51. Гру на дитячих музичних інструментах можна починати вводити:
а/ у другій молодшій групі;
б/ у середній групі;
в/ у старшій групі;
г/ у підготовчій групі.
52. Драматизувати пісні можна починати:
а/ у другій молодшій групі;
б/ у середній групі;
в/ у старшій групі;
г/ у підготовчій групі.
53. Вводити хореографію у дошкільних закладах рекомендують:
а/ у другій молодшій групі;
б/ у середній групі;
в/ у старшій групі;
г/ у підготовчій групі.
54. Що в першу чергу повинен враховувати музичний керівник на заняттях з дітьми дошкільного віку:
а/ музичні здібності;
б/ вікові особливості;
в/ музичний репертуар;
г/ зміст навчання співу.
55. Що в структурі музикальності дітей дошкільного віку є вродженим:
а/ музичні здібності;
б/ сенсорні здібності;
в/ почуття ритму;
г/ задатки.
56. Який вид мистецтва знаходиться в русі і має часовий характер:
а/ архітектура;
б/ живопис;
в/ музика;
г/ графіка.
57. Який тип заняття не відноситься до рівня музично-естетичного розвитку дітей:
а/ традиційний;
б/ домінантний;
в/ тематичний;
г/ комплексний.
58. Спів дітей трьох років має складатися у діапазоні:
а/ 7 звуків;
б/ 1 звука;
в/ 3 звуків;
г/ 5 звуків.
59. Дитячий святковий ранок:
а/ концерт для дорослих;
б/ свято для дітей;
в/ звіт для превіряючих;
г/ підсумок роботи музичного керівника.
60. Діагностичне обстеження музичного розвитку дітей дошкільного віку проводять:
а/ на одному занятті;
б/ поза заняттями;
в/ упродовж декількох занять;
г/ на прогулянці.
61. Три кити - це:
а/ п’єса, романс, дует;
б/ пісня, танець, марш;
в/ бас, сопрано, тенор;
г/ ритм, регістр, діапазон.
62. Український народний танець, жвавий і веселий за характером:
а/ полька;
б/ гопак;
в/ горлиця;
г/ аркан.
63. Пісні, які виконувалися під час збирання врожаю:
а/ зажнивні;
б/ жнивні;
в/ обжинкові;
г/ хороводні.
64. Скільки балетів написав П. Чайковський:
а/ один;
б/ два;
в/ три;
г/ п’ять.
65. Українська народна пісня «Щедрик» в обробці:
а/ Д. Кабалевського;
б/ М. Лисенка;
в/ М. Леонтовича;
г/ К. Стеценка.
66. Мідний духовий інструмент:
а/ скрипка;
б/ валторна;
в/ кастаньєти;
г/ контрабас.
67. Дерев’яний духовий інструмент:
а/ накри;
б/ фагот;
в/ тріскалки;
г/ волинка.
68. З чого починається підготовка до святкового ранку:
а/ з вибору пісенного репертуару;
б/ з вибору танців;
в/ оформлення залу;
г/ зі складання сценарію.
69. Найважливіший елемент пісенності:
а/ мелодія;
б/ акомпанемент;
в/ динаміка;
г/ тембр.
70. Музичний знак, що поступово посилює звучання мелодії:
а/ дієз;
б/ крещендо;
в/ бемоль;
г/ бекар.
71. Ладове звучання, що передає найчастіше світлий, радісний характер:
а/ народна музика;
б/ мінор;
в/ мажор;
г/ мотив.
72. Звуковий обсяг співочого голосу:
а/ діапазон;
б/ детонування;
в/ кантилена;
г/ вокалізація.
73. Елементарні знання в галузі теорії музики:
а/ м одуляція;
б/ метр;
в/ музична грамота;
г/ такт.
74. Вид театрального мистецтва, музично-сценічний твір, заснований на синтезі музики, слова, дії:
а/ соната;
б/ симфонія;
в/ опера;
г/ балет.
75. Графічне зображення музичного звуку:
а/ мелізми;
б/ нота;
в/ нотний стан;
г/ метр.
М.В. Пескова так представляет Образцову в своей статье: «Великая певица современности, чье творчество стало выдающимся явлением мировой музыкальной жизни. Обладает безупречной музыкальной культурой, блистательной вокальной техникой. Ее насыщенное, наполненное чувственными красками меццо-сопрано, интонационная выразительность, тонкий психологизм и безусловный драматический талант заставили весь мир говорить о ее воплощении партий Сантуццы („Сельская честь“), Кармен, Далилы, Марфы („Хованщина“).
После ее выступления в „Борисе Годунове“ на гастролях Большого театра в Париже знаменитый импресарио Сол Юрок, работавший еще с Ф.И. Шаляпиным, назвал ее певицей экстра-класса. Зарубежная критика относит ее к „великим голосам Большого“. В 1980 году певице присуждена премия итальянского города Буссето „Золотой Верди“ за выдающееся исполнение музыки великого композитора».
конкурс академических пианистов, проходящий в Варшаве один раз в пять лет и посвящённый исключительно музыке Фридерика Шопена.
Конкурс был впервые проведён в 1927 г. по инициативе польского пианиста и музыкального педагога Ежи Журавлева. Председателем жюри первого конкурса был выдающийся польский композитор и педагог Витольд Малишевский. До начала Второй мировой войны конкурс состоялся трижды, и все три раза его выиграли советские пианисты. В 1949 г четвёртый конкурс, а с 1955 г. восстановился нормальный пятилетний цикл.