Кому́з (кирг. комуз) — киргизский народный трёхструнный щипковый музыкальный инструмент типа лютни с длинной тонкой шейкой. Грушевидный корпус с безладовым грифом представляет собой единое целое (выдалбливается из одного куска дерева). Общая длина инструмента около 90 см. Строится по квинтам и квартам. Средняя струна мелодическая, остальные выполняют функцию бурдона.
Stamp of Kyrgyzstan 020.jpg
При игре комуз держат обычно под углом 25-30 градусов (как гитару); профессиональные исполнители, демонстрируя мастерство, играют на инструменте «жонглируя» им, переворачивая его даже головкой вниз. Существует множество приёмов звукоизвлечения (в том числе флажолеты, баррэ, ритмические удары по корпусу), при щипке используются все пальцы (правой) руки. Благодаря отсутствию ладков на комузе извлекаются изысканные микроинтервалы, выполняющие роль мелизмов. Звук комуза мягкий и негромкий.
Музичні твори, призначені для відпочинку, свят і розваг, часто називають легкою музикою. Слово до застосовується до різноманітних явищ і напрямів музичного мистецтва. Така музика і справді легка для сприйняття. Розважальну музику ми чуємо найчастіше з естради, в цирку, по телебаченню або неба. До легкої музики належать естрадні пісні й танці, твори для вокально-інструментальних ансамблів (ВІЛ). Така музика покликана передусім розважити слухачів, створити їм гарний настрій.
Легка музика, що звучала під час свят, розваг і народних, гулянь, завжди захоплювала людину, подавала святкового настрою, створювала особливу радісну атмосферу.
Зазвичай легку розважальну музику — пісенну чи танцювальну— виконують під акомпанемент естрадного оркестру або ансамблю. До естрадного оркестру поряд із інструментами, традиційними для симфонічного оркестру, належать саксофони, електрогітари, ударна установка, синтезатор.
Програма естрадного концерту може поєднувати різноманітні виступи: музичні (спів, інструментальна п’єса), хореографічні (танцювальна мініатюра), літературно-театральні (художнє читання, гумористичні сценки, пантоміма), циркові (клоунада, жонглювання). Таким чином, синтетична і багатожанрова за своєю природою естрада тісно пов’язана з багатьма видами мистецтва.
Кому́з (кирг. комуз) — киргизский народный трёхструнный щипковый музыкальный инструмент типа лютни с длинной тонкой шейкой. Грушевидный корпус с безладовым грифом представляет собой единое целое (выдалбливается из одного куска дерева). Общая длина инструмента около 90 см. Строится по квинтам и квартам. Средняя струна мелодическая, остальные выполняют функцию бурдона.
Stamp of Kyrgyzstan 020.jpg
При игре комуз держат обычно под углом 25-30 градусов (как гитару); профессиональные исполнители, демонстрируя мастерство, играют на инструменте «жонглируя» им, переворачивая его даже головкой вниз. Существует множество приёмов звукоизвлечения (в том числе флажолеты, баррэ, ритмические удары по корпусу), при щипке используются все пальцы (правой) руки. Благодаря отсутствию ладков на комузе извлекаются изысканные микроинтервалы, выполняющие роль мелизмов. Звук комуза мягкий и негромкий.
Объяснение:
СВЯТКОВА ТА РОЗВАЖАЛЬНА МУЗИКА
Музичні твори, призначені для відпочинку, свят і розваг, часто називають легкою музикою. Слово до застосовується до різноманітних явищ і напрямів музичного мистецтва. Така музика і справді легка для сприйняття. Розважальну музику ми чуємо найчастіше з естради, в цирку, по телебаченню або неба. До легкої музики належать естрадні пісні й танці, твори для вокально-інструментальних ансамблів (ВІЛ). Така музика покликана передусім розважити слухачів, створити їм гарний настрій.
Легка музика, що звучала під час свят, розваг і народних, гулянь, завжди захоплювала людину, подавала святкового настрою, створювала особливу радісну атмосферу.
Зазвичай легку розважальну музику — пісенну чи танцювальну— виконують під акомпанемент естрадного оркестру або ансамблю. До естрадного оркестру поряд із інструментами, традиційними для симфонічного оркестру, належать саксофони, електрогітари, ударна установка, синтезатор.
Програма естрадного концерту може поєднувати різноманітні виступи: музичні (спів, інструментальна п’єса), хореографічні (танцювальна мініатюра), літературно-театральні (художнє читання, гумористичні сценки, пантоміма), циркові (клоунада, жонглювання). Таким чином, синтетична і багатожанрова за своєю природою естрада тісно пов’язана з багатьма видами мистецтва.