Іванові Котляревському, як і Тарасу Шевченку, відводять особливе місце в розвитку української літератури. Вони стояли біля її першоджерел. І якщо в поезії великого Кобзаря зазвучала душа українського народу, то справжньою енциклопедією українознавства стала поема Котляревського «Енеїда». Роздiл за роздiлом, усе з більшим інтересом читаємо розповіді письменника про те, як пригощають Енея в Дідони, Турна, Ацеста, Латина, як одягається Дідона, Ганна, в які ігри вони грають, яка музика звучать під час веселих пишних обідів. Тож читаєш і дивуєшся: скільки знав Котляревський про життя свого народу! Поема “Енеїда” - травестiйно-бурлескна: використавши сюжет Вергілієвої поеми, І. П. Котляревський дав йому нове наповнення, вивертаючи навиворіт текст оригіналу.Котляревський, розповiдаючи про пригоди троянцiв, вiдтворює характери, побут, звичаї українцiв з такою детальнiстю, що за цею поемою цiлком можна вивчати життя укpаїнського наpоду того далекого часу. «Енеїда» Івана Котляревського «гриміла» на всю Україну, чутки про неї дійшли в свій час і до Росії.
