Коли почала розвиватися поп муз. Як ще називали популярну муз. Скільки характерних рис є в поп муз. Цифра Що охоплює поняття поп муз. З чим пов'язана поп музика В США.Назвати популярні зірки України (3 зірки) Хто автор пісні Yesterday.Батьківщина гурту Бітлс (країна) Лідером якої групи є Святослав Вакарчук(назва). Кого називають королем рок-н-ролу
Разом із Бедржихом Сметаною, Антонін Дворжак вважається чільним представником чеської композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри — симфонії (найвідоміша — мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша — «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший — віолончельний концерт сі мінор op.103, про який Й. Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт»
Дворжак широко використав жанрові й ритмоінтонаційні особливості чеського й моравського музичного фольклору. Риси національної самобутності виявилися в комічній опері «Король і вугляр», патріотичному гімні «Спадкоємці Білої Гори» для хору й оркестру й вокальних «Моравських дуетах»; особливо яскраво національний характер відчуємо в «Слов'янських танцях» (спочатку для фортепіано в 4 руки, пізніше для оркестру, й інших інструментів) і «Слов'янських рапсодіях».
Могила А. Дворжака на Вишеградському кладовищі в Празі
Ряд творів Дворжака присвячені історичному минулому Чехії й національно-визвольних устремлінь народу; серед них — ораторія «Свята Людмила», «Гуситська увертюра», музика до спектаклів драматичного театру, у тому числі до п'єси «Йозеф Каетан Тил». Опери Дворжака поряд з операми Б. Сметани становлять основу національного музично-театрального репертуару.
Найціннішим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що заклали фундамент національного симфонізму, концерт для віолончелі з оркестром і камерно-інструментальні твори (тріо «Думки»). Багато творів Дворжака приваблюють життєрадісністю, теплим ліризмом, м'яким гумором, відбивають картини чеської природи й побуту. Своєрідний світ чеських казок і легенд розкривається в симфонічних поемах «Водяний», «Напівзоряниця» й ін.
У Празі працюють товариство та музей його імені (з 1932). У Нелагозевесі в будинку, де народився Дворжак, також відкритий музей. Ім'я Дворжака носить один із празьких квартетів.
Мусоргский Модест Петрович (1839— 1881), композитор. Родился 21 марта 1839 г. в селе Кареве Торопецкого уезда Псковской губернии (ныне в Тверской области) в дворянской семье. В детстве занимался музыкой под руководством матери. Образование получил в Петропавловской школе в Петербурге (1851 г.), подготовительном пансионе Комарова (1852 г.) и Школе гвардейских подпрапорщиков и кавалерийских юнкеров (1856 г.). В 1856 г. начал службу в лейб-гвардии Преображенском полку. Одновременно брал уроки фортепианной игры у пианиста А. А. Герке. Тогда же познакомился с А С. Даргомыжским и М. А. Балакиревым, с которого изучил теорию музыки и композиции. Вскоре Мусоргский стал постоянным участником собраний музыкальной группы «Могучая кучка». В 1858 г. он вышел в отставку в чине прапорщика, чтобы уже всецело посвятить себя музыке. В 1867 г. написана симфоническая картина «Ночь на Лысой горе». К 1868 г. Мусоргский создал романсы на стихи Н. А. Некрасова и А. Н. Островского, а также на собственные тексты. По совету литературоведа В. В. Никольского композитор приступил к работе над оперой на сюжет поэмы А. С. Пушкина «Борис Годунов» по собственному либретто. В 1874 г. премьера «Бориса Годунова» состоялась на сцене Мариинского театра в Петербурге; опера имела большой успех. Это было торжеством всей «Могучей кучки», именно в этой опере Мусоргский особенно ярко воплотил основные идеи членов кружка. Центральная партия Бориса была любимой в репертуаре Ф. И. Шаляпина. В 1872 г. Мусоргский написал свой первый вокальный цикл «Детская», для которого сам сочинил текст. В 1873 г. он начал работу над «народной музыкальной драмой» «Хованщина» на сюжет, предложенный критиком В. В. Стасовым. Вчерне опера была закончена летом 1880 г., но лишь после смерти Мусоргского окончательно дописана и инструментована Н. А. Римским-Корсаковым. В 1874 г. Мусоргский написал десять музыкальных иллюстраций к акварельным рисункам художника В. Е. Гартмана «Картинки с выставки» — виртуозные пьесы для фортепиано. Через год он начал работу над вокальным циклом «Песни и пляски смерти» (на стихи А. А. Голенищева-Кутузова), который завершил в 1877 г. В 1876 г. Мусоргский задумал новую лирико-комедийную оперу «Сорочинская ярмарка» на сюжет повести Н. В. Гоголя. Над ней он работал до конца жизни, но закончить её так и не успел (опера закончена Ц. А. Кюи). В 1879 г. тяжёлое материальное положение заставило Мусоргского вновь поступить на службу в ревизионную комиссию Государственного контроля, где он прослужил до самой смерти. Умер 28 марта 1881 г. в Петербурге, находясь в полной нищете.
Источник: https://citaty.su/kratkaya-biografiya-musorgskogo
Объяснение: