За легендою, ромашки – це не просто квіти, це маленькі парасольки степових гномів.
Почнеться в степу прохолодний літній дощ, заховається все живе: і комахи, і бджоли, і мурашки. Тільки добрий гномик не боїться дощу. Він зриває парасольку – ромашку та йде степом, тримаючи її над головою. Дзвінко падають краплі на квітку, збігають цівками з ніжних тремтливих пелюсток, а гном залишається сухим і веселим навіть під найсильнішим дощем.
Іще 150 років тому ромашку демонстрували глядачам як дивовижну і рідкісну з далекої Америки.
У Росії, а згодом і в Україні, вона з’явилася випадково. Зерно пшениці, засмічене насінням ромашки, засипали в мішки та повезли з Америки до Росії. У мішках виявилися дірки, у вагонах – щілини, і дрібне насіннячко цих квітів розсипалося по залізничному полотну. А невдовзі американська ромашка розсіялася вздовж колії, укривши землю м’яким, кучерявим, терпкувато – запашним килимом.
( М.Голець)
Текст 2. Ромашки
Навесні Ліда і Оля вирішили у дворі розбити клумбу. Сестри скопали грядку і засіяли її насінням ромашки.
Дівчата старанно доглядали квітник: пололи бур'ян, в спеку поливали.
Якось вранці Оля і Ліда зупинилися біля розквітлих квіток і робачили, що ромашки - дуже ніжні. Голівки їх, неначе маленькі жовті сонечка з білосніжними промінчиками. Листя - ніби прозоре зелене мереживо. В кожній квіточці - крапелька роси, а в ній блакитне небо і пухнасті хмарки пливуть. Над ними весело кружляли бджілки.
Сестрички спочатку захотіли нарвати ромашок в букет, але подумали, що зірвані квіти швидко зів'януть. Тоді не почують вони співу пташок, не побачать сонечка, бджілок і навіть їх.
Дівчата вирішили, що ромашки – чудові квіти, нехай собі ростуть. (98 слів)
Текст 1. Ромашка
За легендою, ромашки – це не просто квіти, це маленькі парасольки степових гномів.
Почнеться в степу прохолодний літній дощ, заховається все живе: і комахи, і бджоли, і мурашки. Тільки добрий гномик не боїться дощу. Він зриває парасольку – ромашку та йде степом, тримаючи її над головою. Дзвінко падають краплі на квітку, збігають цівками з ніжних тремтливих пелюсток, а гном залишається сухим і веселим навіть під найсильнішим дощем.
Іще 150 років тому ромашку демонстрували глядачам як дивовижну і рідкісну з далекої Америки.
У Росії, а згодом і в Україні, вона з’явилася випадково. Зерно пшениці, засмічене насінням ромашки, засипали в мішки та повезли з Америки до Росії. У мішках виявилися дірки, у вагонах – щілини, і дрібне насіннячко цих квітів розсипалося по залізничному полотну. А невдовзі американська ромашка розсіялася вздовж колії, укривши землю м’яким, кучерявим, терпкувато – запашним килимом.
( М.Голець)
Текст 2. Ромашки
Навесні Ліда і Оля вирішили у дворі розбити клумбу. Сестри скопали грядку і засіяли її насінням ромашки.
Дівчата старанно доглядали квітник: пололи бур'ян, в спеку поливали.
Якось вранці Оля і Ліда зупинилися біля розквітлих квіток і робачили, що ромашки - дуже ніжні. Голівки їх, неначе маленькі жовті сонечка з білосніжними промінчиками. Листя - ніби прозоре зелене мереживо. В кожній квіточці - крапелька роси, а в ній блакитне небо і пухнасті хмарки пливуть. Над ними весело кружляли бджілки.
Сестрички спочатку захотіли нарвати ромашок в букет, але подумали, що зірвані квіти швидко зів'януть. Тоді не почують вони співу пташок, не побачать сонечка, бджілок і навіть їх.
Дівчата вирішили, що ромашки – чудові квіти, нехай собі ростуть. (98 слів)