«Український соловейко» – так одного разу про народну артистку сказав Дмитро Гнатюк. Справді, голосу Ніни Митрофанівни Матвієнко може позаздрити кожен. Ніжний, таємничий, магічний, але з нотками тужливості тембр. Це все про неї, про українську птаху.
Ніна Митрофанівна родом із Житомирщини. Вона народилася п’ятою дитиною у величезній багатодітній родині. Та це не завадило дівчинці стати символом усього українського народу. Ніна Матвієнко прославила Україну закордоном. Їй стоячи аплодували Польща, Чехія, Канада, США. А колеги з Нью-Йоркського театру La Mama E.T.C були в захваті від неперевершеної гри артистки.
Співачка має досить оригінальний фольклорний тембр. Тому акапельне виконання ніби ковток свіжого повітря в спекотну погоду. Він виникає поступово й торкається кожної частинки душі та серця. Творчість Ніни Митрофанівни сягає глибини історії. Звучить в обрядових та ліричних піснях. І кожна з них давно стала народною. На відміну від попсових виконавців артистка співає не вустами, а душею, серцем. Вона проживає кожну пісню, ніби вперше.
Ніна Митрофанівна Матвієнко – це справжній символ українського народу. Кажуть, що кожна нація має свого пророка. І такий пророк у нас є, зі своїм неповторним голосом. А її голос впізнає вся Україна.
А я всё жду... (К. Хмарский)
Ах, зачем эта ночь… (Ник. Бакалейников — Н. Риттер)
Ах, эти чёрные глаза.
Аллилуйяви.
Б
Белой акации гроздья душистые — музыка неизвестного автора, слова — А. Пугачёв (?). Опубликован в 1902.
Бубенцы — музыка А. Бакалейникова, слова А. Кусикова.
Былые радости, минувшие печали
В
В том саду, где мы с вами встретились
В час, когда мерцанье ушло на небеса
В час роковой (цыганский вальс С. Гердаля)
Вам не понять моей печали
Вернись, я все прощу! (Б. Прозоровский — В. Ленский)
Вечерний звон — стихи Ивана Козлова и музыку Александра Алябьева, 1827—1828
Вечерний романс (К. Михайлов-Хмарский)
Взгляд твоих чёрных очей (Н. Зубов — И. Железко)
В лунном сияньи (Динь-динь-динь! Колокольчик звенит, слова и музыка Евгения Юрьева)
Вот мчится тройка почтовая
Вот, что наделали песни твои! (М. Штейнберг)
Всё, что было (Д. Покрасс — П. Герман)
Вы просите песен, их нет у меня (Саша Макаров)
Выхожу один я на дорогу(М. Лермонтов)
Ніна Митрофанівна родом із Житомирщини. Вона народилася п’ятою дитиною у величезній багатодітній родині. Та це не завадило дівчинці стати символом усього українського народу. Ніна Матвієнко прославила Україну закордоном. Їй стоячи аплодували Польща, Чехія, Канада, США. А колеги з Нью-Йоркського театру La Mama E.T.C були в захваті від неперевершеної гри артистки.
Співачка має досить оригінальний фольклорний тембр. Тому акапельне виконання ніби ковток свіжого повітря в спекотну погоду. Він виникає поступово й торкається кожної частинки душі та серця. Творчість Ніни Митрофанівни сягає глибини історії. Звучить в обрядових та ліричних піснях. І кожна з них давно стала народною. На відміну від попсових виконавців артистка співає не вустами, а душею, серцем. Вона проживає кожну пісню, ніби вперше.
Ніна Митрофанівна Матвієнко – це справжній символ українського народу. Кажуть, що кожна нація має свого пророка. І такий пророк у нас є, зі своїм неповторним голосом. А її голос впізнає вся Україна.