Термін «комп’ютерна залежність» вперше був використаний в 1990 році. Психологи її класифікують, як форму емоційної «наркоманії». Для залежного підлітка стає важливим не результат гри, а її процес, у якому він втрачає контроль над часом. Факти свідчать, що більшість 16-18 літніх юнаків, які мають доступ до Інтернету та грають у он-лайн ігри, місяцями, а то й роками не виходять з дому! Один хлопець звернувся до психіатрів з проханням надати йому інвалідність через агорафобію (страх перед відкритим простором). Ніяких відхилень у нього не знайшли, але дізналися, що він просто не міг відірватися від улюбленої гри.
Психологи виділяють такі стадії залежності: Стадія легкого захоплення. Коли людина один чи кілька разів пограла у рольову комп’ютерну гру, вона входить у смак, їй починає подобатися комп’ютерна графіка, звук, сам факт імітації реального життя чи якихось фантастичних сюжетів. Стадія захоплення. Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування залежності, є поява в ієрархії потреб нової потреби — грати в комп’ютерні ігри. Гра в комп’ютерні ігри на цьому етапі має систематичний характер. Якщо людина немає постійного доступу до комп’ютера, можливі досить активні дії з усунення цієї перешкоди. Стадія залежності. Залежність може оформлятися в одній з двох форм: соціалізованій та індивідуалізованій. Соціалізована форма ігрової залежності відрізняється підтримкою соціальних контактів із соціумом (хоча переважно з такими ж ігровими фанатами). Ці гравці люблять грати за до комп’ютерної мережі один з одним. Ця форма залежності менш згубна для психіки, ніж індивідуалізована форма. Людина не відривається від соціуму, не усамітнюється в собі. Чи може підліток, для якого гра стала самоціллю та сенсом буття, розвиватися, як гармонійна особистість, реалізувати свої здібності? Треба розуміти, що залежність у будь-якій формі – це рух по замкнутому колу, де немає розвитку.
Виділяють досить чіткі симптоми залежності від комп’ютерних ігор: Психологічні симптоми: • Відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером; • Нездатність зупинити роботу за комп’ютером; • Дедалі більше часу затрачується на комп’ютерні ігри; • Ігнорування друзів та сім’ї; • Відчуття порожнечі, депресії та роздратованості поза комп’ютером; • Перекладання повсякденних турбот на плечі членів сім’ї;
Фізичні симптоми: • Зап’ястний тунельний синдром — оніміння та зниження чутливості пальців; • Сухі очі; • Головні болі (схожі на мігрень); • Болі у спині; • Нерегулярне харчування — відсутність апетиту; • Недотримання гігієни; • Розлади сну.
Більшість гравців – дуже одинокі люди. Навіщо, коли живе спілкування замінюють ігри! Окрім того, приваблюють складні системи завдань та досягнень. Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками і однолітками. Ігри для них - це шлях самоствердитися, бо у віртуальному світі, все залежить тільки від твого уміння грати, а не від особистих якостей та умінь. Виникає ілюзія, що ти чогось досягаєш, а в житті може бути навпаки.
Не хочеш стати ігроманом, пам’ятай: Не можна грати під час депресії, при серйозних змінах у житті. Не варто грати, коли гостро відчуваєш самотність. Гравці погані співрозмовники. Набагато зменшують ризик пристрасті до гри цікаве життя, знання, розуміння того, що алкоголь, наркотики та надмір ігор – це все один ланцюжок, кінцевий пункт якого - повна самоліквідація особистості. Імунітетом тут мають бути чуття міри та відповідальності. Згадай народну мудрість: «Що занадто, то нездорово».
I hate action films because of cruelty and violence. I feel sad when the people on the screen hit each other. Violence is not my cup of tea. I think that books and films can teach us to be kind and compassionate. I want everybody to live in peace and harmony. It seems to me films you watch may tell everybody about you and your feelings. My favourite film is "White Bim Black Ear" by Gabriel Topolsky that teaches us kindness and mercy, faithfulness and loyalty. A big city. One single man and a faithful dog live in the same apartment. They are very attached to each other. But the sick owner of the dog was taken to hospital. He manages to say to Bim only one word "Wait!" And the dog understands him and he is waiting for his friend. Unfortunately, there are quite a lot of evil and unpleasant people, and Bim has to meet them in the image of the woman who hates dogs, the angry and cruel collector of dogs' collars, the hunter from a small village.. But fortunately, there are much more kind and responsive people in this world, and they help the poor dog. They take an active part in the fates of Bim and its owner. The story teaches us to be faithful friends, it shows us that hatred and betrayal are the lowest traits. The little boy, faced with cruelty adults, rebels against them, he told the most important words calling us to goodness and mercy, compassion and empathy.
I like these films.
Я ненавижу боевики из-за жестокости и насилия. Мне грустно, когда люди на экране бьют друг друга. Насилие-это не моё. Я думаю, что книги и фильмы должны учить нас быть добрыми и милосеродными. Я хочу, чтобы все жили в мире и согласии. Мне кажется, фильмы, которые вы смотрите, могут рассказать все о вас и вашем вкусе. Мой любимый фильм "Белый Бим Черное ухо" по повести Гавриила Топольского, который учит нас доброте и милосердию, преданности и верности. Большой город. Мужчина и верный пес живут в той же квартире. Они очень привязаны друг к другу. Но больной хозяин собаки был отпавлен в больницу. Он успевает сказать Биму только одно слово: "Ждать!" И собака понимает его и ждет своего друга.К сожалению, есть немало злых и неприятных людей, и Биму пришлось встретиться с ними: с женщиной, которая ненавидит собак, злым и жестоким коллекционером собачьих ошейников, охотник из маленькой деревни.. Но, к счастью, есть гораздо более добрые и отзывчивые люди в этом мире, и они бедной собаке. Они принимают активное участие в судьбах Бима и его хозяина. История учит нас быть верными друзьями, показывает нам, что ненависть и предательство - самые низкие черты характера. Маленький мальчик, столкнувшись с жестокостью взрослых, восстает против несправедливости и говорит самые важные слова, призывающие нас к добру и милосердию, сочувствию и сопереживанию. Такие фильмы я люблю.
Факти свідчать, що більшість 16-18 літніх юнаків, які мають доступ до Інтернету та грають у он-лайн ігри, місяцями, а то й роками не виходять з дому! Один хлопець звернувся до психіатрів з проханням надати йому інвалідність через агорафобію (страх перед відкритим простором). Ніяких відхилень у нього не знайшли, але дізналися, що він просто не міг відірватися від улюбленої гри.
Психологи виділяють такі стадії залежності:
Стадія легкого захоплення. Коли людина один чи кілька разів пограла у рольову комп’ютерну гру, вона входить у смак, їй починає подобатися комп’ютерна графіка, звук, сам факт імітації реального життя чи якихось фантастичних сюжетів.
Стадія захоплення. Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування залежності, є поява в ієрархії потреб нової потреби — грати в комп’ютерні ігри. Гра в комп’ютерні ігри на цьому етапі має систематичний характер. Якщо людина немає постійного доступу до комп’ютера, можливі досить активні дії з усунення цієї перешкоди.
Стадія залежності. Залежність може оформлятися в одній з двох форм: соціалізованій та індивідуалізованій. Соціалізована форма ігрової залежності відрізняється підтримкою соціальних контактів із соціумом (хоча переважно з такими ж ігровими фанатами). Ці гравці люблять грати за до комп’ютерної мережі один з одним. Ця форма залежності менш згубна для психіки, ніж індивідуалізована форма. Людина не відривається від соціуму, не усамітнюється в собі.
Чи може підліток, для якого гра стала самоціллю та сенсом буття, розвиватися, як гармонійна особистість, реалізувати свої здібності? Треба розуміти, що залежність у будь-якій формі – це рух по замкнутому колу, де немає розвитку.
Виділяють досить чіткі симптоми залежності від комп’ютерних ігор:
Психологічні симптоми:
• Відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером;
• Нездатність зупинити роботу за комп’ютером;
• Дедалі більше часу затрачується на комп’ютерні ігри;
• Ігнорування друзів та сім’ї;
• Відчуття порожнечі, депресії та роздратованості поза комп’ютером;
• Перекладання повсякденних турбот на плечі членів сім’ї;
Фізичні симптоми:
• Зап’ястний тунельний синдром — оніміння та зниження чутливості пальців;
• Сухі очі;
• Головні болі (схожі на мігрень);
• Болі у спині;
• Нерегулярне харчування — відсутність апетиту;
• Недотримання гігієни;
• Розлади сну.
Більшість гравців – дуже одинокі люди. Навіщо, коли живе спілкування замінюють ігри! Окрім того, приваблюють складні системи завдань та досягнень.
Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками і однолітками. Ігри для них - це шлях самоствердитися, бо у віртуальному світі, все залежить тільки від твого уміння грати, а не від особистих якостей та умінь. Виникає ілюзія, що ти чогось досягаєш, а в житті може бути навпаки.
Не хочеш стати ігроманом, пам’ятай:
Не можна грати під час депресії, при серйозних змінах у житті.
Не варто грати, коли гостро відчуваєш самотність. Гравці погані співрозмовники.
Набагато зменшують ризик пристрасті до гри цікаве життя, знання, розуміння того, що алкоголь, наркотики та надмір ігор – це все один ланцюжок, кінцевий пункт якого - повна самоліквідація особистості. Імунітетом тут мають бути чуття міри та відповідальності. Згадай народну мудрість: «Що занадто, то нездорово».
I hate action films because of cruelty and violence. I feel sad when the people on the screen hit each other. Violence is not my cup of tea. I think that books and films can teach us to be kind and compassionate. I want everybody to live in peace and harmony. It seems to me films you watch may tell everybody about you and your feelings. My favourite film is "White Bim Black Ear" by Gabriel Topolsky that teaches us kindness and mercy, faithfulness and loyalty. A big city. One single man and a faithful dog live in the same apartment. They are very attached to each other. But the sick owner of the dog was taken to hospital. He manages to say to Bim only one word "Wait!" And the dog understands him and he is waiting for his friend.
Unfortunately, there are quite a lot of evil and unpleasant people, and Bim has to meet them in the image of the woman who hates dogs, the angry and cruel collector of dogs' collars, the hunter from a small village..
But fortunately, there are much more kind and responsive people in this world, and they help the poor dog. They take an active part in the fates of Bim and its owner. The story teaches us to be faithful friends, it shows us that hatred and betrayal are the lowest traits.
The little boy, faced with cruelty adults, rebels against them, he told the most important words calling us to goodness and mercy, compassion and empathy.
I like these films.
Я ненавижу боевики из-за жестокости и насилия. Мне грустно, когда люди на экране бьют друг друга. Насилие-это не моё. Я думаю, что книги и фильмы должны учить нас быть добрыми и милосеродными. Я хочу, чтобы все жили в мире и согласии.
Мне кажется, фильмы, которые вы смотрите, могут рассказать все о вас и вашем вкусе.
Мой любимый фильм "Белый Бим Черное ухо" по повести Гавриила Топольского, который учит нас доброте и милосердию, преданности и верности.
Большой город. Мужчина и верный пес живут в той же квартире. Они очень привязаны друг к другу. Но больной хозяин собаки был отпавлен в больницу. Он успевает сказать Биму только одно слово: "Ждать!" И собака понимает его и ждет своего друга.К сожалению, есть немало злых и неприятных людей, и Биму пришлось встретиться с ними: с женщиной, которая ненавидит собак, злым и жестоким коллекционером собачьих ошейников, охотник из маленькой деревни.. Но, к счастью, есть гораздо более добрые и отзывчивые люди в этом мире, и они бедной собаке. Они принимают активное участие в судьбах Бима и его хозяина. История учит нас быть верными друзьями, показывает нам, что ненависть и предательство - самые низкие черты характера. Маленький мальчик, столкнувшись с жестокостью взрослых, восстает против несправедливости и говорит самые важные слова, призывающие нас к добру и милосердию, сочувствию и сопереживанию.
Такие фильмы я люблю.