Фу́нкція (відображення, трансформація, оператор, залежник[1]) в математиці — це правило, яке кожному елементу з першої множини — області визначення ставить у відповідність елемент з іншої множини — області значень. Часто цю другу множину називають цільовою множиною чи образом функції чи відображення.
Однозначна функція f відображає область визначення X в цільову множину Y; менший овал всередині Y — це область значень функції f
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Функція.
Відображення f, яке ставить у відповідність кожному елементові множини A єдиний елемент множини B позначається як f:A→B (тобто f відображує A в B).
Фу́нкція (відображення, трансформація, оператор, залежник[1]) в математиці — це правило, яке кожному елементу з першої множини — області визначення ставить у відповідність елемент з іншої множини — області значень. Часто цю другу множину називають цільовою множиною чи образом функції чи відображення.
Однозначна функція f відображає область визначення X в цільову множину Y; менший овал всередині Y — це область значень функції f
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Функція.
Відображення f, яке ставить у відповідність кожному елементові множини A єдиний елемент множини B позначається як f:A→B (тобто f відображує A в B).