Эндемиками (от греч. ἔνδημος — местный) называются таксоны (животных или растений) , представители которых обитают на относительно ограниченном ареале. такая характеристика таксона — как обитание на ограниченном ареале называется эндемизмом. эндемизму противопоставляется космополитизм. латимерия (latimeria chalumnae) — живое ископаемое, эндемик коморских островов и мадагаскара ареалы эндемиков ограничены биотическими, климатическими или геологическими барьерами. наиболее богаты эндемичными формами океанические острова, изолированные горные долины и водоёмы, изолированные от других аналогичных по биотическим характеристикам водоёмов. в частности, на острове святой елены около 85 % видов эндемичны, а на галапагосских островах - до 97%. различают палеоэндемики и неоэндемики. палеоэндемики — это представители древних таксонов, как правило, сохранившиеся до настящего времени изолированности их место обитания от более прогрессивных групп. наиболее яркими палеоэндемиками являются однопроходные (monotremata) и сумчатые (metatheria) млекопитающие австралии. в настоящее время, в связи с завозом в австралию множества видов других растений и животных, происходит вытеснение эндемичной флоры и фауны (относительно большой ущерб природе австралии нанесла интродукция кроликов и коз) . палеоэндемики, являющиеся представителями наиболее древних групп называются живыми ископаемыми и представляют большой интерес с точки зрения теории эволоюции. наиболее известные живые ископаемые — это рыба надотряда кистепёрых (crossopterygii) латимерия (latimeria chalumnae) и рептилия отряда клювоголовых (rhynchocephalia) гаттерия (sphenodon punctatum). неоэндемики к неоэндемикам относятся молодые виды, образовавшиеся на изолированом ареале. к таковым относятся эндемики британских островов, крыма, байкала. наиболее известный эндемик озера байкал — байкальская нерпа (pusa sibirica). эндемичные виды, в связи с ограниченным ареалом и, следовательно, ограниченной численностью, часто заносятся в красные книги как редкие или изчезающие виды.
Мета: визначити умови коломацьких статей і обставини їх укладення; охарактеризувати гетьмана і. мазепу і початок його гетьманування; з'ясувати становище гетьманщини наприкінці xvii — на початку xviii ст., її роль у війні з туреччиною (1687—1700 рр.); продовжити формування навичок критичного мислення учнів; виховувати учнів у дусі поваги до історичної боротьби і здобутків українського народу.тип уроку: вивчення нового матеріалу.обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.основні поняття й терміни: «вічний мир», кримські походи, азовські походи.основні дати: 1686 р. — «вічний мир» між московською державою та річчю посполитою; 1687 р. — перший кримський похід; 1687 р. — укладення коломацьких статей; 1689 р. — другий кримський похід; 1692 р. — виступ антигетьманської опозиції на чолі з петриком; 1695,1696 р. —азовські походи; 1700 р. — константинопольський мир між росією й туреччиною.хід уроку i. організація навчальної діяльностіii. вивчення нового матеріалу1. «вічний мир». перший кримський похід. розповідь учителя підписання бахчисарайського миру суттєво змінило розстановку сил у східній європі. він розв'язав руки турецькому султану для останнього, як виявилося, могутнього наступу на європу. кульмінацією цього наступу стала облога відня в 1683 р. тут під віднем вирішувалася подальша доля європи. на обложеним вирушив польський король ян собеський із 25-тисячним військом, у якому були й українські козаки. стрімкий удар польських гусарів на турецький табір, примусив останніх тікати з місця битви. як писав польський король римському папі: «ми прийшли, побачили, бог переміг».
