В системе цепных колёс у первого колеса слева 54 зубьев, у следующего — 27, у третьего — 108, а у самого маленького справа — 18 зубьев. Сколько оборотов сделает правое крайнее колесо, если левое крайнее сделает полный оборот?
Сначала, не обращая внимание на "быков" и "коров", выпишем кол-во цифр из загаданного числа, которые присутствуют в ходах: 9486 - 2, 1279 - 3, 8512 - 2, 9761 - 2. Взяв за число для проверки 1279, где только одной цифры нет в задуманном числе, вычисляем, что тремя из четырёх цифр задуманного числа являются 1, 2 и 9. Соответственно, тогда в 1279 присутствуют 1, 2 и 9, в 8512 - 1 и 2, в 9761 - 1 и 9. Остаётся число 9486, где из найденных нами цифр есть только 9. Значит, какая-то из цифр 4,8,6 - ещё одна в загаданном числе. Так как 8 и 6 были в других числах, но кол-во коров не прибавлялось, эта цифра - 4. Теперь надо расставить найденные нами 1,2,4 и 9 в верном порядке. В числе 9761 есть бык и корова. Какую-то из этих ролей занимает 1, другую - 9. Допустим, что девятка - бык. Но этот факт опровергается тем, что в 9486 эта цифра стоит на том же месте, а быков нет. Значит, на своём месте стоит единица. Далее возьмёмся за второе число с быком, 1279. Где же здесь бык? Это не 1 - она уже стоит на последнем месте и не 9 - ведь это последнее место занимает единица. И уж тем более это не 7 - её совсем нет в задуманном числе! Значит, бык - это двойка. Далее, составив таблицу 4х4, где в столбик расположены цифры загаданного числа, а в строчку их порядок (1й, 2й...), видим, что 4 окажется первой, а 9 - третьей.
Мольер Жан Батист Читаючи комедію Мольєра "Міщанин-шляхтич", мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час - сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою.
Подекуди герой Мольєра викликає навіть співчуття - адже він хоче чогось навчитися! Але те, як він це робить, викликає тільки сміх. У нього немає найголовнішого - природного розуму, природного здорового глузду, який є навіть у простого селянина. Він заводить дружбу з людьми, що потихеньку обкрадають його. Він приймає авантюриста Доранта, тому що в того є титул і гарні манери, і відштовхує чесного Клеонта, тому що гой не дворянин. Він носить коштовний, але смішний і чудернацький одяг... Ну чим не "новий росіянин" із сучасного анекдоту?
Але, яким би смішним не був Журден зі своїми претензіями на дворянство, він усе-таки виший від своєї жінки, що заперечує освіту взагалі. Інша річ, що в прагненні наслідувати дворянство зовні, він одягається в безглузді убрання ("Усі добродії так носять"), безглуздо поводиться ("Егей, два моїх лакеї!"). Але повернемося до нашого часу.
Хіба не нагадує це тих, хто "із бруду в князі"? На жаль, дурість людська не знає меж. "Не місце прикрашає людину, а людина місце"; "Як не коваль, то й рук не погань" - ці і подібні до них прислів'я дуже мудрі. Мольєр говорить нам: головне не в титулі і не в гарних манерах, за ними можуть ховатися безпросвітна дурість і неуцтво.
На жаль, журдени жили, живуть і житимуть. Вони будуть намагатися купити собі розум, манери, родовід або щось подібне. Але Мольєр ще понад триста років тому показав, до чого це все приводить.
Итак, ПОБЕДНЫЙ ХОД - ЧИСЛО 4291.
Читаючи комедію Мольєра "Міщанин-шляхтич", мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час - сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою.
Подекуди герой Мольєра викликає навіть співчуття - адже він хоче чогось навчитися! Але те, як він це робить, викликає тільки сміх. У нього немає найголовнішого - природного розуму, природного здорового глузду, який є навіть у простого селянина. Він заводить дружбу з людьми, що потихеньку обкрадають його. Він приймає авантюриста Доранта, тому що в того є титул і гарні манери, і відштовхує чесного Клеонта, тому що гой не дворянин. Він носить коштовний, але смішний і чудернацький одяг... Ну чим не "новий росіянин" із сучасного анекдоту?
Але, яким би смішним не був Журден зі своїми претензіями на дворянство, він усе-таки виший від своєї жінки, що заперечує освіту взагалі. Інша річ, що в прагненні наслідувати дворянство зовні, він одягається в безглузді убрання ("Усі добродії так носять"), безглуздо поводиться ("Егей, два моїх лакеї!"). Але повернемося до нашого часу.
Хіба не нагадує це тих, хто "із бруду в князі"? На жаль, дурість людська не знає меж. "Не місце прикрашає людину, а людина місце"; "Як не коваль, то й рук не погань" - ці і подібні до них прислів'я дуже мудрі. Мольєр говорить нам: головне не в титулі і не в гарних манерах, за ними можуть ховатися безпросвітна дурість і неуцтво.
На жаль, журдени жили, живуть і житимуть. Вони будуть намагатися купити собі розум, манери, родовід або щось подібне. Але Мольєр ще понад триста років тому показав, до чого це все приводить.