Подарунки - це дуже непросто чи приємно отримувати подарунки? зрозуміло. однак хто не відчував гострого почуття ніяковості в момент, коли хороші люди з найкращих спонукань урочисто вручають річ, може, навіть і цінну, але рішуче тобі не потрібну і взагалі ніякого відношення до тебе не має. а треба ще дякувати, робити вигляд, що ця сама чортівня і є те, про що ти мріяв якщо не все життя, то протягом останніх кількох місяців вже точно. добре ще, якщо дарує людина, вдома в тебе не буває, а то ж і не викинеш, і не передарувати. чи приємно дарувати подарунки? ще й як! однак хто не відчував нервового подразнення, коли після декількох годин, а то й днів, проведених у виснажливих пошуках подарунків, розумієш, що нічого толком не купив і навіть не придумав. і що часу залишилося зовсім мало, а тому доведеться знову, як і в минулому році, нишпорити по стелажах і скриньок своєї квартири в пошуках непотрібних ні тобі, ні кому б то не було речей і дрібничок, які можна було б втюхати в якості подарунка. і адже все це не тому, що ти байдужий до людей, не думаєш про тих, кому повинен дарувати подарунки, - зовсім навпаки. просто сьогодні (та й вчора, і позавчора) не твій день, ти дуже замотаний, та й взагалі в магазинах продається чорт знає що, люди самі не знають, чого хочуть, і хто взагалі придумав всі ці свята і цю дурну традицію дарувати подарунки.
