Автомобиль ехал 0,9 ч по асфальтированной дороге и 0,6 ч по грунтовой, проехав всего 93,6 км. С какой скоростью двигался автомобиль по асфальтированной дороге, если по грунтовой он ехал со скоростью 48 км/ч?
Скорость поезда вышедшего со станции Мойынты, 77,25 км/ч Скорость поезда вышедшего со станции Шу, на 3 целых 1/2 км/ч меньше, значит 77,25-3,5 = 73,75км/ч
Оба они за 1 ч пройдут расстояние равному 77,25+73,75=151 км
Отсюда вывод: за 3 ч они пройдут расстояние 151*3=453 км
расстояние между станциями Мойынты и Шу: 453 км
Берем за x - расстояние между двумя станциями в километрах тогда они оба расстояние равное x/3 км
Тогда уравнение будет выглядит следующим образом: (77, 25 + (77, 25-3,5))*3 = x Решаем уравнение: (77,25 + 73,75) * 3 = х 77,25 + 73, 75 = х/3 151 = х/3 х=151*3=453
дніпро — типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією.
дослідження м. веклича[8] показують, що дніпро зародився близько 5-6 млн років тому, в берегівський час, після трансгресії палеоген-неогенового моря.[9]
водойма має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. поділяється на три частини: верхня течія (верхній дніпро) — від витоку до міста києва (1 320 км), середня (середній дніпро) — від києва до запоріжжя (555 км) і нижня (нижній дніпро) — від запоріжжя до гирла (326 км)[1].
річка тече серединою україни, з півночі на південь. напрям течії кілька разів змінюється: від джерел до орші дніпро пливе на південний захід, далі до києва — прямо на південь, від києва до дніпра — на південний схід[10]. до запоріжжя йде коротший відтинок річки (завдовжки 90 км), спрямований на південь[10]. далі, до свого лиману, вона тече в південно-західному напрямку. отож дніпро в ширину займає 9°18' і утворює на території україни подобу великого лука, зверненого на схід, що вдвічі збільшує шлях дніпром із центральної україни до чорного моря: відстань від києва до гирла дніпра по прямій лінії — 450 км, річкою — 950 км[10].
ширина долини річки — до 18 км. ширина заплави — до 12 км. площа дельти — 350 км²[10].
від витоків до запоріжжя (верхня та середня течія)
дніпро бере початок в невеликому болоті аксенінський мох на південному схилі валдайської височини[11] біля села бочарово смоленської області росії. зі схилів валдайської височини витікає також волга, західна двіна, ловать, сясь та молога[12]. впадає дніпро в дніпровсько-бузький лиман чорного моря.
у верхній частині, до дорогобужа, дніпро ще маловодний і тече серед лісистої рівнини, його ширина — до 30 м[10]. нижче, від дорогобужа до орші, тече вже в західному напрямку, шириться до 40—120 м і стає сплавним, а під час високого водостану навіть судноплавним[10]. вище від орші дніпро перетинає девонські вапняки, утворюючи невеликі кобеляцькі пороги. від орші до києва річка тече просто на південь і біля рогачова виходить на поліську низовину, а від лоєва тече вже територією україни, де утворює старий дніпро.
схил правого берега дніпра біля селища витачів київської області
закрижаніле русло дніпра на північ від києва, зняте 9 лютого 2017 року з мкс.
від києва до дніпра річка проходить на пограниччі придніпровської височини й придніпровської низовини. долина річки тут виразно асиметрична: праві схили круті та високі, ліві — низькі й пологі. правий берег підноситься на 100—150 м, він порізаний глибокими долинами й ярами та заліснений, утворює мальовничий гірський краєвид[10]. на таких дніпровських горах лежить київ, а нижче за течією біля канева, на чернечій, тепер тарасовій горі, розташована могила тараса шевченка. лівий берег низький, піщаний, часто вкритий сосновим лісом, підноситься на схід широкими терасами. долина річки широка — 6—10 км, біля переяслава й черкас навіть 15—18 км, ширина — 200—1 200 м[10]. нижче від черкас до побудови кременчуцького водосховища дніпро ділився на рукави й утворював острови.
між дніпром і запоріжжям річка перетинає український щит[10]. у минулому тут були пороги, тепер вони вкриті дніпровського водосховища.
Скорость поезда вышедшего со станции Шу, на 3 целых 1/2 км/ч меньше, значит 77,25-3,5 = 73,75км/ч
Оба они за 1 ч пройдут расстояние равному 77,25+73,75=151 км
Отсюда вывод: за 3 ч они пройдут расстояние 151*3=453 км
расстояние между станциями Мойынты и Шу: 453 км
Берем за x - расстояние между двумя станциями в километрах
тогда они оба расстояние равное x/3 км
Тогда уравнение будет выглядит следующим образом:
(77, 25 + (77, 25-3,5))*3 = x
Решаем уравнение:
(77,25 + 73,75) * 3 = х
77,25 + 73, 75 = х/3
151 = х/3
х=151*3=453
ответ:453 км
ответ:
пошаговое объяснение:
дніпро — типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією.
дослідження м. веклича[8] показують, що дніпро зародився близько 5-6 млн років тому, в берегівський час, після трансгресії палеоген-неогенового моря.[9]
водойма має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. поділяється на три частини: верхня течія (верхній дніпро) — від витоку до міста києва (1 320 км), середня (середній дніпро) — від києва до запоріжжя (555 км) і нижня (нижній дніпро) — від запоріжжя до гирла (326 км)[1].
річка тече серединою україни, з півночі на південь. напрям течії кілька разів змінюється: від джерел до орші дніпро пливе на південний захід, далі до києва — прямо на південь, від києва до дніпра — на південний схід[10]. до запоріжжя йде коротший відтинок річки (завдовжки 90 км), спрямований на південь[10]. далі, до свого лиману, вона тече в південно-західному напрямку. отож дніпро в ширину займає 9°18' і утворює на території україни подобу великого лука, зверненого на схід, що вдвічі збільшує шлях дніпром із центральної україни до чорного моря: відстань від києва до гирла дніпра по прямій лінії — 450 км, річкою — 950 км[10].
ширина долини річки — до 18 км. ширина заплави — до 12 км. площа дельти — 350 км²[10].
від витоків до запоріжжя (верхня та середня течія)
дніпро бере початок в невеликому болоті аксенінський мох на південному схилі валдайської височини[11] біля села бочарово смоленської області росії. зі схилів валдайської височини витікає також волга, західна двіна, ловать, сясь та молога[12]. впадає дніпро в дніпровсько-бузький лиман чорного моря.
у верхній частині, до дорогобужа, дніпро ще маловодний і тече серед лісистої рівнини, його ширина — до 30 м[10]. нижче, від дорогобужа до орші, тече вже в західному напрямку, шириться до 40—120 м і стає сплавним, а під час високого водостану навіть судноплавним[10]. вище від орші дніпро перетинає девонські вапняки, утворюючи невеликі кобеляцькі пороги. від орші до києва річка тече просто на південь і біля рогачова виходить на поліську низовину, а від лоєва тече вже територією україни, де утворює старий дніпро.
схил правого берега дніпра біля селища витачів київської області
закрижаніле русло дніпра на північ від києва, зняте 9 лютого 2017 року з мкс.
від києва до дніпра річка проходить на пограниччі придніпровської височини й придніпровської низовини. долина річки тут виразно асиметрична: праві схили круті та високі, ліві — низькі й пологі. правий берег підноситься на 100—150 м, він порізаний глибокими долинами й ярами та заліснений, утворює мальовничий гірський краєвид[10]. на таких дніпровських горах лежить київ, а нижче за течією біля канева, на чернечій, тепер тарасовій горі, розташована могила тараса шевченка. лівий берег низький, піщаний, часто вкритий сосновим лісом, підноситься на схід широкими терасами. долина річки широка — 6—10 км, біля переяслава й черкас навіть 15—18 км, ширина — 200—1 200 м[10]. нижче від черкас до побудови кременчуцького водосховища дніпро ділився на рукави й утворював острови.
між дніпром і запоріжжям річка перетинає український щит[10]. у минулому тут були пороги, тепер вони вкриті дніпровського водосховища.