«Билини про Іллю Муромця» скорочено Билина «Зцілення Іллі Муромця» скорочено У місті Муромі, в селі Карачарове, живе Ілля, селянський син. Тридцять років сидить він сиднем і не може піднятися, бо не володіє ні руками, ні ногами. Одного разу, коли його батьки йдуть і він залишається один, під вікнами зупиняються двоє калік перехожих і просять Іллю відчинити їм ворота і пустити в будинок. Той відповідає, що не може встати, але вони повторюють своє прохання. Тоді Ілля піднімається, впускає калікам, а ті наливають йому чарку медового пиття. Серце Іллі розігрівається, і він чує в собі силу. Ілля дякує калікам, а ті кажуть йому, що відтепер він, Ілля Муромець, буде великим богатирем і йому не загрожує смерть в бою: він буде битися з багатьма могутніми богатирями і перемагати їх. Але зі Святогором каліки не радять Іллі воювати, бо Святогора сама земля через силу носить — так він огрядний і могутній. Не повинен Ілля битися і з Самсоном-богатирем, бо у того на голові сім Волосів ангельських. Каліки також застерігають Іллю, щоб той не вступав у двобій з родом Мікулова, бо цей рід любить мати-сира земля, і з Вольгой Сеславічем, бо Вольга перемагає не силою, але хитрістю. Каліки вчать Іллю, як добути богатирського коня: треба купити першого-ліпшого жеребчика, тримати його три місяці в зрубі і годувати добірним пшоном, потім три ночі поспіль вигулювати по росі, а коли жеребчик стане перестрибувати через високий тин, на ньому можна їздити. Каліки йдуть, а Ілля відправляється в ліс, на галявину, яку треба очистити від пнів і корчів, і справляється з цим поодинці. На ранок його батьки йдуть до лісу і виявляють, що хтось зробив за них всю роботу. Удома вони бачать, що їх немічний син, який тридцять років не міг піднятися з місця, ходить по хаті. Ілля розповідає їм про те, як видужав. Ілля вирушає в поле, бачить кволого бурого жеребчика, купує його і доглядає за ним так, як його навчили. Через три місяці Ілля сідає на коня, бере у батьків благословення і виїжджає в чисте поле.
«Билини про Іллю Муромця» скорочено Билина «Зцілення Іллі Муромця» скорочено У місті Муромі, в селі Карачарове, живе Ілля, селянський син. Тридцять років сидить він сиднем і не може піднятися, бо не володіє ні руками, ні ногами. Одного разу, коли його батьки йдуть і він залишається один, під вікнами зупиняються двоє калік перехожих і просять Іллю відчинити їм ворота і пустити в будинок. Той відповідає, що не може встати, але вони повторюють своє прохання. Тоді Ілля піднімається, впускає калікам, а ті наливають йому чарку медового пиття. Серце Іллі розігрівається, і він чує в собі силу. Ілля дякує калікам, а ті кажуть йому, що відтепер він, Ілля Муромець, буде великим богатирем і йому не загрожує смерть в бою: він буде битися з багатьма могутніми богатирями і перемагати їх. Але зі Святогором каліки не радять Іллі воювати, бо Святогора сама земля через силу носить — так він огрядний і могутній. Не повинен Ілля битися і з Самсоном-богатирем, бо у того на голові сім Волосів ангельських. Каліки також застерігають Іллю, щоб той не вступав у двобій з родом Мікулова, бо цей рід любить мати-сира земля, і з Вольгой Сеславічем, бо Вольга перемагає не силою, але хитрістю. Каліки вчать Іллю, як добути богатирського коня: треба купити першого-ліпшого жеребчика, тримати його три місяці в зрубі і годувати добірним пшоном, потім три ночі поспіль вигулювати по росі, а коли жеребчик стане перестрибувати через високий тин, на ньому можна їздити. Каліки йдуть, а Ілля відправляється в ліс, на галявину, яку треба очистити від пнів і корчів, і справляється з цим поодинці. На ранок його батьки йдуть до лісу і виявляють, що хтось зробив за них всю роботу. Удома вони бачать, що їх немічний син, який тридцять років не міг піднятися з місця, ходить по хаті. Ілля розповідає їм про те, як видужав. Ілля вирушає в поле, бачить кволого бурого жеребчика, купує його і доглядає за ним так, як його навчили. Через три місяці Ілля сідає на коня, бере у батьків благословення і виїжджає в чисте поле.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/bilini-pro-illyu-muromtsya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua