Вторая половина 19 в. была порой расцвета русской демократической культуры. Научные открытия Д. И. Менделеева, И. М. Сеченова, К. А. Тимирязева, Н. И. Пирогова, поэзия Н. А. Некрасова, романы Л. Н. Толстого и Ф. М. Достоевского, социальная сатира М. Е. Салтыкова-Щедрина, музыка П. И. Чайковского и М. П. Мусоргского, картины И. Е. Репина и В. И. Сурикова обогатили мировую культуру. Расцвет науки и искусства был обусловлен общественным подъемом, порожденным своеобразием исторического развития России в эпоху подготовки и вызревания буржуазно-демократической революции.
В 1882 г. К. Маркс и Ф. Энгельс в предисловии ко второму русскому изданию «Манифеста Коммунистической партии» писали, что «Россия представляет собой передовой отряд революционного движения в Европе» (К. Маркс и Ф. Энгельс, Сочинения, т. 19, стр. 305.). Острая социальная борьба накладывала свой отпечаток на формирование общественных и художественных идей, на развитие культуры и искусства.
Припустимо, що природа-це система або єдиний механізм, а кожний організм чи навіть мікроорганізм це компонент цього механізму, і вже без чого-небудь або кого-небудь, не буде чудово відладжений природний механізм, тому, що всі відіграють роль в цьому світі, навіть мурашка, яка не зовсім примітна для людського ока, виділяє мурашину кислоту, яка потрібна для того, щоб зберігати біологічні препарати,наприклад, мікроорганізми використовують для того, щоб на інших планетах виявити життя. А якщо стосується тварин, то там ланцюги живлення і якщо не було хоча б одної тварини, то вже не була б система живлення, а так людина не може існувати без організму(мікроорганізми, тварини і рослини) і навпаки, тому, що людина і будь-який організм-це єдина система, а також людина є найвищим по ступені розвитку організмом.Так, що дійсно немає зайвих живих організмів.
Вторая половина 19 в. была порой расцвета русской демократической культуры. Научные открытия Д. И. Менделеева, И. М. Сеченова, К. А. Тимирязева, Н. И. Пирогова, поэзия Н. А. Некрасова, романы Л. Н. Толстого и Ф. М. Достоевского, социальная сатира М. Е. Салтыкова-Щедрина, музыка П. И. Чайковского и М. П. Мусоргского, картины И. Е. Репина и В. И. Сурикова обогатили мировую культуру. Расцвет науки и искусства был обусловлен общественным подъемом, порожденным своеобразием исторического развития России в эпоху подготовки и вызревания буржуазно-демократической революции.
В 1882 г. К. Маркс и Ф. Энгельс в предисловии ко второму русскому изданию «Манифеста Коммунистической партии» писали, что «Россия представляет собой передовой отряд революционного движения в Европе» (К. Маркс и Ф. Энгельс, Сочинения, т. 19, стр. 305.). Острая социальная борьба накладывала свой отпечаток на формирование общественных и художественных идей, на развитие культуры и искусства.