратити життя раба означало втратити вигоди, гроші і переваги, які існують у зв’язку з його працею. Неодноразово протягом роману Жуль Верн описував жахи рабського безправ’я і жорстокого ставлення по відношенню до рабів зі сторони торговців і всіх інших, хто мав до цього відношення. Через рабство життя африканських племен було зруйновано, їх б життя був зведений до нуля. Своїм романом французький письменник, як людина, яка проживала на території колоніальної держави, зробив щеплення всьому тодішньому суспільству, показавши всі жахи рабства.
Мені цей роман, безумовно, дуже сподобався. Я думаю, що, звичайно, є в цьому світі і такі, хто вважав його тривіальним або навіть безглуздим. Напевно ці люди просто неуважно або невдумливомо читали його. У роману «П’ятнадцятирічний капітана» цікавий сюжет, натхненні герої і, звичайно, дуже цінна мораль. Навряд чи в майбутньому проблема рабства встане перед людством так само гостро, а от проблема гуманного ставлення до людей існує, на жаль, і сьогодні. Саме з цієї причини я рекомендую цей роман до прочитання кожному, хто до цього часу ще не зробив цього.
Не так часто доводиться читати літературні твори, романи, яким вдається поєднувати в собі вкрай захоплюючу історію і непідробно високу мораль, зрозуміти яку змогла би навіть й дитина. Одним з таких унікальних романів є творіння пера французького письменника-майстра Жуля Верна, назва йому – «П’ятнадцятирічний капітан». Крім цікавої історії про пригоди юного моряка, читач також може повною мірою зрозуміти глибоке засудження автором проблеми рабства і негуманного ставлення до людини.
Але, звичайно, насамперед всім сподобалася пригодницька історія Діка Сенда. Залишившись єдиним, хто здатний керувати морським судном, молодий хлопець не розбився об скелі, не затопив корабель, зрештою, не знищив своїх супутників. Він зміг вміло впоратися з керуванням морським судном і привести його до берегів. Так склалося, що подальша історія пригод Діка Сенда і його супутників була складною, заплутаною, але з усіма проблемами вони, на щастя, впоралися і вижили.
У той же час протягом всієї їхньої історії автор висловлює свій однозначний осуд стосовно ганебного явищу того часу – рабства. Нагадаю, що в ті часи рабство не було незаконним, а Дік Сенд і його друзі потрапили в Анголу, яка тоді вважалися мало не головним світовим центром рабства. Їх і самих хотіли задіяти в цьому процесі. Звичайно, у людей, яких продавали і купували, не було ніяких прав. У їх житті була ціна, втратити життя раба означало втратити вигоди, гроші і переваги, які існують у зв’язку з його працею. Неодноразово протягом роману Жуль Верн описував жахи рабського безправ’я і жорстокого ставлення по відношенню до рабів зі сторони торговців і всіх інших, хто мав до цього відношення. Через рабство життя африканських племен було зруйновано, їх б життя був зведений до нуля. Своїм романом французький письменник, як людина, яка проживала на території колоніальної держави, зробив щеплення всьому тодішньому суспільству, показавши всі жахи рабства.
Мені цей роман, безумовно, дуже сподобався. Я думаю, що, звичайно, є в цьому світі і такі, хто вважав його тривіальним або навіть безглуздим. Напевно ці люди просто неуважно або невдумливомо читали його. У роману «П’ятнадцятирічний капітана» цікавий сюжет, натхненні герої і, звичайно, дуже цінна мораль. Навряд чи в майбутньому проблема рабства встане перед людством так само гостро, а от проблема гуманного ставлення до людей існує, на жаль, і сьогодні. Саме з цієї причини я рекомендую цей роман до прочитання кожному, хто до цього часу ще не зробив цього.