Мрамор относится к породам средней твердости и, в зависимости от состава и плотности, может иметь твердость 2 — 3 или 3 — 4 по шкале МООСа. Как и всем другим природным каменным материалам, ему, в той или иной степени, присуща пористость. Это свойство относит природные камни к паропроницаемым материалам. Размер и геометрия пор позволяют мрамору сочетать в себе свойства, на первый взгляд противоречащие друг другу: низкое водопоглощение и проницаемость для паров и газов. Пористость мрамора незначительна и находится в пределах от 0,59 до 1,00%, а вот пористость известняков колеблется в более широких пределах — от 0,36 до 27,00%. Травертин, наиболее пористая из пород, относимых к мраморам, — это камень, который зарождается в водных источниках, и поэтому содержит в своей толще огромное количество пузырьков газа.
Практически все разновидности пород природного камня, относимые к мраморам, обладают рядом свойств необходимых для отделочных и конструкционно-отделочных материалов. Они достаточно прочные и износостойкие, плотные, легко обрабатываются, декоративны и хорошо держат полировку. Но среди них встречаются породы, имеющие низкую износостойкость, что ограничивает их применение для настилки пола.Мрамор — природный материал, представляющий собой кристаллическую метаморфическую породу. Он является результатом перекристаллизации известняков и доломитов. Основной породообразующий минерал мраморов — кальцит (карбонат кальция — CaCO3) или, что встречается значительно реже, — доломит (природный карбонат кальция и магния — CaMg(CO3)2). Но даже чисто белый скульптурный мрамор содержит примеси других минералов.
Омар Хайям... За часів середньовічного Сходу його називали "вченим мужем століття". Він був видатним математиком, фізиком, астрономом, філософом. Наші сучасники знають його передусім як геніального поета, автора чотиривіршів, що мають назву рубаї. Цей популярний на Сході жанр є народним за своїм походженням. Рубаї складаються з чотирьох рядків, три з яких (а іноді і всі чотири) римуються між собою. Ці філософсько-ліричні вірші виконувались у супроводі музичного акомпанементу. Рубаї Омара Хайяма сповнені любові до земного життя, філософських роздумів про пошуки істини та сенс буття, про взаємозв'язок усього в природі, про те, якою повинна бути людина, про таємницю кохання. Все своє життя Омар Хайям шукав істину і на схилі літ дійшов висновку, що вона недосяжна, що пізнання нескінченне:
Много лет размышлял я о жизни земной; Неизвестного нет ничего под луной. Мне известно, что мне ничего не известно, - Вот последняя правда, открытая мной.
І хоча людина не може до кінця осягнути таємницю створення Всесвіту та його закони, все ж вона прагне знайти відповідь на питання: в чому сенс її життя:
Приход наш и уход загадочен, - их цели Все мудрецы земли осмыслить не сумели, Где крута этого начало, где конец, Откуда мы пришли, куда уйдем отселе?
Життя людини на Землі не вічне. Усі помремо, перетворимося на глину, нічого з цього світу не заберемо з собою, стверджує поет. Він закликає людей бути щедрими, добрими, щирими:
Зерна наших надежд до конца не сберем, Уходя, не захватим ни сад и ни дом. Не жалей для друзей своего достоянья, Чтобы недруг его не присвоил потом.
Понад усе Омар Хайям цінує в людях чесність, працьовитість, людську гідність. У своїх віршах він з обуренням говорить про несправедливий устрій суспільства, коли чесні трударі просвітку не мають:
Если мельницу, баню, роскошный дворец Получает в подарок дурак и подлец, А достойный идет в кабалу из-за хлеба - Мне плевать на твою справедливость, Творец!
Основою людського життя поет вважає любов:
Изначальней всего остального - любовь. В песне юности первое слово - любов. О несведущий в мире любви горемыка, Знай, что всей нашей жизни основа - любовь!
У своїх чотиривіршах Омар Хайям постає людиною, яка любить повсякденне життя, із насолодою сприймає навколишній світ:
Жизнь - мгновенье. Вино - от печали бальзам. День беспечально - хвала небесам! Будь доволен тебе предназначенной долей, Не пытайся ее переделывать сам.
Рубаї Омара Хайяма були написані понад вісім століть тому. Але і сучасний читач вчиться на віршах поета любити життя, насолоджуватися кожною його миттю, цінувати людину за красу її душі.
Мрамор относится к породам средней твердости и, в зависимости от состава и плотности, может иметь твердость 2 — 3 или 3 — 4 по шкале МООСа. Как и всем другим природным каменным материалам, ему, в той или иной степени, присуща пористость. Это свойство относит природные камни к паропроницаемым материалам. Размер и геометрия пор позволяют мрамору сочетать в себе свойства, на первый взгляд противоречащие друг другу: низкое водопоглощение и проницаемость для паров и газов. Пористость мрамора незначительна и находится в пределах от 0,59 до 1,00%, а вот пористость известняков колеблется в более широких пределах — от 0,36 до 27,00%. Травертин, наиболее пористая из пород, относимых к мраморам, — это камень, который зарождается в водных источниках, и поэтому содержит в своей толще огромное количество пузырьков газа.
Практически все разновидности пород природного камня, относимые к мраморам, обладают рядом свойств необходимых для отделочных и конструкционно-отделочных материалов. Они достаточно прочные и износостойкие, плотные, легко обрабатываются, декоративны и хорошо держат полировку. Но среди них встречаются породы, имеющие низкую износостойкость, что ограничивает их применение для настилки пола.Мрамор — природный материал, представляющий собой кристаллическую метаморфическую породу. Он является результатом перекристаллизации известняков и доломитов. Основной породообразующий минерал мраморов — кальцит (карбонат кальция — CaCO3) или, что встречается значительно реже, — доломит (природный карбонат кальция и магния — CaMg(CO3)2). Но даже чисто белый скульптурный мрамор содержит примеси других минералов.
Цей популярний на Сході жанр є народним за своїм походженням. Рубаї складаються з чотирьох рядків, три з яких (а іноді і всі чотири) римуються між собою. Ці філософсько-ліричні вірші виконувались у супроводі музичного акомпанементу. Рубаї Омара Хайяма сповнені любові до земного життя, філософських роздумів про пошуки істини та сенс буття, про взаємозв'язок усього в природі, про те, якою повинна бути людина, про таємницю кохання.
Все своє життя Омар Хайям шукав істину і на схилі літ дійшов висновку, що вона недосяжна, що пізнання нескінченне:
Много лет размышлял я о жизни земной;
Неизвестного нет ничего под луной.
Мне известно, что мне ничего не известно, -
Вот последняя правда, открытая мной.
І хоча людина не може до кінця осягнути таємницю створення Всесвіту та його закони, все ж вона прагне знайти відповідь на питання: в чому сенс її життя:
Приход наш и уход загадочен, - их цели
Все мудрецы земли осмыслить не сумели,
Где крута этого начало, где конец,
Откуда мы пришли, куда уйдем отселе?
Життя людини на Землі не вічне. Усі помремо, перетворимося на глину, нічого з цього світу не заберемо з собою, стверджує поет. Він закликає людей бути щедрими, добрими, щирими:
Зерна наших надежд до конца не сберем,
Уходя, не захватим ни сад и ни дом.
Не жалей для друзей своего достоянья,
Чтобы недруг его не присвоил потом.
Понад усе Омар Хайям цінує в людях чесність, працьовитість, людську гідність. У своїх віршах він з обуренням говорить про несправедливий устрій суспільства, коли чесні трударі просвітку не мають:
Если мельницу, баню, роскошный дворец
Получает в подарок дурак и подлец,
А достойный идет в кабалу из-за хлеба -
Мне плевать на твою справедливость, Творец!
Основою людського життя поет вважає любов:
Изначальней всего остального - любовь.
В песне юности первое слово - любов.
О несведущий в мире любви горемыка,
Знай, что всей нашей жизни основа - любовь!
У своїх чотиривіршах Омар Хайям постає людиною, яка любить повсякденне життя, із насолодою сприймає навколишній світ:
Жизнь - мгновенье. Вино - от печали бальзам.
День беспечально - хвала небесам!
Будь доволен тебе предназначенной долей,
Не пытайся ее переделывать сам.
Рубаї Омара Хайяма були написані понад вісім століть тому. Але і сучасний читач вчиться на віршах поета любити життя, насолоджуватися кожною його миттю, цінувати людину за красу її душі.