У древніх греків існувала легенда про сузір'я Великої і Малої Ведмедиць. Всемогутній бог зевс вирішив взяти собі в дружини прекрасну німфу Калісто, одну із служниць богині афродіти, всупереч бажанню останньої. Щоб позбавити Калісто від переслідувань богині, зевс обернув Калісто у Велику ведмедицю, її улюбленого собаку – в Малу Ведмедицю і узяв їх на небо.
За незапам'ятного часів у царя ефіопів Цефея була красуня-дружина – цариця Касіопея. Одного разу Касіопея мала необережність похвастати своєю красою у присутності нереід – мешканок моря. Образившись, заздрісні нереїди поскаржилися богу моря Посейдону, і він напустив на береги Ефіопії страшне чудовисько – Кита. Щоб відкупитися від Кита, який спустошував країну, Цефей змушений був за порадою оракула віддати на поживу чудовиську свою улюблену дочку Андромеду. Її прикували до прибережної скелі. Кожну хвилину Андромеда чекала, що з морської пучини випірне Кит і проковтне її. В цей час герой стародавньої Греції Персей здійснював один з своїх подвигів: він проник на відокремлений острів на краю світу, де мешкали три страшні жінки – горгоны з клубками змій на голові замість волосся. Погляд горгони перетворював на камінь все живе. Скориставшись сном горгон, Персей відсік голову одній з них на ім'я Медуза. З її тіла випорхнув крилатий кінь Пегас. Дві інші горгоны, прокинувшися, хотіли кинутися на Персея, але він схопився на крилатого Пегаса і, тримаючи в руках дорогоцінну здобич – голову Медузи, полетів додому.
Пролітаючи над Ефіопією, Персей помітив приковану до скелі Андромеду. До неї вже прямував Кит, що випірнув з морської пучини. Персей вступив в смертельний бій з чудовиськом. Здолати кита вдалося лише після того, як на нього впав погляд мертвої голови Медузи. Кит скам'янілий, перетворившися на невеликий острів. Персей розкув Андромеду, привів її до Цефея, а згодом одружився на ній.Головних героїв цього міфу фантазія стародавніх греків помістила на небо. Так з'явилися назви сузір'їв Цефея, Касіопеї, Андромеди, Персея, Пегаса, Кита.
Вторая из написанных летом 1788 года симфония соль минор была закончена в конце июля. как и предшествующая, сороковая симфония была предназначена для исполнения в большой авторской «академии», на которую была объявлена подписка. но подписка не дала необходимых средств, все расстроилось. возможно, что в каком-нибудь из частных домов богатых любителей музыки она и была исполнена, но сведений об этом не сохранилось, и дата ее мировой премьеры неизвестна. в отличие от предшествующей, светлой, радостной, играющей в триаде роль своеобразной интродукции, соль-минорная симфония — трепетная, словно выросшая из арии керубино «рассказать, объяснить не могу я» с ее непосредственным, живым юношеским чувством — гениальная предвестница многих романтических страниц музыки xix века, начиная с неоконченной симфонии шуберта. симфония написана для скромного состава оркестра. в ней — ставшие традиционными четыре части, однако отсутствует обычное для симфоний того времени медленное вступление.
У древніх греків існувала легенда про сузір'я Великої і Малої Ведмедиць. Всемогутній бог зевс вирішив взяти собі в дружини прекрасну німфу Калісто, одну із служниць богині афродіти, всупереч бажанню останньої. Щоб позбавити Калісто від переслідувань богині, зевс обернув Калісто у Велику ведмедицю, її улюбленого собаку – в Малу Ведмедицю і узяв їх на небо.
За незапам'ятного часів у царя ефіопів Цефея була красуня-дружина – цариця Касіопея. Одного разу Касіопея мала необережність похвастати своєю красою у присутності нереід – мешканок моря. Образившись, заздрісні нереїди поскаржилися богу моря Посейдону, і він напустив на береги Ефіопії страшне чудовисько – Кита. Щоб відкупитися від Кита, який спустошував країну, Цефей змушений був за порадою оракула віддати на поживу чудовиську свою улюблену дочку Андромеду. Її прикували до прибережної скелі. Кожну хвилину Андромеда чекала, що з морської пучини випірне Кит і проковтне її. В цей час герой стародавньої Греції Персей здійснював один з своїх подвигів: він проник на відокремлений острів на краю світу, де мешкали три страшні жінки – горгоны з клубками змій на голові замість волосся. Погляд горгони перетворював на камінь все живе. Скориставшись сном горгон, Персей відсік голову одній з них на ім'я Медуза. З її тіла випорхнув крилатий кінь Пегас. Дві інші горгоны, прокинувшися, хотіли кинутися на Персея, але він схопився на крилатого Пегаса і, тримаючи в руках дорогоцінну здобич – голову Медузи, полетів додому.
Пролітаючи над Ефіопією, Персей помітив приковану до скелі Андромеду. До неї вже прямував Кит, що випірнув з морської пучини. Персей вступив в смертельний бій з чудовиськом. Здолати кита вдалося лише після того, як на нього впав погляд мертвої голови Медузи. Кит скам'янілий, перетворившися на невеликий острів. Персей розкув Андромеду, привів її до Цефея, а згодом одружився на ній.Головних героїв цього міфу фантазія стародавніх греків помістила на небо. Так з'явилися назви сузір'їв Цефея, Касіопеї, Андромеди, Персея, Пегаса, Кита.