Гурткова робота – важливий вид позакласної роботи у навчально-виховному процесі. Сухомлинський був глибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку школярів у позакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей - багатогранні. Характерною особливістю позакласної роботи є те, що вона здійснюється на принципі добровільності. В роботі кожного гуртка є гурткові дні, коли діти весело та цікаво проводять свята, урочисті заходи. Гурткові дні ще більш здружують, згуртовують дітей, сприяють розкриттю їх творчих здібностей. Розглядаючи діяльність спортивно-туристичного гуртка, можна сказати, що туризм взагалі, і спортивний туризм зокрема – надзвичайно захоплива справа. Спортивний туризм – це більше ніж спорт. Це можливість познайомитися з культурою проживаючих у районі подорожі народів, насолодитися спогляданням дивовижних ландшафтів, випробувати трепет дослідника - першопрохідника. Нарешті, спортивний туризм - це школа мудрості. Це точний розрахунок сил, вміння передбачати події і прогнозувати перебіг породжуваних ними процесів, це розвиток високих моральних і духовних якостей. Унікальним і важливим моментом в спортивному туризмі є те, що він, як і любий інший спорт, розвиває не тільки тіло, але й дух. Безсумнівно, що гуртківці, які займаються спортивним туризмом, опановують велику кількість практичних, корисних навичок, що неодноразово знадобляться у житті. Але окремо слід сказати про позитивні особистісні зміни юних спортсменів-туристів. Зміни, що формуються, коли допомагаєш другу в скрутну хвилину, коли переживаєш фізичні та побутові незручності, коли душа переймається красою оточуючого….І тому правильно організовані гурткові дні в гуртку спортивного туризму до дітям ще більше розкритися, закріпити пройдений на заняттях матеріал, розвинути творчі здібності, подарувати прекрасні моменти спілкування одне з одним, залишити в душі незабутні спогади…
Мета даної теми полягає в наступному: провести цікаві гурткові дні для змістовного дозвілля учнів, під час яких сприяти створенню позитивних емоційних переживань дітей, розвивати їх творчі навички, комунікативність, спонукати до активності.
Матеріал розрахований для учнів 5-11 класів.
Дана тема розрахована на 8 годин. Заняття можна проводити на протязі навчального року. Доцільно провести свято „День Туризму” – 27 вересня, свято „Посвята в туристи” – 15 листопада (через два місяці після того, як новачки прийшли в гурток), свято „Вечір бардівської пісні” - 20 грудня (неофіційне свято), свято „Міс туризму” – до 8 березня.
Рахманинов Сергей Васильевич (1873-1943) - русский композитор,пианист, дирижёр. Родился Рахманинов в дворянской семье в Старорусском уезде Новгородской губернии в имении Онег 20 марта 1873 г. История рода Рахманинова уходит корнями к внуку молдавского царя Стефана Великого Василию, прозванного Рахманиным. С 4-5 лет играл на фортепьяно (занимался с матерью и педагогом А. Д. Орнатской). С 1882 учился в Петербургской консерватории у В. В. Демянского, с 1885 - в Московской консерватории у Н. С. Зверева и А. И. Зилоти (фортепьяно), С. И. Танеева и А. С. Аренского (композиция). В возрасте 13 лет Рахманинов был представлен Чайковскому. В годы учения сочинил ряд произведений, в том числе романс "В молчанье ночи тайной", 1-й концерт для фортепьяно с оркестром (1891, 2-я редакция 1917). Окончил Московскую консерваторию по классам фортепьяно (1891) и композиции (1892, с большой золотой медалью). Дипломная работа Рахманинова - одноактная опера "Алеко" (либретто Вл. И. Немировича-Данченко по поэме А. С. Пушкина "Цыганы", пост. 1893, Большой театр, Москва).В 1912 г. Рахманинов вступил в должность дирижера симфонических концертов Московского филармонического общества и с невероятным успехом провел сезон, в одном из концертов которого была исполнена его симфоническая поэма «Колокола» по произведению Эдгара По в переводе Константина Бальмонта.
В начале тридцатых годов в беседе со своим биографом О. Ризерманом, композитор признался: "Это произведение, над которым я работал со страстной увлеченностью, я люблю более всех прочих своих сочинений". Даже если вспомнить, что эти слова были сказаны до появления таких партитур, как "Рапсодия на тему Паганини", Третья симфония и "Симфонические танцы" (они были написаны в последнее десятилетие жизни композитора), всё же суть приведённого высказывания верна: Рахманинов всегда выделял, как-то по особенному любил "Колокола". Музыкальное произведение, написанное накануне I Мировой войны, отразило ощущение приближавшейся грозы, воссоздало мир национальной старины – «симфонию» русских колокольных звонов.1 ноября 1918 г. семья Рахманиновых отплыла из Норвегии в Нью-Йорк.Рахманинов - один из крупнейших музыкантов рубежа 19-20 вв. Его искусство отличает жизненная правдивость, демократическая направленность, искренность и эмоциональная полнота художественного высказывания. Рахманинов следовал лучшим традициям музыкальной классики, прежде всего русской. Обострённо-лирическое ощущение эпохи грандиозных социальных потрясений связано у Рахманинова с воплощением образов родины. Рахманинов был проникновенным певцом русской природы. В его сочинениях тесно сосуществуют страстные порывы непримиримого протеста и тихоупоённое созерцание, трепетная насторожённость и волевая решимость, мрачный трагизм и восторженная гимничность. Музыка Рахманинова, обладающая неистощимым мелодическим и подголосочно-полифоническим богатством, впитала русские народно-песенные истоки и некоторые особенности знаменного распева. Одна из самобытных основ музыкального стиля Рахманинова - органичное сочетание широты и свободы мелодического дыхания с ритмической энергией. Национально-колоритная черта гармонического языка - многообразное претворение колокольных звучностей. Рахманинов развил достижения русского лирико-драматического и эпического симфонизма. Тема родины, центральная в зрелом творчестве Рахманинова, с наибольшей полнотой воплотилась в его крупных инструментальных произведениях, особенно во 2-м и 3-м фортепьянных концертах, преломившись в лирико-трагическом аспекте в поздних сочинениях композитора. Имя Рахманинова как пианиста стоит в одном ряду с именами Ф. Листа и А. Г. Рубинштейна. феноменальная техника, певучая глубина тона, гибкая и властная ритмика всецело подчинялись в игре Рахманинов высокой одухотворённости и яркой образности выражения. Рахманинов был также одним из крупнейших оперных и симфонических дирижёров своего времени.Умер Рахманинов в Беверли-хилз (в штате Калифорния) 28 марта 1943 года.
В селе Ивановка Тамбовской области создан мемориальный музей Рахманинова (1982).
Гурткова робота – важливий вид позакласної роботи у навчально-виховному процесі. Сухомлинський був глибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку школярів у позакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей - багатогранні. Характерною особливістю позакласної роботи є те, що вона здійснюється на принципі добровільності. В роботі кожного гуртка є гурткові дні, коли діти весело та цікаво проводять свята, урочисті заходи. Гурткові дні ще більш здружують, згуртовують дітей, сприяють розкриттю їх творчих здібностей. Розглядаючи діяльність спортивно-туристичного гуртка, можна сказати, що туризм взагалі, і спортивний туризм зокрема – надзвичайно захоплива справа. Спортивний туризм – це більше ніж спорт. Це можливість познайомитися з культурою проживаючих у районі подорожі народів, насолодитися спогляданням дивовижних ландшафтів, випробувати трепет дослідника - першопрохідника. Нарешті, спортивний туризм - це школа мудрості. Це точний розрахунок сил, вміння передбачати події і прогнозувати перебіг породжуваних ними процесів, це розвиток високих моральних і духовних якостей. Унікальним і важливим моментом в спортивному туризмі є те, що він, як і любий інший спорт, розвиває не тільки тіло, але й дух. Безсумнівно, що гуртківці, які займаються спортивним туризмом, опановують велику кількість практичних, корисних навичок, що неодноразово знадобляться у житті. Але окремо слід сказати про позитивні особистісні зміни юних спортсменів-туристів. Зміни, що формуються, коли допомагаєш другу в скрутну хвилину, коли переживаєш фізичні та побутові незручності, коли душа переймається красою оточуючого….І тому правильно організовані гурткові дні в гуртку спортивного туризму до дітям ще більше розкритися, закріпити пройдений на заняттях матеріал, розвинути творчі здібності, подарувати прекрасні моменти спілкування одне з одним, залишити в душі незабутні спогади…
Мета даної теми полягає в наступному: провести цікаві гурткові дні для змістовного дозвілля учнів, під час яких сприяти створенню позитивних емоційних переживань дітей, розвивати їх творчі навички, комунікативність, спонукати до активності.
Матеріал розрахований для учнів 5-11 класів.
Дана тема розрахована на 8 годин. Заняття можна проводити на протязі навчального року. Доцільно провести свято „День Туризму” – 27 вересня, свято „Посвята в туристи” – 15 листопада (через два місяці після того, як новачки прийшли в гурток), свято „Вечір бардівської пісні” - 20 грудня (неофіційне свято), свято „Міс туризму” – до 8 березня.
Відповідь:
Рахманинов Сергей Васильевич (1873-1943) - русский композитор,пианист, дирижёр. Родился Рахманинов в дворянской семье в Старорусском уезде Новгородской губернии в имении Онег 20 марта 1873 г. История рода Рахманинова уходит корнями к внуку молдавского царя Стефана Великого Василию, прозванного Рахманиным. С 4-5 лет играл на фортепьяно (занимался с матерью и педагогом А. Д. Орнатской). С 1882 учился в Петербургской консерватории у В. В. Демянского, с 1885 - в Московской консерватории у Н. С. Зверева и А. И. Зилоти (фортепьяно), С. И. Танеева и А. С. Аренского (композиция). В возрасте 13 лет Рахманинов был представлен Чайковскому. В годы учения сочинил ряд произведений, в том числе романс "В молчанье ночи тайной", 1-й концерт для фортепьяно с оркестром (1891, 2-я редакция 1917). Окончил Московскую консерваторию по классам фортепьяно (1891) и композиции (1892, с большой золотой медалью). Дипломная работа Рахманинова - одноактная опера "Алеко" (либретто Вл. И. Немировича-Данченко по поэме А. С. Пушкина "Цыганы", пост. 1893, Большой театр, Москва).В 1912 г. Рахманинов вступил в должность дирижера симфонических концертов Московского филармонического общества и с невероятным успехом провел сезон, в одном из концертов которого была исполнена его симфоническая поэма «Колокола» по произведению Эдгара По в переводе Константина Бальмонта.
В начале тридцатых годов в беседе со своим биографом О. Ризерманом, композитор признался: "Это произведение, над которым я работал со страстной увлеченностью, я люблю более всех прочих своих сочинений". Даже если вспомнить, что эти слова были сказаны до появления таких партитур, как "Рапсодия на тему Паганини", Третья симфония и "Симфонические танцы" (они были написаны в последнее десятилетие жизни композитора), всё же суть приведённого высказывания верна: Рахманинов всегда выделял, как-то по особенному любил "Колокола". Музыкальное произведение, написанное накануне I Мировой войны, отразило ощущение приближавшейся грозы, воссоздало мир национальной старины – «симфонию» русских колокольных звонов.1 ноября 1918 г. семья Рахманиновых отплыла из Норвегии в Нью-Йорк.Рахманинов - один из крупнейших музыкантов рубежа 19-20 вв. Его искусство отличает жизненная правдивость, демократическая направленность, искренность и эмоциональная полнота художественного высказывания. Рахманинов следовал лучшим традициям музыкальной классики, прежде всего русской. Обострённо-лирическое ощущение эпохи грандиозных социальных потрясений связано у Рахманинова с воплощением образов родины. Рахманинов был проникновенным певцом русской природы. В его сочинениях тесно сосуществуют страстные порывы непримиримого протеста и тихоупоённое созерцание, трепетная насторожённость и волевая решимость, мрачный трагизм и восторженная гимничность. Музыка Рахманинова, обладающая неистощимым мелодическим и подголосочно-полифоническим богатством, впитала русские народно-песенные истоки и некоторые особенности знаменного распева. Одна из самобытных основ музыкального стиля Рахманинова - органичное сочетание широты и свободы мелодического дыхания с ритмической энергией. Национально-колоритная черта гармонического языка - многообразное претворение колокольных звучностей. Рахманинов развил достижения русского лирико-драматического и эпического симфонизма. Тема родины, центральная в зрелом творчестве Рахманинова, с наибольшей полнотой воплотилась в его крупных инструментальных произведениях, особенно во 2-м и 3-м фортепьянных концертах, преломившись в лирико-трагическом аспекте в поздних сочинениях композитора. Имя Рахманинова как пианиста стоит в одном ряду с именами Ф. Листа и А. Г. Рубинштейна. феноменальная техника, певучая глубина тона, гибкая и властная ритмика всецело подчинялись в игре Рахманинов высокой одухотворённости и яркой образности выражения. Рахманинов был также одним из крупнейших оперных и симфонических дирижёров своего времени.Умер Рахманинов в Беверли-хилз (в штате Калифорния) 28 марта 1943 года.
В селе Ивановка Тамбовской области создан мемориальный музей Рахманинова (1982).
Пояснення: