Тест.
1. Випадкова величина X вимірюється в кілограмах. В яких одиницях вимірюється M (x)?
а) кг2 ; б) кг; в) безрозмірна; г) визначити не можливо; д) відповідь відсутня.
2. Випадкова величина X вимірюється в метрах. В яких одиницях вимірюються D (x)?
а) м2; б) м; в) безрозмірна; г) визначити неможливо; д) відповідь відсутня.
3. Випадкова величина X вимірюється в сантиметрах. В яких одиницях вимірюється σ (x)?
а) см; б) см2; в) безрозмірна; г) визначити неможливо; д) відповідь відсутня.
4. Неперервна випадкова величина X має нормальний розподіл. Цей розподіл:
а) унімодальний; б) бімодальний; в) полімодальний; г) моди не існує; д) відповідь відсутня.
5. Випадкова величина X має нормальний розподіл з параметрами a = 4, σ = 2. Виберіть проміжок, в якій випадкова величина X попадає з ймовірністю 0,997.
а) (2;6); б) (0;8); в) (–2;10); г) (–4;12); д) відповідь відсутня.
6. Випадкова величина X має нормальний розподіл ймовірностей з параметрами a = 5, σ = 1. Яка ймовірність того, що випадкова величина X набуде значення з проміжку [5, +∞)?
а) 0,2; б) 0,5; в) 0,9; г) 1; д) відповідь відсутня.
7. Випадкова величина X має нормальний розподіл ймовірностей з параметрами a = 6, σ = 2. Яка із наведених рівностей неправильна?
а) P (X < 6) = P (X > 6);
б) P (X (0; 6)) = P (X (6; 12));
в) P (2 ≤ x ≤ 4) = P (8 ≤ x ≤ 10); г) P (X (0; 2)) = P (X (6; 8));
д) всі рівності правильні.
8. Дискретна випадкова величина X задана рядом розподілу ймовірностей (табл.). Чому дорівнює математичне сподівання M (x)?
xi –2 –1 0 1 2
pi 0,3 0,1 0,2 0,1 0,3
а) –2; б) 1; в) 0; г) 2; д) відповідь відсутня.
9. Неперервна випадкова величина X має показниковий розподіл з параметрами λ = 4. Обчислити значення дисперсії випадкової величини X.
а) 1/4; б) 1/8; в) 1/16; г) 4; д) відповідь відсутня.
10. Неперервна випадкова величина X задана графіком щільності розподілу ймовірності на проміжну (1; 7). За межами проміжку (1; 7) щільність розподілу f (x) = 0. Виберіть неправильне твердження:
а) Me (X) = 4;
б) P (2 ≤ X ≤ 3) = P (5 ≤ X ≤ 6); в) P (X > 8) = 0;
г) P (X ≤ 8) = 1;
д) F(4) = 1/3.
28х - 5х - 23х = 17 - 13
28х - 28х = 4
0х = 4 - уравнение не имеет корней, так как при любом значении х, 0х = 0
2) 5 - 3х + 4 = 17х + 9 - 20х
- 3х - 17х + 20х = 9 - 5 - 4
- 20х + 20х = 9 - 9
0х = 0
х - любое число (от минус бесконечности до плюс бесконечности)
3) 3/4у + 2у + 5 = 2 3/4у + 4,1 + 0,9
3/4у + 2у - 2 3/4у = 4,1 + 0,9 - 5
2 3/4у - 2 3/4у = 5 - 5
0у = 0
у - любое число (от минус бесконечности до плюс бесконечности)
4) 9 - 16у = 20 - 31у+ 15у
- 16у + 31у - 15у = 20 - 9
0у = 11 - уравнение не имеет корней, так как при любом значении у, 0у = 0
ответ: 1); 4) - не имеют корней; 2); 3) - бесконечное множество корней.
Игральную кость бросают дважды. Найдите вероятность того, что оба раза выпало число, большее 3.
Решение.При бросании кубика равновозможны шесть различных исходов. Событию "выпадет больше трёх очков" удовлетворяют три случая: когда на кубике выпадает 4, 5, или 6 очков. Поэтому вероятность того, что на кубике выпадет не больше трёх очков равна Таким образом, при одном бросании кубика с одинаковой вероятностью реализуется либо событие А — выпало число, большее 3, либо событие Б — выпало число не больше 3. То есть равновероятно реализуются четыре события: А-А, А-Б, Б-А, Б-Б. Поэтому вероятность того, что оба раза выпало число, большее 3 равна
ответ: 0,25.