Особами.
прямоуго
околку
е, Найд,
3 см меньше,
1 се
в данни в одну
то молока остало
речин чадачу разными Длина одной стороны пря
на 3 см .
этого прямоугольника,
56 + 28
83 + 15
другой
6. 90 - 36
7. 20 - (7 + 8)
зо - (6 + 5)⁸
7 + 53
40 - 8
На сколько больше лапок у 6
у одной лошади?
54
Если белых было 6 и меньше, то зелёных было 5 и меньше. Тогда красных 9 и больше. Даже если все волшебные шары изначально были красными, потом стали зелёными, то красных станет не менее 6, зелёных не более 8. Тогда белых должно быть 7, но 8+6+7 = 21.
Если белых было 8 и больше, то зелёных было 3 и меньше, красных 9 и больше. Если все волшебные шары изначально были красными, потом стали зелёными, то красных станет не менее 6, зелёных не более 6. То есть зелёных будет столько же или меньше, чем красных, что опять же противоречит условию.
Герой «Простака» – дикун Гурон, дитя природи. Він опинився у цивілізованому світі. Ми бачимо цей «цивілізований» світ очима простої людини, він сприймає прості речі і прості взаємини між людьми, до усього відноситься буквально. Гурон не розуміє, чому люди усі заплутують і роблять вчинки, де немає здорового глузду. «Я витратив на свою освіту п’ятдесят років, але відносно здорового глузду мені буде важко впоратися з цією напівдикою дитиною»,- так думає учитель Гурона. У повісті Вольтер це прибігає до казкового або фантастичного сюжету. Герої повести такі ж реальні, як і дійсність, сучасна письменникові. Обивателі проявляють неабияку цікавість, слухаючи розповіді Гурона. Вони докладають багато сил, щоб охрестити новонайденного родича. Саме тут Вольтер вкладає у вуста дійових осіб повести полеміку про церкву і віротерпимість. Мадемуазель, не розуміє, чому він досі не не католик, ніби у світі існує лише католицька віра. Відповідь на це Вольтер вкладає у вуста Гурона, вона є новою для того часу ідеєю свободи віросповідання : «Кожен в Англії має право жити так, як йому захочеться».
Вирішивши добровільно прийняти католицьку віру, Гурон вивчає духовні твори і починає робити ті, що відповідають цьому духовному вченню вчинки. Сприймаючи досить буквально усе прочитане в духовних текстах, він, кінчивши для вірянина сповідь, вимагає такої ж сповіді від ченця, а хреститися намагається в річці, виконуючи тим самим букву католицтва. Такі ситуації, в яких опиняється Гурон, вигадані Вольтером для того, щоб поговорити, наскільки безглуздими є закони і правила в так званих «цивілізованих» країнах. Якими нікчемностями виглядають європейці у свої бажаннях пояснити дикунові сумнівні переваги свого життя. Коли Гурон дізнається, що для того, щоб одружитися з улюбленою жінкою, не досить їх особистих обітниць, вимагаються ще свідка, нотаріуси, угоди і дозволи, він доходить виводу: «Напевно, ганебні люди, якщо вам потрібні таки застереження…»- говорить він.
Герой Вольтера не розуміє і конфессионных взаємин католиків і гугенотів, і вимагає пояснити, чому «такий великий король, чия слава дійшла навіть ті країни Гуронов, залишив себе без такої великої кількості сердець, які могли б любити його, і такої великої Кількості рук, які могли б служити йому»? Дурість цих розбіжностей сьогодні ще реальніша, Вольтер робив наголос на цьому три століття тому. На жаль, вона є актуальною і сьогодні. Представники різних концесій налагоджені вороже один до одного і не можуть об’єднати людство. З далекого століття фернейский мудрець підказує нам, людям двадцять першого століття, що не потрібно шукати зло в цивілізації або культурі, в науці або в ціні. Зло криється в аморальному облаштуванні суспільства, у відсутності моральних принципів у людей. Отже, можливо, відповіді ми знайдемо у Вольтера, який в Простаку стверджував : «Читання піднімає душу, а освічений друг приносить ідею».