Довольно просто , пользуемся законом умножения вероятностей получается что вероятность выбрать урну 1 например равна 1/3 теперь считаем вероятность того что шар из 1 урны белый , она равна 10/10 *100 = 100 % так как все шары в ней белые /3 =33.33% тк урны 3 для 2 урны 5/10 * 100 =50% /3 =16.66% для 3 урны 0/10 *100 =0% /3 =0% теперь считаем вероятность "белого шара" она равна 33.33+16.66+0 = 50 % тоесть один к одному это событие можно назвать равновероятным
Дерев’яна та мурована архітектура. До початку ХІХст. пам’яток дерев’яного зодчества було в Україні дуже багато. З дерева споруджували житло, господарські будівлі, оборонні системи замків і фортець, церкви. Але із середини ХІХ ст. було заборонено будувати церкви з дерева в українських народних традиціях давні храми почали перебудовувати у стилі класицизму. Своєрідність українського класицизму виявилась у збереженні кольорової гами споруд типової для бароко ( блакитний з білим і золотим), використання античних ордерних форм. Превалюючого значення у цей період набуває забудова міст, особливо їх центральної частини, де зводили будівлі адміністративного та культурного значення. Для архітектурного обличчя міських центрів характерна симетрична композиція ансамблів з однаковим ритмом фасадів адміністративних будівель. У багатьох містах збереглися пам’ятки класицизму: в Одесі – Воронцовський палац, Стара біржа (арх. Ф. Боффо), Контрактовий будинок у Києві (арх. В. Гесте) Одеса. Воронцовський палац. Контрактовий будинок у Києві (арх. В. Гесте) Стара біржа (арх. Ф. Боффо). З розвитком світського мистецтва почалося будівництво спеціальних театральних приміщень. Першими стали театри у Києві та Львові. Міський театр у Києві (арх. А.Меленський) Театр Скарбека, 1900. у Львові (арх. Я. Зальцман, Л. Пихль). Розвинулося будівництво різних навчальних закладів. Ці споруди відзначалися певною архітектурною своєрідністю – монуметальні фасади підкреслювалися колонадами античних ордерів, а нова планувальна система передбачала розташування приміщень уздовж широких коридорів. Киевский Национальный Университет имени Тараса Шевченко (арх. Беретті) Київ. Продовжувалось і будівництво культових споруд. Великі міські собори мали прості прямокутні форми, один одноярусний верх увінчувався сферичним куполом. Колонні портики стали обов’язковими елементами. Домінувало хрестово – купольні або круглі храми. При них почали будувати дзвіниці. Скульптура У ХІХ ст. в Україні працювало багато українських, російських та іноземних скульпторів, творчість яких є цінним внеском в українську культуру. У мистецтві класицизму важливу роль відігравало монументальна скульптура - яскраві приклади втілення ознак класицизму і патріотичних ідей . Памятник Дюку де Ришилье. Монумент Славы в Полтаве. Памятник Богдану Хмельницкому - Киев.
получается что вероятность выбрать урну 1 например равна 1/3
теперь считаем вероятность того что шар из 1 урны белый , она равна
10/10 *100 = 100 % так как все шары в ней белые /3 =33.33% тк урны 3
для 2 урны 5/10 * 100 =50% /3 =16.66%
для 3 урны 0/10 *100 =0% /3 =0%
теперь считаем вероятность "белого шара" она равна
33.33+16.66+0 = 50 %
тоесть один к одному это событие можно назвать равновероятным
До початку ХІХст. пам’яток дерев’яного зодчества було в Україні дуже багато. З дерева споруджували житло, господарські будівлі, оборонні системи замків і фортець, церкви. Але із середини ХІХ ст. було заборонено будувати церкви з дерева в українських народних традиціях давні храми почали перебудовувати у стилі класицизму. Своєрідність українського класицизму виявилась у збереженні кольорової гами споруд типової для бароко ( блакитний з білим і золотим), використання античних ордерних форм. Превалюючого значення у цей період набуває забудова міст, особливо їх центральної частини, де зводили будівлі адміністративного та культурного значення. Для архітектурного обличчя міських центрів характерна симетрична композиція ансамблів з однаковим ритмом фасадів адміністративних будівель. У багатьох містах збереглися пам’ятки класицизму: в Одесі – Воронцовський палац, Стара біржа (арх. Ф. Боффо), Контрактовий будинок у Києві (арх. В. Гесте) Одеса. Воронцовський палац. Контрактовий будинок у Києві (арх. В. Гесте) Стара біржа (арх. Ф. Боффо). З розвитком світського мистецтва почалося будівництво спеціальних театральних приміщень. Першими стали театри у Києві та Львові. Міський театр у Києві (арх. А.Меленський) Театр Скарбека, 1900. у Львові (арх. Я. Зальцман, Л. Пихль). Розвинулося будівництво різних навчальних закладів. Ці споруди відзначалися певною архітектурною своєрідністю – монуметальні фасади підкреслювалися колонадами античних ордерів, а нова планувальна система передбачала розташування приміщень уздовж широких коридорів. Киевский Национальный Университет имени Тараса Шевченко (арх. Беретті) Київ. Продовжувалось і будівництво культових споруд. Великі міські собори мали прості прямокутні форми, один одноярусний верх увінчувався сферичним куполом. Колонні портики стали обов’язковими елементами. Домінувало хрестово – купольні або круглі храми. При них почали будувати дзвіниці. Скульптура У ХІХ ст. в Україні працювало багато українських, російських та іноземних скульпторів, творчість яких є цінним внеском в українську культуру. У мистецтві класицизму важливу роль відігравало монументальна скульптура - яскраві приклади втілення ознак класицизму і патріотичних ідей . Памятник Дюку де Ришилье. Монумент Славы в Полтаве. Памятник Богдану Хмельницкому - Киев.