Твір-роздум на морально-етичну тему за трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»
Найзнаменитіша і найтрагічніша історія кохання - це безсумнівно трагедія Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Це історія про сварки і союз, про юнацький максималізм і людські переживання. Відомо, що англійський драматург, Вільям Шекспір, переказав у своїй художній манері історію двох закоханих, про яких існувало народне сказання в літературі Італії.
У п'єсі піднімаються традиційні для розуміння проблеми: сила любові і ненависті, батьки і діти, борг і особисті бажання. Читаючи твір, ми поринаємо у світ юнацької пристрасті, закоханості між головними героями. Їхні почуття засновані на любові з першого погляду. Буря емоцій штовхає Ромео і Джульєтту на необдумані вчинки. Діти ворогуючих кланів, Монтеккі і Капулетті, вони стоять «на краю обриву», готові розірвати будь-які сімейні узи зі своїми рідними. Чи справжнє їхнє кохання? Хочеться вірити, що саме такими мають бути справжні почуття. Мені здається, що в юному віці серця найбільше відкриті для любові, коли це почуття надихає і забарвлює світ в різнокольорові відтінки, коли хочеться дихати одним повітрям і радіти життю. Все або нічого - такий підсумок трагедії Шекспіра.
Автор, порушуючи тему ворожнечі між родинами Капулетті і Монтеккі, показує читачеві-глядачеві лише молодих людей з різних сімей, які намагаються самоствердитися за рахунок інших, адже це б випробувати кращі клинки Верони, помірятися кулаками. І тут виникає питання про силу ворожнечі між сім'ями, наскільки вона мала місце в дійсності. Мені здається, що саме юнацька незрілість і привела до сумних подій, вбивства Тибальта, а потім і трагічної загибелі Ромео і Джульєтти.
Завдяки поетичній мові трагедії «Ромео і Джульєтта» перед нами виникають і акцентуються картини моралізаторства. Людиною рухають її внутрішні принципи. Хіба не було іншого шляху для цієї пари? Чому не можна було втекти, якщо така сила їх любові, розповісти свої батькам? Тоді що сильніше: честь або кохання? Ми віримо в те, що самі собі малюємо. Ми бачимо те, що хочемо побачити. У цій трагедії юнацький максималізм якнайкраще описує й передає всю гаму почуттів ще недоспілої особистості, коли існує тільки одне правильне рішення, коли людина не шукає або не бачить інших обхідних шляхів.
Цікавою, на мій погляд, є тема влади і всевладдя в трагедії В.Шекспіра, де батьківська влада, бажання видати Джульєтту за Паріса, розуміння якогось боргу меркне перед владою Бога. Що судилося, того не минути. Навіть сам монах, порушує прийняте правило питати благословення у батьків закоханих, сам сприяє їх союзу і всіляко намагається їм до проявляючи справжній гуманізм. Таким чином, підкреслюється, що не існує ніякої земної влади, тільки Божа воля. Мораль прекрасної трагедії В.Шекспіра, на мій погляд, полягає в тому, що щирість і любов, що прославлені вірою, повинні правити світом, а не покірність старим звичаям і обмеженим громадським нормам.
Что такое параметр? Вообще, нелегко ответить на этот вопрос. Чем отличается параметр от переменной? Часто бывает так, что школьник видит подобные уравнения и неравенства и думает "а что, это неравенство с двумя переменными? Как же тогда его решать?" Поэтому разницу между параметром и обычной переменной необходимо уяснить. Переменная - это то, к чему мы привыкли, когда имеем дело с уравнением или неравенством. Мы не знаем, что из себя представляет этот самый икс. Наша задача - его найти. А чем отличается параметр? В нашем неравенстве есть переменная x и параметр b. Параметр - это ЧИСЛО. Оно не задано. Его обозначили буквой b. Представьте себе обычные уравнения или неравенства с обычными числами. Эти числа взяли и заменили на какие-то буквы. Вот это и есть параметры. Значение переменной ещё нужно находить. А значения параметра уже известно. Просто можно считать, что параметр b - это абстрактное число. Оно не задано, но мы знаем, что оно есть. Нам не важно, чему оно равно, важно, что это ЧИСЛО. Так что это никакая не вторая переменная, а лишь буквенная запись числа. В отличие от обычной переменной, значение которой нам надо найти, значение параметра нас не интересует.
В задачах обычно просят всё же найти значение параметра, при котором будут выполняться какие-то условия, например, уравнение будет иметь столько-то корней, решением неравенства будет интервал какой-то длины и так далее.
У нас есть задача. Есть неравенство. b- здесь параметр. Спрашивается, при каких b неравенство выполняется для любых x. Просто представьте себе. Вместо b мы подставляем нужные значения, получаем обычное неравенство относительно x, решением которого будут все числа. Вот такие b нам и надо отыскать. Такие числа, при которых полученное "нормальное" неравенство будет иметь решением все числа. Кстати, обратите внимание, что если вместо b мы будем подставлять какие-либо значения будут получаться различные неравенства каждый раз, имеющие свои решения и свои свойства. Вот нам надо отыскать такие b, при подстановке которых получается то неравенство, о котором спрашивается. Думаю, теперь формулировка должна быть понятной.
Смотрим на неравенство. Воспринимаем b как обыкновенное число. Очень похоже на квадратное неравенство. Но оно ли это? Дело в том, что мы не знаем значение параметра, оно вполне может быть таким, что при x^2 коэффициент обращается в 0. Так что рассматриваем сначала этот случай. 1)Пусть b + 2 = 0. Отсюда b = -2. Это b может подходить нам, а может и не подходить, проверяем его, подставляя в неравенство и решая полученное. - да это совершенно верное неравенство. Обратите внимание, что выполняется оно ВСЕГДА, то есть. при всех x. Так что b = -2 - то, что нам нужно, не забудем в конце дописать её к ответу. Кстати, в этом случае у нас даже не квадратное неравенство. 2)А вот теперь, когда при квадрате коэффициент у нас отличен от 0, я имею право сказать, что неравенство у нас квадратное. Затруднение вызывает , как в случае квадратного неравенства ответить на поставленный вопрос. Для этого надо учесть ещё одну вещь. Помните, когда мы решали неравенство методом интервалов, у нас было несколько вариантов разных, какие могут быть решения. Что мы делали тогда? Рисовали параболу(потому что квадратный трёхчлен левой части у нас задаёт параболу), ветви её направляли в зависимости от знака коэффициента при квадрате(если положителен, то ветви вверх, если отрицателен - то вниз). Затем мы заштриховывали интервал либо между корнями, либо за ними в обе стороны в зависимости от знака самого неравенства. Мы могли обратить внимание на два принципиально разных случая - направления ветвей. В этом случае решения получаются совершенно разными. Так что вот это нам и надо будет учесть. При квадрате коэффициент зависит от параметра, какой он: положительный или отрицательный? А кто его знает. Надо рассмотреть оба случая. а)Пусть b + 2 > 0, b > -2, то есть ветви параболы задающей левую часть неравенства, направлены вверх. Теперь поиграемся с самой параболой, её точное положение мы не знаем, так что будем двигать её. Вот так, как на первых трёх фотографиях. Очевидно, что двигать её будем именно так. Это три основных случая, которые мы рассматривали тогда, когда учились решать такие неравенства. Двигать параболу по горизонтали нам смысла нет, так как множество решений зависит именно от расположения параболы относительно оси OX. Корни x1,x2 - это корни квадратного трёхчлена(помните, вначале мы находили корни левой части). Возникает вопрос. В случае направления ветвей вверх может ли быть такая ситуация, что квадратный трёхчлен отрицателен для всех x(то есть, для всех y парабола ниже оси OX). Смотрим, в первом случае наше неравенство вообще решений не имеет(вся парабола выше оси OX). Во втором случае аналогично(есть лишь одна точка, где многочлен равен 0 - это x0, но точек, где парабола ниже оси OX, то трёхчлен отрицателен, нет).
Твір-роздум на морально-етичну тему за трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»
Найзнаменитіша і найтрагічніша історія кохання - це безсумнівно трагедія Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Це історія про сварки і союз, про юнацький максималізм і людські переживання. Відомо, що англійський драматург, Вільям Шекспір, переказав у своїй художній манері історію двох закоханих, про яких існувало народне сказання в літературі Італії.
У п'єсі піднімаються традиційні для розуміння проблеми: сила любові і ненависті, батьки і діти, борг і особисті бажання. Читаючи твір, ми поринаємо у світ юнацької пристрасті, закоханості між головними героями. Їхні почуття засновані на любові з першого погляду. Буря емоцій штовхає Ромео і Джульєтту на необдумані вчинки. Діти ворогуючих кланів, Монтеккі і Капулетті, вони стоять «на краю обриву», готові розірвати будь-які сімейні узи зі своїми рідними. Чи справжнє їхнє кохання? Хочеться вірити, що саме такими мають бути справжні почуття. Мені здається, що в юному віці серця найбільше відкриті для любові, коли це почуття надихає і забарвлює світ в різнокольорові відтінки, коли хочеться дихати одним повітрям і радіти життю. Все або нічого - такий підсумок трагедії Шекспіра.
Автор, порушуючи тему ворожнечі між родинами Капулетті і Монтеккі, показує читачеві-глядачеві лише молодих людей з різних сімей, які намагаються самоствердитися за рахунок інших, адже це б випробувати кращі клинки Верони, помірятися кулаками. І тут виникає питання про силу ворожнечі між сім'ями, наскільки вона мала місце в дійсності. Мені здається, що саме юнацька незрілість і привела до сумних подій, вбивства Тибальта, а потім і трагічної загибелі Ромео і Джульєтти.
Завдяки поетичній мові трагедії «Ромео і Джульєтта» перед нами виникають і акцентуються картини моралізаторства. Людиною рухають її внутрішні принципи. Хіба не було іншого шляху для цієї пари? Чому не можна було втекти, якщо така сила їх любові, розповісти свої батькам? Тоді що сильніше: честь або кохання? Ми віримо в те, що самі собі малюємо. Ми бачимо те, що хочемо побачити. У цій трагедії юнацький максималізм якнайкраще описує й передає всю гаму почуттів ще недоспілої особистості, коли існує тільки одне правильне рішення, коли людина не шукає або не бачить інших обхідних шляхів.
Цікавою, на мій погляд, є тема влади і всевладдя в трагедії В.Шекспіра, де батьківська влада, бажання видати Джульєтту за Паріса, розуміння якогось боргу меркне перед владою Бога. Що судилося, того не минути. Навіть сам монах, порушує прийняте правило питати благословення у батьків закоханих, сам сприяє їх союзу і всіляко намагається їм до проявляючи справжній гуманізм. Таким чином, підкреслюється, що не існує ніякої земної влади, тільки Божа воля. Мораль прекрасної трагедії В.Шекспіра, на мій погляд, полягає в тому, що щирість і любов, що прославлені вірою, повинні правити світом, а не покірність старим звичаям і обмеженим громадським нормам.
В задачах обычно просят всё же найти значение параметра, при котором будут выполняться какие-то условия, например, уравнение будет иметь столько-то корней, решением неравенства будет интервал какой-то длины и так далее.
У нас есть задача. Есть неравенство. b- здесь параметр. Спрашивается, при каких b неравенство выполняется для любых x. Просто представьте себе. Вместо b мы подставляем нужные значения, получаем обычное неравенство относительно x, решением которого будут все числа. Вот такие b нам и надо отыскать. Такие числа, при которых полученное "нормальное" неравенство будет иметь решением все числа. Кстати, обратите внимание, что если вместо b мы будем подставлять какие-либо значения будут получаться различные неравенства каждый раз, имеющие свои решения и свои свойства. Вот нам надо отыскать такие b, при подстановке которых получается то неравенство, о котором спрашивается. Думаю, теперь формулировка должна быть понятной.
Смотрим на неравенство. Воспринимаем b как обыкновенное число. Очень похоже на квадратное неравенство. Но оно ли это? Дело в том, что мы не знаем значение параметра, оно вполне может быть таким, что при x^2 коэффициент обращается в 0. Так что рассматриваем сначала этот случай.
1)Пусть b + 2 = 0. Отсюда b = -2. Это b может подходить нам, а может и не подходить, проверяем его, подставляя в неравенство и решая полученное.
2)А вот теперь, когда при квадрате коэффициент у нас отличен от 0, я имею право сказать, что неравенство у нас квадратное. Затруднение вызывает
, как в случае квадратного неравенства ответить на поставленный вопрос. Для этого надо учесть ещё одну вещь. Помните, когда мы решали неравенство методом интервалов, у нас было несколько вариантов разных, какие могут быть решения. Что мы делали тогда? Рисовали параболу(потому что квадратный трёхчлен левой части у нас задаёт параболу), ветви её направляли в зависимости от знака коэффициента при квадрате(если положителен, то ветви вверх, если отрицателен - то вниз). Затем мы заштриховывали интервал либо между корнями, либо за ними в обе стороны в зависимости от знака самого неравенства. Мы могли обратить внимание на два принципиально разных случая - направления ветвей. В этом случае решения получаются совершенно разными. Так что вот это нам и надо будет учесть. При квадрате коэффициент зависит от параметра, какой он: положительный или отрицательный? А кто его знает. Надо рассмотреть оба случая.
а)Пусть b + 2 > 0, b > -2, то есть ветви параболы задающей левую часть неравенства, направлены вверх. Теперь поиграемся с самой параболой, её точное положение мы не знаем, так что будем двигать её. Вот так, как на первых трёх фотографиях. Очевидно, что двигать её будем именно так. Это три основных случая, которые мы рассматривали тогда, когда учились решать такие неравенства. Двигать параболу по горизонтали нам смысла нет, так как множество решений зависит именно от расположения параболы относительно оси OX. Корни x1,x2 - это корни квадратного трёхчлена(помните, вначале мы находили корни левой части). Возникает вопрос. В случае направления ветвей вверх может ли быть такая ситуация, что квадратный трёхчлен отрицателен для всех x(то есть, для всех y парабола ниже оси OX). Смотрим, в первом случае наше неравенство вообще решений не имеет(вся парабола выше оси OX). Во втором случае аналогично(есть лишь одна точка, где многочлен равен 0 - это x0, но точек, где парабола ниже оси OX, то трёхчлен отрицателен, нет).