Данная рабочая программа рассчитана на 35 час. Содержание программы базируется на нравственно-эстетическом, интонационно-образном, жанрово-стилевом постижении учащимися основных «пластов» музыкального искусства (фольклор, духовная музыка, «золотой фонд» классической музыки, сочинения современных композиторов) и их взаимодействия с произведениями других видов искусства. Основные содержательные линии: · обогащение опыта эмоционально-ценностного отношения учащихся к музыке, явлениям жизни и искусства; · усвоение изучаемых музыкальных произведений и знаний о музыке, как виде искусства, о выразительных средствах, особенностях музыкального языка и образности, о фольклоре, лучших произведениях отечественной и зарубежной музыкальной классики, о роли и значении музыки в синтетических видах творчества; · овладение музыкально-учебной деятельности (музыкальные умения и навыки); · обогащение опыта учебно-творческой музыкальной деятельности; · воспитание слушательской и исполнительской культуры Каждая из указанных содержательных линий находит свое воплощение в целевых установках учебной программы и получает последовательное многоаспектное раскрытие в содержании музыкального образования и требованиях к уровню подготовки учащихся 5 класса. В связи с поэтапным переходом с 01.09.2006 года всех общеобразовательных учреждений на новый учебный план и федеральный компонент государственного стандарта 2004 года в программу учебного курса «Музыка» в 5 классе добавлены следующие содержательные аспекты и темы: · специфика средств художественной выразительности каждого из видов искусств; · роль музыки в изображении исторических событий, картин природы, разнообразных характеров, портретов людей и музыкантов; · музыка в театре, в кино, на телевидении; · жанровые признаки духовной музыки (на примере духовной музыки Баха И.С. и Бортнянского Д.); · стилистические особенности музыкального языка Глинки М.И., Бородина А.П., Рахманинова С.В., Прокофьева С.С., Свиридова Г.В., Моцарта В, Бетховена Л., Грига Э., Дебюсси К. В связи восвоением новых содержательных аспектов и тем значительно обновлен и добавлен следующий музыкальный материал: · фольклор в музыке русских композиторов (произведения Н. А. Римского-Корсакова, С. В. Рахманинова, П. И. Чайковского); · духовная музыка (произведения Д. Бортнянского, И.С.Баха, С.В. Рахманинова, П. И. Чайковского); · старинная музыка (Франческо да Милано, Д. Готье); · современная музыка (В.Гаврилин, А. Шнитке) Реализация данной программы опирается на следующие методы музыкального образования, разработанные Д. Б. Кабалевским, Л. В. Горюновой, А. А. Пиличаускасом, Э. Б. Абдуллиным, Г. П. Сергеевой: · метод художественного, нравственно-эстетического познания музыки; · метод эмоциональной драматургии; · метод интонационно-стилевого постижения музыки; · метод художественного контекста; · метод создания «композиций»; · метод перспективы и ретроспективы; · метод создания «композиций»;
Дноклітинні, або Найпростіші, та Багатоклітинні. Сучасній науці відомо близько 70 тис. видів одноклітинних тварин, серед яких трапляються і колоніальні види. І це ще не остаточна цифра. Щороку вчені описують сотні й тисячі нових видів цих організмів.Якщо багатоклітинні організми нескладно розподілити по різних царствах, то такий поділ одноклітинних часто ускладнений. Уявіть собі: в одноклітинних паразитів людини і тварин - споровиків, чия приналежність до тварин ніби безсумнівна, виявили органели, що за будовою нагадують пластиди рослин. А в оболонці інших паразитів - мікроспоридій - міститься хітин, як у грибів. Тому деякі вчені всі одноклітинні організми відносять до царства Протисти.
Поширення.Найпростіші мешкають скрізь: у річках, струмках, болотах, морях, ґрунті, в організмах рослин, тварин, людини тощо.
Особливості будови та процесів життєдіяльності.Найпростіші розрізняються між собою за формою, особливостями будови, розмірами (від 0,5 мкм до 60 см і більше життя. Як і в будь-якого еукаріотичного організму, клітина найпростіших має одне чи кілька ядер, цитоплазму та клітинну мембрану (мал.1). У деяких найпростіших (як-от в інфузорії-туфельки) зовнішній шар цитоплазми під клітинною мембраною ущільнюється, утворюючи пелікулу. Вона дає змогу клітині зберігати певну форму. У арцел, форамініфер клітина оточена захисною черепашкою.
Мал.1. Будова клітини найпростіших
Хоча одноклітинних тварин і називають найпростішими, проте будова їхньої клітини досить складна. Адже вона здійснює всі функції, притаманні живому організму, зокрема рух, живлення, дихання, розмноження тощо.
Рух найпростіших.Амеба протей і арцела рухаються за до несправжніх ніжок. Завдяки еластичності мембрани несправжні ніжки можуть утворюватися будь-де, при цьому форма клітини, наприклад в амеби протея, постійно змінюється. Коли рух цитоплазми спрямований назовні, то несправжні ніжки витягуються, якщо ж він спрямований усередину клітини - втягуються. Це забезпечує повільне пересування.Швидкий рух забезпечують джгутики або війки - постійні вирости клітини, вкриті мембраною. Джгутики здійснюють гвинтоподібні рухи, а робота війок нагадує коливання маятника або рух весла. Рухи найпростіших часто пов’язані з їхніми реакціями на різноманітні подразники довкілля.
Живлення.Найпростіші живляться переважно мертвою органічною речовиною, клітинами бактерій, водоростей, грибів, тобто вони - гетеротрофи. Серед них є й хижаки, які полюють на інших одноклітинних тварин, а також паразити людини, тварин, рідше - рослин.Усі види найпростіших споживають рідкі органічні сполуки, деякі здатні до фагоцитозу - захоплення клітиною твердих часток. наприклад, амеба огортає частинку їжі несправжніми ніжками. Їжа, оточена клітинною мембраною, опиняється всередині клітини. Так утворюється травна вакуоля, в якій їжа перетравлюється.Неперетравлені рештки їжі видаляються в будь-якому місці клітини або через особливі отвори в її оболонці.
Дихання.Найпростіші дихають киснем, розчиненим у воді або іншій рідині (наприклад, у крові хазяїна). Кисень, який вони вбирають через поверхню клітини, окислює органічні сполуки. При цьому звільняється енергія, потрібна для забезпечення життєдіяльності організму. Вуглекислий газ, що утворився в процесі дихання, виводиться з клітини.
Регулювання тиску всередині клітини.Прісноводні найпростіші - амеба протей, арцела звичайна, інфузорія-туфелька - мають особливі скоротливі вакуолі. Пригадайте, такі самі органели має й прісноводна одноклітинна водорість хламідомонада. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає.
Розмноження.Багато видів найпростіших розмножуються поділом клітини навпіл, множинним поділом або брунькуванням клітини (нестатеве розмноження). Крім того, одноклітинним притаманне і статеве розмноження. Це урізноманітнює спадкову інформацію і дає змогу організмам краще пристосовуватися до змін умов існування.
Подразливість.Найпростіші реагують на вплив різноманітних чинників довкілля (світло, температуру, хімічні речовини тощо).Найпростішим притаманні різноманітні таксиси - реакції на подразники довкілля, які відбуваються у вигляді руху організмів до джерела подразнення або у протилежний від нього бік.
Поширення.Найпростіші мешкають скрізь: у річках, струмках, болотах, морях, ґрунті, в організмах рослин, тварин, людини тощо.
Особливості будови та процесів життєдіяльності.Найпростіші розрізняються між собою за формою, особливостями будови, розмірами (від 0,5 мкм до 60 см і більше життя. Як і в будь-якого еукаріотичного організму, клітина найпростіших має одне чи кілька ядер, цитоплазму та клітинну мембрану (мал.1). У деяких найпростіших (як-от в інфузорії-туфельки) зовнішній шар цитоплазми під клітинною мембраною ущільнюється, утворюючи пелікулу. Вона дає змогу клітині зберігати певну форму. У арцел, форамініфер клітина оточена захисною черепашкою.
Мал.1. Будова клітини найпростіших
Хоча одноклітинних тварин і називають найпростішими, проте будова їхньої клітини досить складна. Адже вона здійснює всі функції, притаманні живому організму, зокрема рух, живлення, дихання, розмноження тощо.
Рух найпростіших.Амеба протей і арцела рухаються за до несправжніх ніжок. Завдяки еластичності мембрани несправжні ніжки можуть утворюватися будь-де, при цьому форма клітини, наприклад в амеби протея, постійно змінюється. Коли рух цитоплазми спрямований назовні, то несправжні ніжки витягуються, якщо ж він спрямований усередину клітини - втягуються. Це забезпечує повільне пересування.Швидкий рух забезпечують джгутики або війки - постійні вирости клітини, вкриті мембраною. Джгутики здійснюють гвинтоподібні рухи, а робота війок нагадує коливання маятника або рух весла. Рухи найпростіших часто пов’язані з їхніми реакціями на різноманітні подразники довкілля.
Живлення.Найпростіші живляться переважно мертвою органічною речовиною, клітинами бактерій, водоростей, грибів, тобто вони - гетеротрофи. Серед них є й хижаки, які полюють на інших одноклітинних тварин, а також паразити людини, тварин, рідше - рослин.Усі види найпростіших споживають рідкі органічні сполуки, деякі здатні до фагоцитозу - захоплення клітиною твердих часток. наприклад, амеба огортає частинку їжі несправжніми ніжками. Їжа, оточена клітинною мембраною, опиняється всередині клітини. Так утворюється травна вакуоля, в якій їжа перетравлюється.Неперетравлені рештки їжі видаляються в будь-якому місці клітини або через особливі отвори в її оболонці.
Дихання.Найпростіші дихають киснем, розчиненим у воді або іншій рідині (наприклад, у крові хазяїна). Кисень, який вони вбирають через поверхню клітини, окислює органічні сполуки. При цьому звільняється енергія, потрібна для забезпечення життєдіяльності організму. Вуглекислий газ, що утворився в процесі дихання, виводиться з клітини.
Регулювання тиску всередині клітини.Прісноводні найпростіші - амеба протей, арцела звичайна, інфузорія-туфелька - мають особливі скоротливі вакуолі. Пригадайте, такі самі органели має й прісноводна одноклітинна водорість хламідомонада. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає.
Розмноження.Багато видів найпростіших розмножуються поділом клітини навпіл, множинним поділом або брунькуванням клітини (нестатеве розмноження). Крім того, одноклітинним притаманне і статеве розмноження. Це урізноманітнює спадкову інформацію і дає змогу організмам краще пристосовуватися до змін умов існування.
Подразливість.Найпростіші реагують на вплив різноманітних чинників довкілля (світло, температуру, хімічні речовини тощо).Найпростішим притаманні різноманітні таксиси - реакції на подразники довкілля, які відбуваються у вигляді руху організмів до джерела подразнення або у протилежний від нього бік.