нце 1991 года, после развала СССР, в стране наступил самый "темный” период новейшей истории. Полнейшие беспредел и неопределенность, царившие в стране, не обошли стороной и выпуск разменной монеты России. То и дело беспричинно менялись сплавы, номиналы и внешний вид монет. Мелочь новой России имела такую низкую ценность, что ее было стыдно брать на сдачу в магазинах. Но в то же время среди монет 1992-1993 гг. попадаются и довольно редкие и дорогие экземпляры. Подробнее о ценах на монеты 1992-1993 гг. можно узнать в разделе "Каталог монет России”. В 1992 году Государственный банк СССР был переименован в Банк России. И уже Банком России были выпущены в обращение первые монеты новой России с двуглавым орлом достоинством 1, 5, 10, 20, 50 и 100 рублей, которые имели хождение на всей территории России наравне с монетами образца 1991 года. Монеты достоинством 1 и 5 рублей изготавливались из стали с латунным покрытием, монеты 10 и 20 рублей из медно-никелевого сплава, а 50 и 100 рублей были биметаллическими (бронза и медно-никелевый сплав). Монеты России выпускались на двух монетных дворах (ММД и ЛМД). образца 1992 года В 1993 году дизайн 10-ти и 20-ти рублёвых монет не менялся, однако поменялся сплав. Теперь их чеканили из стали с мельхиоровым покрытием. Монеты достоинством 1 и 5 рублей в 1993 году не выпускались. У монет достоинством 50 и 100 рублей изменился дизайн и сплав. 50 рублей чеканили из бронзы, а 100 рублей из медно-никелевого сплава. монеты образца 1993 года Последние монеты России раннего периода новейшей российской истории выпускались с датой 1993 г., однако монету достоинством 50 рублей выпускали еще и в 1995 году, по образцу 1993 года, только изменился сплав. В тот период для чеканки монет использовали сталь с латунным покрытием. Начиная с 1997 года, в обращение были выпущены современные монеты, которые по сей день находятся в наших с Вами кошельках. Про некоторые, наиболее ценные, из этих монет, сегодня я и хочу поговорить немного подробнее. именные монеты Банка России На сегодняшний день, наиболее редкими и дорогостоящими монетами современной России являются 50 копеек, 1 и 2 рубля 2001 года с логотипом Московского монетного двора, а также монеты 2003 года достоинством в 1, 2 и 5 рублей. Эти монеты активно скупаются и продаются частными лицами и банками по цене в несколько тысяч раз больше номинала. Сюда же, к редким монетам, можно отнести и 5 копеек 2002-2003 гг. без логотипа монетного двора. В настоящее время, очевидно, что редкие монеты Банка России становятся одним из вариантов накопления капитала, не подверженного инфляции. Даже Сбербанк России рассматривает редкие монеты 2001 и 2003 годов, как вариант для выгодного вложения своих активов методом скупки этих денег у населения. Редкие монеты России 2001 годаИтак, мы с Вами выяснили, что наиболее редкими являются монеты достоинством 50 копеек, 1 и 2 рубля 2001 года, выпущенные Московским монетным двором. Тираж этих монет в 2001 году был минимальным. Как предполагают некоторые специалисты, монет достоинством 50 копеек, 1 и 2 рубля в 2001 году было выпущено буквально несколько десятков. В какой-то мере эти монеты России были пробными. Но все-таки, несмотря на такой маленький тираж, часть нумизматов имеют в своих коллекциях
Біосфера та її роль в житті людей, основні підходи до вирішення проблеми взаємовідносин суспільства і природи
Середовищем проживання та життєзабезпечення людини є планетарне утворення - біосфера, яка розташовується на земній поверхні, формується, функціонує і розвивається завдяки взаємообумовленості та взаємодії Сонця, Землі, Місяця та їх інтегральної енергії. Згідно з поглядами В.І. Вернадського, біосфера є природною сферою, що займає простір, який включає атмосферу (до озоновому шару), гідросферу і літосферу, а також жива речовина: мікроорганізми, гриби, рослинний і тваринний світ. Характеристикою біосфери є постійний кругообіг енергії і речовин, який виник у процесах їх переміщення з одного організаційного рівня на іншій. При цьому гається безперервна трансформація енергії без утворення речовинних відходів.
В сучасній глобальній соціоекосістемі фіксують глобальні, швидкоплинні зміни в навколишньому середовищі, які загрожують цілісності біосфери і виживанню людства. Все більше гаються ознаки змін клімату, складу повітря, руйнуванню озоносфери, порушення віковічних глобальних циклів (вуглецевого, водного, кисневого), посилення спустошення, деградації всіх природних систем. Це обумовлено тим, що зростання суспільних потреб збільшує обсяги забруднюючих речовин (канцерогенів, мутагенів, токсинів тощо), які викидаються у природну сферу, в порушення законів саморегуляції біосфери, і які природа вже не здатна трансформувати до небезпечних. Тому, дуже важливого значення набуває оптимізація відносин людства з природою, в основі якої лежить пошук шляхів знешкодження негативних наслідків антропогенних змін природи.
Біосфера та її роль в житті людей, основні підходи до вирішення проблеми взаємовідносин суспільства і природи
Середовищем проживання та життєзабезпечення людини є планетарне утворення - біосфера, яка розташовується на земній поверхні, формується, функціонує і розвивається завдяки взаємообумовленості та взаємодії Сонця, Землі, Місяця та їх інтегральної енергії. Згідно з поглядами В.І. Вернадського, біосфера є природною сферою, що займає простір, який включає атмосферу (до озоновому шару), гідросферу і літосферу, а також жива речовина: мікроорганізми, гриби, рослинний і тваринний світ. Характеристикою біосфери є постійний кругообіг енергії і речовин, який виник у процесах їх переміщення з одного організаційного рівня на іншій. При цьому гається безперервна трансформація енергії без утворення речовинних відходів.
В сучасній глобальній соціоекосістемі фіксують глобальні, швидкоплинні зміни в навколишньому середовищі, які загрожують цілісності біосфери і виживанню людства. Все більше гаються ознаки змін клімату, складу повітря, руйнуванню озоносфери, порушення віковічних глобальних циклів (вуглецевого, водного, кисневого), посилення спустошення, деградації всіх природних систем. Це обумовлено тим, що зростання суспільних потреб збільшує обсяги забруднюючих речовин (канцерогенів, мутагенів, токсинів тощо), які викидаються у природну сферу, в порушення законів саморегуляції біосфери, і які природа вже не здатна трансформувати до небезпечних. Тому, дуже важливого значення набуває оптимізація відносин людства з природою, в основі якої лежить пошук шляхів знешкодження негативних наслідків антропогенних змін природи.