При якому значині а система рівнянь--- (-3x+аy=8, (9x-3y=18. має безліч розвязків? це система лінійнихрівнянь з двома зміними, цу одне рівняння, не два! хтонапишить правельно то дою ів
У кінці IX ст. рівень державної організованості східних слов'ян все ще був низьким, частина племен не входила до племінних об'єднань, або охоплювалася ними частково. Існували невеликі держави або напівдержавні племінні княжіння. У той самий час процес державотворення в Європі розширювався. Зокрема, германські племена боролися за об'єднання і створили державу Карла I Великого, у VII ст. виникає Болгарська, в Х ст. Польська, Чеська, Угорська та ін. Цей процес у Західній та Центральній Європі не міг не стимулювати державотворчість у східних слов'ян. Провідну роль у становленні Русі відіграло Полянське князівство з центром у Києві.
Слов'янські племена, в яких відбувалося майнове розшарування, виділилася керівна верхівка, підійшли до такого рівня соціально-економічного розвитку, коли державність, що охоплювала б усі племена, стала історично необхідною. І тому зміна династій 882 року, злиття Новгородського[19] і Київського князівств у єдине державне ціле сприяли об'єднанню з часом усіх східнослов'янських племен у єдину державу — могутню Давньоруську державу.
Подробнее - на - кінці IX ст. рівень державної організованості східних слов'ян все ще був низьким, частина племен не входила до племінних об'єднань, або охоплювалася ними частково. Існували невеликі держави або напівдержавні племінні княжіння. У той самий час процес державотворення в Європі розширювався. Зокрема, германські племена боролися за об'єднання і створили державу Карла I Великого, у VII ст. виникає Болгарська, в Х ст. Польська, Чеська, Угорська та ін. Цей процес у Західній та Центральній Європі не міг не стимулювати державотворчість у східних слов'ян. Провідну роль у становленні Русі відіграло Полянське князівство з центром у Києві.
Слов'янські племена, в яких відбувалося майнове розшарування, виділилася керівна верхівка, підійшли до такого рівня соціально-економічного розвитку, коли державність, що охоплювала б усі племена, стала історично необхідною. І тому зміна династій 882 року, злиття Новгородського[19] і Київського князівств у єдине державне ціле сприяли об'єднанню з часом усіх східнослов'янських племен у єдину державу — могутню Давньоруську державу.
Білімділік Оқушыларға қозғалысқа арналған есептер және сол есептерге кері есептер шығару жолдарын меңгерту. Бір бағыттағы қозғалысқа арналған есептерді шешуді үйрету. Жазбаша көбейту мен бөлу‚ яғни баған түріндегі көбейту мен бөлу дағдыларын жетілдіру.
Дамытушылық: Есепті шығару және түрлендіру, ауызша және жазбаша есептеу
Пошаговое объяснение:
У кінці IX ст. рівень державної організованості східних слов'ян все ще був низьким, частина племен не входила до племінних об'єднань, або охоплювалася ними частково. Існували невеликі держави або напівдержавні племінні княжіння. У той самий час процес державотворення в Європі розширювався. Зокрема, германські племена боролися за об'єднання і створили державу Карла I Великого, у VII ст. виникає Болгарська, в Х ст. Польська, Чеська, Угорська та ін. Цей процес у Західній та Центральній Європі не міг не стимулювати державотворчість у східних слов'ян. Провідну роль у становленні Русі відіграло Полянське князівство з центром у Києві.
Слов'янські племена, в яких відбувалося майнове розшарування, виділилася керівна верхівка, підійшли до такого рівня соціально-економічного розвитку, коли державність, що охоплювала б усі племена, стала історично необхідною. І тому зміна династій 882 року, злиття Новгородського[19] і Київського князівств у єдине державне ціле сприяли об'єднанню з часом усіх східнослов'янських племен у єдину державу — могутню Давньоруську державу.
Подробнее - на - кінці IX ст. рівень державної організованості східних слов'ян все ще був низьким, частина племен не входила до племінних об'єднань, або охоплювалася ними частково. Існували невеликі держави або напівдержавні племінні княжіння. У той самий час процес державотворення в Європі розширювався. Зокрема, германські племена боролися за об'єднання і створили державу Карла I Великого, у VII ст. виникає Болгарська, в Х ст. Польська, Чеська, Угорська та ін. Цей процес у Західній та Центральній Європі не міг не стимулювати державотворчість у східних слов'ян. Провідну роль у становленні Русі відіграло Полянське князівство з центром у Києві.
Слов'янські племена, в яких відбувалося майнове розшарування, виділилася керівна верхівка, підійшли до такого рівня соціально-економічного розвитку, коли державність, що охоплювала б усі племена, стала історично необхідною. І тому зміна династій 882 року, злиття Новгородського[19] і Київського князівств у єдине державне ціле сприяли об'єднанню з часом усіх східнослов'янських племен у єдину державу — могутню Давньоруську державу.
Подробнее - на -
Білімділік Оқушыларға қозғалысқа арналған есептер және сол есептерге кері есептер шығару жолдарын меңгерту. Бір бағыттағы қозғалысқа арналған есептерді шешуді үйрету. Жазбаша көбейту мен бөлу‚ яғни баған түріндегі көбейту мен бөлу дағдыларын жетілдіру.
Дамытушылық: Есепті шығару және түрлендіру, ауызша және жазбаша есептеу
дағдыларын дамыту.
Тәрбиелік: Балаларды білімділікке, адамгершілікке, жолдастық қарым-қатынасқа
тәрбиелеу.
Сабақтың типі: Игерген білімді бақылау сабағы.
Сабақтың түрі: Аралас сабақ.
Әдіс-тәсілдері: Түсіндіру, сұрақ-жауап, көрнекілік көрсету арқылы түсіндіру,жарыс.
Көрнекілік: Көбейту кестесі.
Жоспар:
І. Ұйымдастыру кезеңі
ІІ. Үй тапсырмасымен тексеру
ІІІ. Өтілген сабақты пысықтау.
ІҮ. Қорытындылау, бағалау.
Ү. Үйге тапсырма.
Сабақтың барысы:
Ұйымдастыру кезеңі: а) Сәлемдесу , оқушыларды түгендеу.
ә) Сабаққа әзірлігін тексеру, оқу құралдарын дайындау.
Үй тапсырмасын тексеру: .
Оқушылардың білімді белсенді меңгеруге дайындау кезеңі..
Жаңа сабақ.
Сабақ мақсатымен таныстыру.
Оқушыларға қозғалысқа арналған есептер және сол есептерге кері есептер шығару жолдарын меңгерту.
Бір бағыттағы қозғалысқа арналған есептерді шешу
hello_html_5351c983.gifhello_html_5351c983.gifБІР БАҒЫТТАҒЫ ҚОЗҒАЛЫС
1. Суреттегі мотоциклші мен велосипедшінің қозғалыс бағыты туралы не айтуға болады?
Бірдей уақыттың ішінде олардың жүрген жолдары бірдей бола ма, жоқ па? Неліктен?
Бұл жағдайда 60 – 16 айырмасы нені білдіреді? Межелі жерге қайсысы бұрын жетеді?
hello_html_7e15934a.gifhello_html_7e373e1f.gif
60 км/сағ
hello_html_66d9a938.gif16 км/сағ
hello_html_5905334d.gif
2. Есептердің шартын, сұрағын, шешуін және жауабын салыстыр.
а) 630 км жолды жылдамдықтары 70 км/сағ және 90 км/сағ екі машинаның қайсысы
бұрын жүріп өтеді? Межелі жерге қайсысы қанша уақыт бұрын жетеді?
Қашықтық – 630 км
1–машина – 70 км/сағ
2–машина – 90 км/сағ
630:70–630:90=9–7=2
Ж: 2–машина межелі жерге 2 сағат бұрын жетеді.
ә) Ерзат пен Азат атпен жарысты. Ерзаттың атының жылдамдығы 20 м/сек, ал
Азаттың атының жылдамдығы 18 м/сек. 10 секундтан кейін аттардың ара қашықтығы
неше метр болады? 1 сағаттан кейін ше?
Бір бағыттағы қозғалыс.
Ерзаттың аты жылд. – 20 м/сек
Азаттың аты. жылд. – 18 м/сек
10 секундтан кейінгі ара қашықтық – ? метр
1 сағаттан кейінгі – ара қашықтық ? метр
20×10–18×10=200–180=20 (м) – 10 секундтан кейін
(Енді 1 мин табамыз. Содан соң 1 сағатты табамыз 60:10=6, 1 сағ=60 мин)
(20×6)×60= 120×60=7200 (м) – 1 сағаттан кейінгі ара қашықтық
Ж:
б) Бір айлақтан екі кеме бір мезгілде шығып, бір бағытта жол тартты. 4 сағаттан соң
бірінші кеме айлақтан 120 км, ал екіншісі 140 км қашықтықта болды. Әр кеменің
жылдамдығын тап.
Бір бағыттағы қозғалыс.
1–кеме қашықтығы – 120 км,
2–кеме қашықтығы – 140 км
Уақыт – 4 сағат
Әр кемнің жылдамдығы – ? км/сағ
120:4=30 (км/сағ) – 1–кеме
140:4=35 (км/сағ) – 2–кеме