Учитель перевіряв зошити учнів протягом трьох годин. Першої години він перевірив 9 зошитів, що становить 25 % усієї кількості. Скільки зошитів у середньому перевіряв учитель за 1 годину я хочу жить и тому кто решит
Нтересные факты о Свиридове 1. В комнате общежития, где, кроме студента Свиридова, жили еще 20 человек, больше никто не занимался сочинительством. За это его дразнили «гениальным композитором». 2. Свиридов, снискавший известность не только в стране, но и за рубежом, всю жизнь арендовал инструмент у Союза композиторов. 3. Свиридов обожал рыбалку, но не выносил копать червяков – брезговал. После этого занятия часами мыл руки. Однажды его друг оперный певец Александр Ведерников привез в подарок удочку из Италии: «И вот клюнул у него крупный лещ. Совсем было вытянул его на песчаный бережок, а в это время лещ как ударит хвостом! Оборвал леску и ушел. Георгий Васильевич с досады бросил удочку и стал ее топтать. Очень рассердился и на леща, и на себя. А потом почти плакал: Сандро, ну сделай. Может, ты можешь починить удочку?» 4. Квартира Свиридова в Москве прослушивалась. Поскольку он был беспартийным, считался «неблагонадежным». Но хозяин и гости знали о наблюдении и были осторожны – темы политики дома не касались. 5. В 1968 году депутат Верховного Совета СССР Георгий Свиридов организовал первый фестиваль имени самого себя. На фестивале исполнялись его же произведения. 6. Отпевание Георгия Васильевича Свиридова проходило в Москве в храме Христа Во время церемонии заплакал даже
Сприйняття минулого з часом мимоволі змінюється. З одного боку, ми стаємо менш залежними від тих, хто "робив історію", ставав її героями чи антигероями, все менше маємо до них "сентиментів". Значно важливішими для нас стають джерела, яких історики відкривають дедалі більше, або аналізують у ширшому контексті.
З другого боку, час невпинно поглиблює прірву між нами та історичною минувшиною. Ця неуникнена дистанція провокує до того, що історики називають модернізацією.
Модернізація в історії становить чи не найбільший бар'єр для розуміння минулого. Це коли на речі та явища далекої минувшини ми дивимося очима людини з сучасним життєвим та освітнім досвідом - немотивовано переносимо цілком сучасні мисленневі практики та стереотипи на інші епохи.
Сприйняття минулого з часом мимоволі змінюється. З одного боку, ми стаємо менш залежними від тих, хто "робив історію", ставав її героями чи антигероями, все менше маємо до них "сентиментів". Значно важливішими для нас стають джерела, яких історики відкривають дедалі більше, або аналізують у ширшому контексті.
З другого боку, час невпинно поглиблює прірву між нами та історичною минувшиною. Ця неуникнена дистанція провокує до того, що історики називають модернізацією.
Модернізація в історії становить чи не найбільший бар'єр для розуміння минулого. Це коли на речі та явища далекої минувшини ми дивимося очима людини з сучасним життєвим та освітнім досвідом - немотивовано переносимо цілком сучасні мисленневі практики та стереотипи на інші епохи.