ДОБРОГО ВРЕМЕНИ СУТОК НАПИСАТЬ ХАРАСТЕРИСТЕКУ МАЗУРОК ШОПЕНА ДО МАЖОР ОР.56 НОМЕР 2 И МАЗУРКА СИ БЕМОЛЬ МАЖОР ОР. 7 НОМЕР 1, НУ НАПРИМЕР В КАКОМ ГОДУ НАПИСАНА И.Т.Д. ОЧЕНЬ ЗАРАНЕЕ
У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.
У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.
Музыка
Джулио Каччини/Якопо Пери: Эвридика, опера (1600)
Клаудио Монтеверди: Орфей, опера (1607)
Доменико Белли. Страдающий Орфей, опера (1616)
Стефано Ланди. Смерть Орфея, опера (1619)
Генрих Шютц. Орфей и Эвридика, опера (1638)
Луиджи Росси. Орфей, опера (1647)
Иоганн Якоб Лёве. Орфей, опера (1659)
Марк Антуан Шарпантье: Орфей спускается в ад (1686/1687)
Райнхард Кайзер: Орфей, опера (1709)
Антонио Сарторио: Орфей, опера (1673)
Жан-Батист Люлли. Орфей, опера (1690)
Жан-Филипп Рамо Орфей, кантата (ок.1721)
Георг Филипп Телеман: Орфей, или Удивительное постоянство любви (1726)
Уильям Хейс: Орфей и Эвридика, ода (1735)
Кристоф Виллибальд Глюк Орфей и Эвридика, опера (1762)
Йозеф Гайдн Душа философа, или Орфей и Эвридика, опера (1791)
Ференц Лист: Орфей, симфоническая поэма (1853—1854)
Жак Оффенбах Орфей в аду, оперетта-буфф (1858)
Джан Франческо Малипьеро: Орфеида, опера (1922)
Эрнст Кшенек. Орфей и Эвридика, опера, либретто Оскара Кокошки (1923)
Дариюс Мийо: Несчастья Орфея, опера (1924)
Игорь Стравинский: Орфей, балет (1948)
Пьер Шеффер: Орфей-53, конкретная опера (1953)
Алан Хованесс: Размышление об Орфее для оркестра (1958)
Луис Бонфа: Чёрный Орфей, джазовая музыка к фильму Марселя Камю Чёрный Орфей (1959)
Александр Журбин: Орфей и Эвридика, рок-опера (1975)
Михаэль Денхофф: O Orpheus singt, пять лирических сочинений для октета (1977)
Ханс Вернер Хенце: Орфей, опера, либретто Эдварда Бонда (1978); Orpheus behind the wire, для смешанного хора (1981—1983)
Герд Домхардт: Orpheus-Fragmente (1984—1985)
Филип Гласс: Орфей, камерная опера по фильму Жана Кокто (1993)
Клаус Милинг: Орфей, французская кантата для баритона, альтблокфлейты и клавесина (1988)
Вальтер Хюс: Орфей, опера (1993)
Жан-Люк Дарбелле: Сад для Орфея (1996)
Рольф Рим: Restoring the Death of Orpheus для аккордеона и большого оркестра (2000)
Беат Фуррер: Begehren для музыкального театра (2001)
Ash: Orpheus (2004)
Ник Кейв: The Lyre of Orpheus (2005)
Отто Дикс: Орфей, песня
Arcade Fire: It’s Never Over (Oh Orpheus) (2013)
Соня Парамо: Чаровник Орфей (Orfeo Chamán), этническая опера, аранжировка и либретто: Кристина Плюхар / Christina Pluhar, режиссер-постановщик Sonia Paramo (2016)
Noize MC: Орфей и Эвридика, хип-опера
Рок-опера "Орфей" (2020)
Литература
Анжело Полициано: Сказание об Орфее, поэма (1470)
Джамбаттисто Марино: Орфей, идиллия
Педро Кальдерон де ла Барка: Божественный Орфей, драма (1663)
Николай Карамзин: Смерть Орфеева, стихотворение
Иоганн Вольфганг Гёте: Urworte Orphisch, стихотворение (1817)
Иван Козлов: Гимн Орфея, стихотворение
Роберт Браунинг: Эвридика — Орфею
Валерий Брюсов: Орфей (1893); Орфей и Эвридика(1903—1904), стихотворения
Владислав Ходасевич: Возвращение Орфея, стихотворение (1910)
Георг Тракль: Passion, стихотворение (1914)
Виктор Сегален: Орфей-царь, либретто оперы для Дебюсси (музыка не была написана)
Оскар Кокошка: Орфей и Эвридика, драма (1918)
Поль Валери. Орфей, сонет
Райнер Мария Рильке: Орфей. Эвридика. Гермес, стихотворение; Сонеты к Орфею, книга стихотворений (1923)
Марина Цветаева: Эвридика — Орфею, стихотворение (1923)
Сергей Маковский: Орфей, стихотворение
Жан Кокто: Орфей, драма (1926)
Хильда Дулитл: Эвридика, стихотворение
Маргерит Юрсенар: Новая Эвридика, роман (1931)
Пьер Эмманюэль: Гробница Орфея, книга стихов (1941)
Жан Ануй: Эвридика, драма (1942)
Джек Керуак: Всплывающий Орфей, роман (1945)
Готфрид Бенн: Смерть Орфея, стихотворение в книге «Статические стихи» (1948)
Ингеборг Бахман: Dunkles zu sagen, стихотворение (1953)
Альда Мерини: Присутствие Орфея, книга стихотворений (1953)
Винисиуш де Мораиш: Орфей из Консейсана, драма (1954, легла в основу фильма Марселя Камю Черный Орфей, 1959)
Морис Бланшо. Орфей, Дон Жуан, Тристан, эссе (1954). Взгляд Орфея, эссе (в книге «Пространство литературы», 1955)
Теннесси Уильямс: Орфей спускается в ад, драма (1957)
Юзеф Виттлин: Орфей в аду XX века (1963)
Гюнтер Кунерт: Орфей I—VI, цикл стихотворений (1970)
Яннис Рицос: Орфею, стихотворение
Люсеберт: Орфей, стихотворение
Вольфганг Бауэр: Ach, armer Orpheus!, драма (1989)
Нил Гейман: Sandman: Fables and Reflections, комикс (1988—1996)
Евгений Клюев: Книга Теней, роман (1996)
Роже Мюнье Орфей, кантата (1994)
Чеслав Милош: Орфей и Эвридика, книга стихотворений (2003)
Александр Саньков: Орфей, драматическая поэма (2016)
Павел Йору Хошигири Новиков Орфей, поэма в 2-х частях (2018)