1.группа методов структурного анализа, с которых выделяется и анализируется структура изучаемого психического процесса или явления.
2.совокупность экспериментально-генетических методов, с помощью которых прослеживаются различные стадии развития изучаемого процесса (метод срезов) или организуется формирование той или иной психической деятельности (формирующий эксперимент).
3.экспериментально-патологические методы (называемые а. р.лурия также синдромного анализа), которые выявляют комплекс изменений при каких-либо болезненных нарушениях психической деятельности (например, при повреждениях головного мозга или психических заболеваниях) и вскрывают факторы, «отвечающие» за возникновение того или иного комплекса изменений (синдрома).
Головні персонажі повісті — Простак, його кохана Сент-Ів і священик-янсеніст Гордон.
Образ Простака декларує ідею природної людини, француза за народженням, гурона за вихованням, наївної і щирої особи, яка здатна сприймати усе, що бачить, у його справжньому, не спотвореному домішками цивілізаційних приписів, вигляді. Сам герой так пояснює власне ім'я: «Мене називають Простаком... бо я завжди говорю простосердно те, що думаю, і роблю все, що хочу» {тут і далі переклад Л. Івченка). Простак прагне пізнати життя, цінності цивілізації, але сприймає їх безпосередньо, буквально, що відразу провокує конфлікти в його стосунках з оточенням, яке живе за законами та нормами, зовні цивілізованими, але "— сповненими фальші, лицемірства або й забобонів.
1.группа методов структурного анализа, с которых выделяется и анализируется структура изучаемого психического процесса или явления.
2.совокупность экспериментально-генетических методов, с помощью которых прослеживаются различные стадии развития изучаемого процесса (метод срезов) или организуется формирование той или иной психической деятельности (формирующий эксперимент).
3.экспериментально-патологические методы (называемые а. р.лурия также синдромного анализа), которые выявляют комплекс изменений при каких-либо болезненных нарушениях психической деятельности (например, при повреждениях головного мозга или психических заболеваниях) и вскрывают факторы, «отвечающие» за возникновение того или иного комплекса изменений (синдрома).
Образ Простака декларує ідею природної людини, француза за народженням, гурона за вихованням, наївної і щирої особи, яка здатна сприймати усе, що бачить, у його справжньому, не спотвореному домішками цивілізаційних приписів, вигляді. Сам герой так пояснює власне ім'я: «Мене називають Простаком... бо я завжди говорю простосердно те, що думаю, і роблю все, що хочу» {тут і далі переклад Л. Івченка). Простак прагне пізнати життя, цінності цивілізації, але сприймає їх безпосередньо, буквально, що відразу провокує конфлікти в його стосунках з оточенням, яке живе за законами та нормами, зовні цивілізованими, але "— сповненими фальші, лицемірства або й забобонів.