тваринний світ відноситься до відновлюваних природних ресурсів. однак для збереження їх здатності до відновлення потрібні конкретні, не порушені людиною, природні умови, де відновні процеси відбуваються з певною швидкістю. у наш час темпи витрачання відновлюваних ресурсів можуть бути такими, що не відпові темпам їх відновлення. надмірне витрачання відновлюваних ресурсів може призвести до їх виснаження. прикладом може бути виснаження рибних ресурсів. тривалий час існувала думка, що їх ресурси невичерпні. сьогодення показало, що ця думка виявилася помилковою.
порушення та деградація місць перебування спричиняє найбільш негативний вплив на всі групи тварин. він загрожує 67 % загальної кількості всіх рідкісних і зникаючих видів тварин. до цього фактора відносяться інтенсифікація ведення сільського господарства; вирубування лісів; будівництво меліоративних споруд та осушувальна меліорація; випалювання рослинності та антропогенні лісові пожежі; розширення забудови; природні явища.
вирубування лісів, розорення степів, осушення боліт, спорудження водосховищ, каналів, прокладання автошляхів та залізниць, ліній електропередач, побудова міст, промислових об’єктів, розробка корисних копалин відкритим способом тощо докорінно змінюють екосистеми. для тварин, що пристосовувалися до певних умов протягом тисячоліть, такі різкі зміни виявляються несприятливими, і вони або повністю зникають, або ж стають рідкісними.
найчастіше зміни в екологічних системах відбуваються повільно, малопомітно, однак вплив їх на тваринний світ в кінцевому результаті значний.
хімізація сільського господарства викликає зміну генетичних, фізіологічних, біохімічних та інших функцій живих організмів. пестициди призводять до зменшення кількості тварин на великих територіях. установлено, що кількість отрутохімікатів в організмі тварин збільшується по ланцюгу живлення. слід також зазначити, що теплокровні тварини (ссавці, птахи) менш чутливі до пестицидів, ніж холоднокровні хребетні (риби, плазуни та земноводні).
дуже від пестицидів і корисні безхребетні тварини, зокрема, дощові черви, комахи-запилювачі та ін.
забирання води для зрошення полів викликає загибель мальків риб. з поливних земель можуть зникнути сухолюбні тварини.
відомі численні випадки загибелі тварин від сільськогосподарськоїтехніки.
різні дії - , обробка сільгоспугідь, заготівля дров, рекреаційне навантаження - розлякують тварин, особливо це небезпечно в період розмноження.
до серйозних екологічних наслідків призводить забруднення атмосферного повітря і водойм ві промислового виробництва, стічними комунальних підприємств. екологічним лихом для водної фауни стає забруднення морських екосистем нафтою і нафтопродуктами.
величезна кількість тварин гине під колесами автомобілів на великих автомагістралях, загрозою для птахів є літаки та різні високі споруди, високовольтні лінії електропередач.
спорудження гідротехнічних споруд ускладнює чи навіть зовсім унеможливлює існування багатьох видів цінних промислових риб, а також викликає інші негативні екологічні наслідки, які часто не враховуються під час проектування таких об’єктів.
зникнення видів вважається природним процесом, і за палеонтологічними даними середня швидкість цього процесу - один вид за століття. але за останні 200 років швидкість зникнення видів зросла мінімум в 40 разів. у всіх життєвих форм масштаби вимирання в 100-1000 разів більше статистично очікуваних; ця швидкість зникнення видів прямо пов’язана з деструктивним і мінливим впливом людства на природу землі.
п
однією з форм видів є браконьєрство. браконьєрство - це незаконне добування тварин, у тому числі риби. форми браконьєрства можуть бути різними, найчастіше це добування риби забороненими засобами і знаряддями виловлювання. формами браконьєрства є виловлювання риби в заборонених місцях, виловлювання нестатевозрілої риби та під час її розмноження (нересту); добування тварин, що занесені до червоної книги україни.
соціальна небезпека браконьєрства дуже велика: воно завдає шкоди охороні природи і ресурсам промислових тварин, підриває процеси їх відтворення, знижує економічний потенціал мисливського і рибного господарств.
найбільше значення серед відтворюючих заходів має штучне розведення риб - одна з основних галузей рибного господарства. важливе значення має ставкове риборозведення - так розводять коропа, сазана, карася, далекосхідного білого амура, товстолобика. отже, в збереженні рибних багатств першорядну роль відіграють ведення інтенсивного планового рибного господарства та всебічна охорона водойм. підприємства, установи та організації зобов’язані виконувати вимоги, передбачені ст. 26 закону україни, а також здійснювати за погодженням з органами міністерства охорони навколишнього середовища україни та державного комітету україни з рибного господарства і рибної промисловості рибоохоронні та меморативно-технічні заходи, що забезпечують поліпшення стану водойм і умов відтворення риби та інших водних організацій.
148 * 6,5 - 31,7 + 24,4 * 6,5 = 6,5 * (148 + 24,4) - 31,7 = 6,5 * 172,4 - 31,7 = 1120,6 - 31,7 = 1088,9
12 * (-3) - 16 : (-4) = - 36 - (-4) = - 36 + 4 = - 32
- 24 : (-8) + 15 * (-3) = 3 + (-45) = - 42
- 3 * (х + 4) = 18 - 3 * (х + 2) = 6
- 3х - 12 = 18 - 3х - 6 = 6
- 3х = 18 + 12 - 3х = 6 + 6
- 3х = 30 - 3х = 12
х = 30 : (-3) х = 12 : (-3)
х = - 10 х = - 4
416 школьников - 32%
х школьников - 100%
х = 416 * 100 : 32 = 1300 школьников приняли участие в олимпиаде
700 книг - 100%
х книг - 130%
х = 700 * 130 : 100 = 910 книг стало к концу учебного года
тваринний світ відноситься до відновлюваних природних ресурсів. однак для збереження їх здатності до відновлення потрібні конкретні, не порушені людиною, природні умови, де відновні процеси відбуваються з певною швидкістю. у наш час темпи витрачання відновлюваних ресурсів можуть бути такими, що не відпові темпам їх відновлення. надмірне витрачання відновлюваних ресурсів може призвести до їх виснаження. прикладом може бути виснаження рибних ресурсів. тривалий час існувала думка, що їх ресурси невичерпні. сьогодення показало, що ця думка виявилася помилковою.
порушення та деградація місць перебування спричиняє найбільш негативний вплив на всі групи тварин. він загрожує 67 % загальної кількості всіх рідкісних і зникаючих видів тварин. до цього фактора відносяться інтенсифікація ведення сільського господарства; вирубування лісів; будівництво меліоративних споруд та осушувальна меліорація; випалювання рослинності та антропогенні лісові пожежі; розширення забудови; природні явища.
вирубування лісів, розорення степів, осушення боліт, спорудження водосховищ, каналів, прокладання автошляхів та залізниць, ліній електропередач, побудова міст, промислових об’єктів, розробка корисних копалин відкритим способом тощо докорінно змінюють екосистеми. для тварин, що пристосовувалися до певних умов протягом тисячоліть, такі різкі зміни виявляються несприятливими, і вони або повністю зникають, або ж стають рідкісними.
найчастіше зміни в екологічних системах відбуваються повільно, малопомітно, однак вплив їх на тваринний світ в кінцевому результаті значний.
хімізація сільського господарства викликає зміну генетичних, фізіологічних, біохімічних та інших функцій живих організмів. пестициди призводять до зменшення кількості тварин на великих територіях. установлено, що кількість отрутохімікатів в організмі тварин збільшується по ланцюгу живлення. слід також зазначити, що теплокровні тварини (ссавці, птахи) менш чутливі до пестицидів, ніж холоднокровні хребетні (риби, плазуни та земноводні).
дуже від пестицидів і корисні безхребетні тварини, зокрема, дощові черви, комахи-запилювачі та ін.
забирання води для зрошення полів викликає загибель мальків риб. з поливних земель можуть зникнути сухолюбні тварини.
відомі численні випадки загибелі тварин від сільськогосподарськоїтехніки.
різні дії - , обробка сільгоспугідь, заготівля дров, рекреаційне навантаження - розлякують тварин, особливо це небезпечно в період розмноження.
до серйозних екологічних наслідків призводить забруднення атмосферного повітря і водойм ві промислового виробництва, стічними комунальних підприємств. екологічним лихом для водної фауни стає забруднення морських екосистем нафтою і нафтопродуктами.
величезна кількість тварин гине під колесами автомобілів на великих автомагістралях, загрозою для птахів є літаки та різні високі споруди, високовольтні лінії електропередач.
спорудження гідротехнічних споруд ускладнює чи навіть зовсім унеможливлює існування багатьох видів цінних промислових риб, а також викликає інші негативні екологічні наслідки, які часто не враховуються під час проектування таких об’єктів.
зникнення видів вважається природним процесом, і за палеонтологічними даними середня швидкість цього процесу - один вид за століття. але за останні 200 років швидкість зникнення видів зросла мінімум в 40 разів. у всіх життєвих форм масштаби вимирання в 100-1000 разів більше статистично очікуваних; ця швидкість зникнення видів прямо пов’язана з деструктивним і мінливим впливом людства на природу землі.
п
однією з форм видів є браконьєрство. браконьєрство - це незаконне добування тварин, у тому числі риби. форми браконьєрства можуть бути різними, найчастіше це добування риби забороненими засобами і знаряддями виловлювання. формами браконьєрства є виловлювання риби в заборонених місцях, виловлювання нестатевозрілої риби та під час її розмноження (нересту); добування тварин, що занесені до червоної книги україни.
соціальна небезпека браконьєрства дуже велика: воно завдає шкоди охороні природи і ресурсам промислових тварин, підриває процеси їх відтворення, знижує економічний потенціал мисливського і рибного господарств.
найбільше значення серед відтворюючих заходів має штучне розведення риб - одна з основних галузей рибного господарства. важливе значення має ставкове риборозведення - так розводять коропа, сазана, карася, далекосхідного білого амура, товстолобика. отже, в збереженні рибних багатств першорядну роль відіграють ведення інтенсивного планового рибного господарства та всебічна охорона водойм. підприємства, установи та організації зобов’язані виконувати вимоги, передбачені ст. 26 закону україни, а також здійснювати за погодженням з органами міністерства охорони навколишнього середовища україни та державного комітету україни з рибного господарства і рибної промисловості рибоохоронні та меморативно-технічні заходи, що забезпечують поліпшення стану водойм і умов відтворення риби та інших водних організацій.